Справа № 760/13467/18
Провадження №1-кс/760/7260/18/18
24 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Володимира-Волинського Волинської обл., громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, працюючої на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва, у кримінальному провадженні № 42018000000000687, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання начальника другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Володимира-Волинського Волинської обл., громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, працюючої на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва, у кримінальному провадженні № 42018000000000687, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Клопотання прокурор обґрунтував наступним.
Досудовим розслідуванням установлено, що Указом Президента України «Про призначення суддів» від 13 травня 2009 року № 318/2009 ОСОБА_5 призначено строком на п'ять років суддею окружного адміністративного суду міста Києва. У подальшому Указом Президента України «Про призначення суддів» від 28 вересня 2017 року № 297/2017 ОСОБА_5 призначено суддею Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно з вимогами ст. ст. 6, 68 Конституції України, ст. ст. 23, 48, 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_5 зобов'язана неухильно додержуватись Конституції України та законів України, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до Законів України. Крім того, має здійснювати судочинство у порядку, встановленому процесуальним законом, а правосуддя - на основі Конституції України і Законів України, керуватися при цьому принципом верховенства права, неухильно додержуватись суддівської етики, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, виконувати вимоги та обмеження, установлені законодавством у сфері запобігання корупції.
Відповідно до п «г» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є уповноважені на виконання функцій держави професійні судді, яким забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
Таким чином, ОСОБА_5 як суддя Окружного адміністративного суду міста Києва при виконанні службових обов'язків постійно здійснює функції представника влади, у зв'язку з чим відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Незважаючи на обізнаність у вищезазначеному законодавстві та усупереч обов'язку неухильного його дотримання, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді судді, умисно вчинила корупційний злочин за таких обставин.
24.10.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Безпечні технології утилізації» до Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.09.2016 №362 «Про видачу, переоформлення, відмови у видачі та анулювання ліцензій» в частині анулювання позивачу ліцензії на право провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, у зв'язку з чим 25.10.2016 за вказаним позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 826/16498/16.
За розпорядженням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017 № 7508 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» та згідно з п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, адміністративну справу № 826/16498/16 повторно розподілено на суддю Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_5 .
08.11.2017 суддею Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_7 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/16498/16.
У березні 2018 року, більш точного часу та дати не встановлено, у ОСОБА_5 , виник умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди за прийняття нею, з використанням наданої їй влади, рішень у адміністративній справі № 826/16498/16, яка перебуває у її провадженні, в інтересах позивача - ТОВ «Безпечні технології утилізації», а саме: витребування у Міністерства екології та природних ресурсів України ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації», призначення експертизи давності підписів, наявних на акті перевірки Міністерством екології та природних ресурсів України ТОВ «Безпечні технології утилізації» від 23.09.2016 №03/16-1, та прийняття остаточного рішення про задоволення позову в адміністративній справі за результатами судового розгляду.
З метою реалізації свого умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 мала зустрічі з директором з комерційних питань ТОВ «Безпечні технології утилізації» ОСОБА_8 , які відбувалися 21.03.2018 у період часу орієнтовно з 19 години 20 хвилин до 19 години 50 хвилин у приміщенні закладу громадського харчування «Boho» за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 4, також, 29.03.2018 у період часу з 19 години 42 хвилин до 20 години 16 хвилин у приміщенні закладу громадського харчування «Boho» за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 4, та 03.04.2018 у період часу з 18 години 15 хвилин по 18 години 34 хвилин у місті Києві по ділянці вулиці Велика Васильківська, між будівлями № 81 та № 77.
Під час усіх вищезазначених зустрічей ОСОБА_5 , реалізуючи свій умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, висловлювала ОСОБА_8 прохання надати їй неправомірну вигоду за прийняття нею як суддею Окружного адміністративного суду міста Києва, з використанням наданої їй влади, рішень в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації» у адміністративній справі № 826/16498/16, а саме: за прийняття нею рішення про витребування ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації» у Міністерства екології та природних ресурсів України у сумі 2000 доларів США, за призначення експертизи давності підписів, наявних на акті перевірки Міністерством екології та природних ресурсів України ТОВ «Безпечні технології утилізації» від 23.09.2016 № 03/16-1 - у сумі 3000 доларів США, а у подальшому за прийняття остаточного рішення у даній адміністративній справі за результатами її розгляду по суті - 5000 доларів США.
10.05.2018 у ході судового засідання в адміністративній справі №826/16498/16, яке відбувалось у період часу з 15 годин 12 хвилин до 16 годин 25 хвилин у залі судових засідань № 133, який розташований у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81а, суддя ОСОБА_5 , з використанням наданої їй влади, прийняла рішення в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації», а саме про витребування ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації» у Міністерства екології та природних ресурсів України.
У зв'язку з вказаним, 10 травня 2018 року піч час зустрічі з ОСОБА_8 , яка мала місце у вечірній час, а саме, у період часу орієнтовно з 17 годин 00 хвилин до 17 годин 30 хвилин у приміщенні закладу громадського харчування «Manu» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 94, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, умисно, з корисливих мотивів, близько 17 години 18 хвилин, одержала від ОСОБА_8 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2000 доларів США за прийняття нею рішення про витребування у Міністерства екології та природних ресурсів України ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації», яке вона вчинила з використанням наданої їй влади.
Таким чином, указаними умисними діями, що виразилися в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.
Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 11 травня 2018 року відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України здійснено письмове повідомлення про підозру судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
За дорученням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 того ж дня повідомлення про підозру оголошено та вручено ОСОБА_7 .
