АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
18 червня 2018 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року,
за участю прокурорів - ОСОБА_8 , ОСОБА_9
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22018000000000119 від 06.04.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 258 КК України, було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , погоджене із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 258 КК України.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено терміном на шістдесят діб, а саме до 28 липня 2018 року, включно.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя суду першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 258 КК України, про яку йому повідомлено 30.05.2018 року, що об'єктивно підтверджується наданими слідчим доказами, які носять вагомий характер, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 та прийшов до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників кримінального правопорушення у якому він підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення на підставі чого задовольнив клопотання слідчого.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді місцевого суду адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_7 , подали апеляційну скаргу в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року по справі №761/20190/18 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 без визначення розміру застави та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 .
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказують, що в ухвалі не наведено доводів обґрунтованості підозри ОСОБА_7 щодо вчинення дій, які інкримінуються за ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 258 КК України.
Вважають, що у клопотанні про обрання запобіжного заходу слідчий формально перераховує всі ризики, які зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, слідчий суддя при прийнятті рішення щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 підтвердила лише наявність одного ризику, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Однак, на думку сторони захисту вказаний ризик є недоведеним з огляду на те, що він обґрунтований судом з огляду на тяжкість інкримінованого злочину. Разом з тим, судом не взято до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та батька інваліда, офіційно працює, за місцем роботи характеризується позитивно.
Вказують на те, що норми ч. 5 ст. 176 КПК України є неконституційними та порушують права підозрюваного ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, сторона захисту вважає, що правова позиція суду першої інстанції не відповідає вимогам КПК України.
Заслухавши доповідь судді, захисників та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, ГСУ СБ України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22018000000000119 від 06.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.
30.05.2018 року о 13:12 годині ОСОБА_7 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.
30.05.2018 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України.
31.05.2018 року старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивування клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчий обґрунтовує метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, посилаючись на обґрунтованість пред'явленої підозри та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі чого інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вказаних ризиків з боку підозрюваного.
31.05.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 258 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме ті, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників кримінального правопорушення у якому він підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 - 1141, 258 - 2585, 260, 261 Кримінального кодексу України.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Доводи апелянтів про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, а також підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Крім того, як встановлено колегією суддів апеляційного суду, обставини підозри судом з'ясовані в тій мірі, в якій закон на даному етапі кримінального провадження вимагає від слідчого судді. Так з положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при обранні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя місцевого суду не знайшов у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого чи довільного. Не виявлено таких обставин і колегією суддів апеляційного суду.
Для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88; Котій проти України п. 42).
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22018000000000119 від 06.04.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 258 КК України, якою було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , погоджене із прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, а саме до 28 липня 2018 року. включно, без визначення розміру застави - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 и б а к