печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22742/18-к
11 червня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанови уповноважених осіб Генеральної прокуратури України,
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 у порядку п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України, на постанови уповноважених осіб Генеральної прокуратури України від 07.07.2016 р., 23.11.2016 р., 29.12.2016 р., 06.01.2017 р., 21.07.2017 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 420150000000002664.
В обґрунтування доводів та вимог скарги ОСОБА_3 зазначає, що підстави для зупинення досудового розслідування, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, відсутні, вважає дані постанови прийняті з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, вказує, що ОСОБА_5 , статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не набув і як наслідок здійснення незаконного розшуку, не проведення слідчих (розшукових) дій у період поновлення досудового розслідування кримінального провадження, достовірно знаючи про необхідність їх проведення та наявності відповідних клопотань сторони захисту, неналежного виклику ОСОБА_5 до органу досудового розслідування.
У судовому засіданні особа, яка подала скаргу-адвокат ОСОБА_3 вимоги визначені у скарзі підтримала, просила їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечував, просив відмовити, вказавши на необгрунтованість поданої скарги, вказавши, що постанови від 07.07.2016 р., 23.11.2016 р., 29.12.2016 р., 06.01.2017 р., є недіючими, оскільки провадження відновлювалось, про що свідчать подані ним в ході розгляду постанови. Крім того, прокурор вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у розшуку, а відтак наявні підстави визначені п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу та прокурора, дослідивши матеріали провадження за скаргою, приходжу до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 420150000000002664 від 27.11.2015, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, а також за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15
Постановами прокурора від 07.07.2016 р., 23.11.2016 р., 29.12.2016 р., 06.01.2017 р., 21.07.2017 р., винесеними у рамках кримінального провадження № 420150000000002664, досудове розслідування було зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв'язку із оголошенням у розшук та відсутності достовірних відомостей про місцезнаходження підозрюваних ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також у зв'язку з хворобами підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 9 КПК України задекларовано, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого або прокурора про зупинення досудового розслідування.
Згідно положенням п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваного оголошено в рошук.
Аналіз вище зазначених положень закону дає підстави для висновку, що зупинення досудового розслідування є вимушеною тимчасовою мірою, яку застосовує прокурор або слідчий у процесуальній діяльності у кримінальному провадженні, що викликане наявністю обставин, які не перешкоджають подальшому провадженню і закінченню досудового розслідування.
Так, органом досудового розслідування, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.
Повідомлення про підозру є процесуальною дією, спрямованою на реалізацію функцій та завдань досудового розслідування, що полягає у складенні повідомлення про підозру, вручені повідомлення про підозру особі відносно якої здійснюється кримінальне провадження, а також роз'ясненні підозрюваному його прав та надання можливості їх втілення у рамках кримінального провадження.
При цьому, з моменту повідомлення про підозру особа піддається обмеженню у реалізації своїх прав та свобод, на захист яких і направленні завдання кримінального провадження встановлені ст. 2 КПК України.
Слушними є твердження особи, яка подала скрагу, щодо відсутності у ОСОБА_5 статусу підозруваного, оскільки доказів, які б слугували наявними та достатніми підставами вважати, що ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру та ним проставлено підпис про його отримання відсутні, дані обставини також є встановленими ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.08.2016 р., яка залишена в силі ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2017 р. ту ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2017 р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19.02.2018 р., зворотнього прокурором у судовому засіданні доведено не було.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.
Із листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17, вбачається, що зупинення досудового розслідування, з підстав п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, передбачає існування формальних підтверджень наведених обставин і обґрунтовану констатацію відповідних фактів посадовими особами органів досудового розслідування. Зокрема, встановленню факту переховування особи має передувати вчинення сукупності дій, спрямованих на визначення його місцезнаходження. Недотримання наведених вимог призводить до скасування слідчими суддями процесуальних рішень про зупинення досудового розслідування.
Поряд з цим, враховуючи встановленим факту відсутності у ОСОБА_16 статусу підозрюваної особи, а відтак і оголошення розшуку останнього є неправомірним та безпідставим, що в свою чергу обмежує конституційні права особи.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 13 Конвенції гарантує наявність у національному праві засобу правового захисту для забезпечення прав і свобод, викладених у ній [Рекомендація Rec (2004)61259].
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у справі «Абрамян проти Росії», відповідно до якої Суд зазначає, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, хоч основною статті 6 Конвенції стосовно розгляду кримінальних справ полягає в забезпеченні справедливого судового розгляду «судом», компетентним установити обґрунтованість «будь-якого кримінального обвинувачення», це не означає, що ця стаття не стосується досудового провадження, (ріш. у справі «Шабельник проти України», п. 52921). Таким чином, вимоги ст. 6 Конвенції можуть також бути застосованими ще до того, як справу направлено на розгляд суду, якщо - і тією мірою, якою - недотримання таких вимог на самому початку може серйозно позначитися на справедливості судового розгляду (ріш. у справах «Imbrioscia v. Switzerlland» n.36922, «Яременко проти України», n. 85, «Шабельник проти України», n. 52, «Lisica v. Croatia», n. 47923).
Крім слід врахувати неодноразово подані адвокатом до сторони обвинувачення клопотання щодо проведення необхідних слідчих та процесуальних дій, з метою належного здійснення захисту інтересів ОСОБА_5 .
За наведених вище обставин, знайшло своє підтвердження обгрунтованості підстав та обставин на які має місце посилання адвоката ОСОБА_3 у своїй скарзі, а від так слідчий суддя вважає її таку, що підлягає задоволенню в частині скасування постанови прокурора відділу процесуального керівництва у крмиінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_17 від 21 липня 2017 року, оскільки в інших випадках досудове розслідування відновлювалось прокурором самостійно.
Керуючись ст.ст. 24, 110, 280, 303, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
скасувати постанову прокурора відділу процесуального керівництва у крмиінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_17 від 21 липня 2017 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002664 . Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1