Таким чином, судді Оружного адміністративного суду України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у встановленому процесуальним законом порядку, із дотриманням вимог п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України. Про відповідність вимогам КПК України вказаного порядку повідомлення про підозру суб'єктам, зазначеним у ст. 481 КПК України, також свідчать рішення Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 800/536/17, постанова Вищого адміністративного суду України від 28.03.2016 у справі № 800/93/16, та інші судові рішення у низці кримінальних проваджень.
Дії судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема:
-протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю особи від 05.04.2018 № 14/5/2-1092, у якому зафіксовано обставини зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_8 29.03.2018 та 03.04.2018, у ході яких ОСОБА_5 обговорювала з
ОСОБА_8 надання їй неправомірної вигоди, а також, які саме рішення за це нею буде прийнято у адміністративній справі за позовом ТОВ «Безпечні технології утилізації»;
-протоколом ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів від 10.05.2018, згідно якого 10.05.2018 у період часу з 12.20 год. до 13.00 год. ОСОБА_8 вручені заздалегідь ідентифіковані засоби - грошові кошти у сумі 2000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, з серіями та номерами AL 81022262 C, KB 80916537 F, KB 46714052 E, AB 26409156 S, KB 36079597 I, KK 85736696 B, AB 26409154 S, AE 76756930 B, AB 73603454 L, AB 57007336 S, HB 69287756 A, KK 27479616 C, KK 27479615 C, KB 20312589 M, HL 34483691 F, KA 22793635 A, HB 22332843 D, KB 37476045 R, KB 84042737 D, HL 00255638 F.
-протоколами допитів свідка ОСОБА_8 від 26.03.2018, 06.04.2018, 12.04.2018, 14.05.2018, у ході яких він розповів про обставини, за яких ОСОБА_5 висловлювала йому прохання щодо надання їй неправомірної вигоди за прийняття рішень в інтересах ТОВ «Безпечні технології утилізації» у адміністративній справі № 826/16498/16, а також, передачі їй відповідних грошових коштів;
-протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_5 від 10.05.2018, у ході якого серед інших речей та документів виявлено грошові кошти у сумі 2000 доларів США купюрами номіналом 100 доларів США кожна, з серіями та номерами AL 81022262 C, KB 80916537 F, KB 46714052 E, AB 26409156 S, KB 36079597 I, KK 85736696 B, AB 26409154 S, AE 76756930 B, AB 73603454 L, AB 57007336 S, HB 69287756 A, KK 27479616 C, KK 27479615 C, KB 20312589 M, HL 34483691 F, KA 22793635 A, HB 22332843 D, KB 37476045 R, KB 84042737 D, HL 00255638 F, а також матеріали адміністративної справи № 826/16498/16, в якій наявний журнал судового засідання за 10.05.2018, що містить відомості про те, що ОСОБА_5 прийнято рішення про витребування ліцензійної справи ТОВ «Безпечні технології утилізації» у Міністерства екології та природних ресурсів України;
-протоколом освідування ОСОБА_5 від 10.05.2018, у ході якого на лівій та правій руках ОСОБА_5 , а також на її одязі виявлено нашарування речовини, яка під світлом ультрафіолетової лампи має світло-салатове світіння;
-роздруківкою з інформаційної бази даних «Судова влада України» з інформацією про перебування у провадженні судді Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_5 адміністративної справи № 826/16498/16 за позовом ТОВ «Безпечні технології утилізації» до Міністерства екології та природних ресурсів України.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Складена та повідомлена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу. Так, наявні наступні ризики, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до повідомленої ОСОБА_5 підозри, остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення саме з використанням займаної нею посади. Своє службове становище, а також зв'язки, пов'язані із ним, ОСОБА_5 може також використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є неприпустимим.
Такі ризики обґрунтовуються також тим, що кримінальне провадження здійснюється за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке класифікується як тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також неможливістю призначення за корупційне правопорушення покарання нижче від найнижчої межі санкції, та неможливістю звільнення особи від покарання з випробуванням.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді застави.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, у зв'язку із внесенням змін до статей 45, 69 та 75 КК України у випадку засудження ОСОБА_5 за вчинення указаного корупційного злочину їй не може бути призначено покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, а також не може бути застосоване звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого корупційного злочину, набувши після повідомлення їй про підозру іншого процесуального статусу - підозрювана, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування.
Як зазначив прокурор, у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 може умисно переховуватися від органу досудового розслідування з метою унеможливлення проведення з нею необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і подальшого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, і щоби до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Матеріали клопотання, на думку слідчого судді, підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , її особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до неї запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Разом з тим, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини гарантії передбачені п.3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010). Крім того, закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання (справа «Єлоєв проти України»)
Так, обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.
В судовому засіданні прокурор наполягав на визнані розміру застави пропорційному розміру завданих кримінальним правопорушенням збитків, а саме у межах 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в національній грошовій одиниці становить 264 300 грн.
Разом з тим, слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 інкримінованих правопорушень, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка міститься в справах «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, «Єлоєв проти України», слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в меншому об'ємі ніж наполягає сторона обвинувачення, а саме у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 грн (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_5 декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; -не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; -повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; -утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в'їзд до України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 131, 176-178, 182, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Володимира-Волинського Волинської обл., громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, працюючої на посаді судді Окружного адміністративного суду міста Києва, запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 грн (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;
-не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , а також з іншими свідками у кримінальному провадженні, визначеними слідчим (детективом) чи прокурором;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що мають право на виїзд з України та в'їзд до України;
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного згідно цієї ухвали визначити строком на 60 днів, тобто до 24 липня 2018 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1