Справа № 760/13590/18
Провадження № 1-кс/760/7331/18
24 травня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , адвоката підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ ВП на станції Київ-Пасажирський Солом'янського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє - 02.08.2010 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, у кримінальному провадженні № 12018100090003567, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП на станції Київ-Пасажирський Солом'янського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє - 02.08.2010 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, у кримінальному провадженні № 12018100090003567, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України
На обґрунтування клопотання старший слідчий зазначив на ступне.
У провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУНП у м. Києв перебуває кримінальне провадження, внесене 31.03.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100090003567 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 31.03.2018 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 05:00 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, помітили ОСОБА_9 , під час чого у них виник спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення розбійного нападу на вказану особу з метою заволодіти майном останнього.
Реалізуючи свій спільний злочинний намір, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , попередньо вступивши в злочинну змову між собою, знаходячись у вказаний час за вказаною адресою, діючи узгоджено вчинили розбійний напад на
ОСОБА_9 , під час якого заволоділи належним йому майном, при цьому спричинили ОСОБА_9 тілесні ушкодження та з метою подолання його опору застосували спецзасіб сльозогінної дії «Терен 4-М», розпиливши його в очі потерпілого, тим самим застосувавши фізичне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я в момент заподіяння потерпілому.
Завдавши ОСОБА_9 матеріальної шкоди, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим розпорядились на власний розсуд.
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 затримано 31.03.2018 на підставі ч. 1 п. 2 ст. 208 КПК України.
На підставі зібраних доказів та встановлених фактичних обставин 31.03.2018 органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Будучи допитаним по справі в якості підозрюваного ОСОБА_4 надав покази, які суперечать матеріалам кримінального провадження та встановленим фактичним обставинам.
В той же час, повідомлена підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є обґрунтованою та її підтверджують наступні докази:
- протокол прийняття заяви від ОСОБА_9 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення.;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
- рапорти про виявлення осіб, які підозрюються у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України;
- протоколи огляду місця події, згідно яких у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 виявлено та вилучено речі, які належать ОСОБА_9 ;
- протоколи пред'явлення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 для впізнання потерпілому ОСОБА_9 ;
- протоколи затримання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КПК України.;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
В ході досудового розслідування, на думку старшого слідчого та прокурора, встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як, зокрема:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, про що може свідчити наступне. Санкцією ч. 2 ст. 187 КК України передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. Усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення підозрюваний, який не зареєстрований та не має місця постійного проживання на території м. Києва, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, про що може свідчити наступне. Перебуваючи на свободі підозрюваний буде мати можливість зустрічатись з потерпілим, свідками та іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному правопорушенні поза межами кримінального процесуального судочинства, що дає йому можливість незаконно впливати на них та психологічним чином або умовляннями змушувати їх змінити свої покази, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, про що може свідчити наступне. Передбачення злочинним планом єдиної моделі поведінки підозрюваних при спілкуванні з представниками правоохоронних органів, у тому числі шляхом відмови від надання будь-яких показань в силу ст. 63 Конституції України;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, про що може свідчити наступне. Підозрюваний ніде не працює, проживає за рахунок інших осіб, що дає підстави стороні обвинувачення вважати, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення майнового характеру, оскільки не має іншого джерела доходів окрім протиправної діяльності.
В зв'язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання вказаним ризикам, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва 03.04.2018 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.05.2018 року.
Однак, як вказав старший слідчий, завершити досудове розслідування до вказаного строку не видається за можливе, оскільки по справі призначено і на даний час не завершено проведення судово-медичної експертизи для встановлення ступеню тяжкості, характеру та локалізації тілесних ушкоджень завданих ОСОБА_9 та експертизи матеріалів, речовин і виробів, а саме - спецзасобу сльозогінної дії «Терен 4-М», вилученого в ході огляду місця події.
Крім цього, у кримінальному провадженні призначено амбулаторну психолого-психіатричну експертизу іншому підозрюваному - ОСОБА_7 . Отримання вказаного висновку експерта надасть можливість належним чином оцінити психологічний стан підозрюваного до, під час та після вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.
Також, органом досудового розслідування зазначено, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідно за участю потерпілого та підозрюваних провести слідчі експерименти шляхом відтворення дій, обстановки та обставин вчинення кримінального правопорушення.
Крім вищезазначеного, органам досудового розслідування необхідно виконати інші слідчі дії, направлені на завершення досудового розслідування - здійснити відкриття матеріалів в кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст. 290 КПК України скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування.
Обставинами, що перешкоджали здійснити вищезазначені слідчі та процесуальні дії в межах двомісячного строку слідства являється складність кримінального провадження; наявність у ньому 3-х підозрюваних осіб; розгляд заявлених у провадженні клопотань про обрання запобіжних заходів, заходів забезпечення тощо, що тягне за собою відрив працівників органу досудового розслідування та процесуальних керівників від роботи по справі; завантаженість у зв'язку із здійсненням досудового розслідування та процесуального керівництва в інших кримінальних провадженнях; значний обсяг слідчих дій як за кількістю так і складністю, що займає певний час при підготовці до їх проведення; проведення слідчих (розшукових) дій із особами, які проживають за межами м. Києва, що потребує певного часу для організації їх виклику; проведення судових експертиз; планомірне та поступове виконання слідчих (розшукових) дій, за яких проведення певних слідчих дій з підстав обраної тактики розслідування провадження можливе лише після проведення інших слідчих (розшукових) дій та узагальнення одержаних внаслідок цього результатів.
На підставі постанови керівника Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_19 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, а саме до 30.06.2018.
У судове засідання прокурор з'явився, клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти поданого клопотання заперечував та підтримав доводи свого захисника.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою підзахисного ОСОБА_4 .
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку
У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 сторона обвинувачення посилається на те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою надає підозрюваному можливість зустрічатись з іншими підозрюваними, потерпілим та свідками поза межами кримінального провадження, в тому числі за місцем свого проживання, спілкуватись із ними в телефонному режимі та здійсненням психологічного тиску або умовляннями змушувати їх змінити свої покази, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою штучного створення доказів по даному кримінальному провадженню шляхом створення умов для надання вказаними особами недостовірних свідчень, що виправдовують його.
До того ж, підозрюваний ніде не працює та не має іншого джерела доходів, окрім протиправної діяльності, що дає підстави вважати, що підозрюваний може вчиняти інші кримінальні правопорушення, в тому числі взяти на себе функцію пособника підбурювача, організатора або керівника при вчиненні окремих кримінальних правопорушень, що не потребує від нього залишати місце свого проживання.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
У п.5 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.
При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме - спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальне правопорушення.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, слідчий суддя, враховуючи особу підозрюваного, та особисте ставлення останнього до скоєного, вважає за можливе визначити ОСОБА_4 розмір застави, який на думку слідчого судді буде достатнім за для забезпечення належного виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, в разі внесення такової.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдести розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме - розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 44 050 (сорок чотири тисячі п'ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - Київська область, Бородянського району, с. Пісківка, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити строк застосування до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє - 02.08.2010 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 60 днів.
Строк дії ухвали про тримання під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.06.2018 року включно.
Розмір застави визначити у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 44 050 (сорок чотири тисячі п'ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-з'являтися до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - Київська область, Бородянського району, с. Пісківка, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Київської місцевої прокуратури № 9.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1