Справа № 760/13789/18
провадження 1-кс/760/7411/18
18 червня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу громадянина ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
Заявник звернувся до слідчого судді із скаргою в якій серед іншого просить:
- зобов'язати керівника Головного підрозділу детективів Національне антикорупційне бюро України внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підстав заяви за вих. № 2389/21 від 21.05.2018 року про вчинене правопорушення ОСОБА_4 за правовою кваліфікацією - частина 2 статті 364, частина 2 статті 368, частина 2 статті 375, частина 2 статті 396 КК України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 підтримав скаргу з наведених у ній обставин, додатково пояснивши, що у разі задоволення його скарги та внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_4 , який розглядає справу за його цивільним позовом повинен буде заявити собі самовідвід або іншим суддею повинно бути задоволено його відвід. Також, заявник зазначив, що йому під час судового розгляду цивільної справи за його позовом ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотанні про забезпечення доказів, а також те, що з матеріалів справи зникають документи, які він подає через канцелярію суду.
Службова особа Національного антикорупційного бюро України в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомлені, причини своєї неявки суду не повідомили.
07 червня 2018 року прокурором Третього відділу управління державного обвинувачення та представництва в суду Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Луговським було подано клопотання про проведення розгляду скарги без його участі. Крім того, відповідно до клопотання прокурор заперечує, щодо задоволення скарги.
Слідчим суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд скарги у відсутність службових осіб Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Вивчивши скаргу, додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 статті 303 КПК України.
Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно частини 1, 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відповідно до частини 5 статті 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Із дослідженого в судовому засіданні встановлено, що 21 травня 2018 року громадянином ОСОБА_3 подано через приймальню Національного антикорупційного бюро України на ім'я керівника Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 заяву за вих. № 2389/21 про вчинення кримінального правопорушення, за ознаками частини 2 статті 364, частини 2 статті 368, частини 2 статті 375, частини 2 статті 396 КК України, суддею Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 , якій було присвоєно вх. № В-5101, проте станом на час судового розгляду, а саме 18 червня 2018 року, відсутні відомості про її розгляд у відповідності до вимог статті 214 КПК України, що підтверджується матеріалами справи.
Слідчим суддею встановлено, що заявником оскаржується бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно частини 1, 2 статті 38, частини 1 статті 39 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснють дізнання і досудове слідство) є підрозділ детективів Національного антикопуційного бюро України. Досудове розслідування здійснюють слідчі органу досудового розслідування одноособово або слідчою групою. Керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування
Підслідність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо здійснення досудового розслідування злочинів визначена частиною 5 статті 216 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомленні, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Незважаючи на те, що подана до НАБ України заява названа заявником ОСОБА_3 як «заява про вчинене кримінальне правопорушення», остання за своїм змістом, суттю та наведеними у ній фактами не є повідомленням про злочин, оскільки, не містить жодних даних про вчинення особою, про яку в ній зазначається кримінальних правопорушень та у якій спосіб вони були вчинені, за викладених заявником обставин, так як у ній не викладені об'єктивні ознаки злочину, що свідчить про необгрунтованість скарги.
Зі змісту заяви-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення поданою громадянином ОСОБА_3 вбачається, що наведені в ній обставини зводяться до незгоди заявника з процесуальною поведінкою судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 при розгляді цивільної справи у якій ОСОБА_3 є позивачем та прийнятими рішеннями суду.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Згідно статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України і розкриття змісту цих понять зводиться в тому числі і у виявленні поваги до постановлених судом будь-якої юрисдикції і ланки судової системи рішень за надання реальної можливості їх оскарження у передбаченому відповідним законом порядку.
Судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів є невід'ємними складовими їхнього статусу та гарантуються Конституцією та законами України.
Гарантії незалежності і недоторканності суддів як носіїв судової влади та самостійності судів як судових органів визначено Конституцією та законами України. Недопустимо втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, прояв неповаги до суду та встановлено відповідальності за такі діяння.
Недоторканність суддів не є особистим привілеєм, а як один з елементів статусу суддів має публічно-правове призначення - забезпечити здійснення правосуддя незалежним, неупередженим і справедливим судом. При чому заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання посади судді (статті 3, 8, 55 Конституції України)
Процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Заява про вчинення ймовірного злочину професійним суддею в тому кожному разі, коли та чи інша особа не погоджується із рішенням суду, є прямою загрозою незалежності судової влади. Будь-яких інших обґрунтувань своєї заяви заявниками слідчому судді не наведено.
Разом з цим слідчий суддя зазначає, що приписами частини статті 106, статті 107 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено підстави дисциплінарної відповідальності суддів та визначено порядок звернення до компетентного органу зі скаргою у разі порушення суддею вимог законодавства під час розгляду справи.
На думку слідчого судді, подання такої заяви з наведеними у ній фактами громадянином ОСОБА_3 є ні чим іншим, як спробою тиску на суддю при прийнятті ним рішень де він виступає стороною у справі та/або намаганням усунути суддю від здійснення правосуддя у такій справі.
Враховуючи те, що заява-повідомлення громадянина ОСОБА_3 про вчинення злочину суддею Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 головне не містить ознак кримінального правопорушення, а пов'язана з процесуальними діями судді при здійсненні правосуддя при розгляду цивільної справи в яких заявник має статус позивача та незгодою з прийнятими рішеннями, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги громадянина ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 306, 307,309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1