Рішення від 21.06.2018 по справі 759/9859/17

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9859/17

пр. № 2-а/759/278/18

21 червня 2018 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді Миколаєць І.Ю.,

при секретарі Шелудько В.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Призовної комісії Святошинського району м. Києва, Військового комісара Святошинського району м. Києва про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Призовної комісії Святошинського району м. Києва, Військового комісара Святошинського району м. Києва про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити діїв якому просить визнати протиправними бездіяльність Призовної комісії Святошинського району м. Києва, бездіяльність Військового комісара Святошинського району м. Києва, зобов'язати Призовну комісію Святошинського району м. Києва прийняти рішення про звільнення його від призову на строкову військову службу згідно ст. 18 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» , зарахувати у запас ЗСУ відповідно до пп. 1,9 ст. 27 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та зобов'язати Військового комісара Святошинського району м. Києва надати йому копію прийнятого рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на протиправність дій призовної комісії щодо відмови прийняти рішення про звільнення його від призову на строкову військову службу, у зв'язку з тим, що позивач перебував на диспансерному обліку та мав додаткові картки у спеціальній клініці, зокрема у Центрі мікрохірургії ока, де йому було проведено хірургічне лікування, що в свою чергу є підставою для визнання позивача непридатним до строкової військової служби. Однак, відповідачами дану обставину не було враховано при прийнятті рішення про придатність його до служби, та на підставі наведеного позивач змушений був звернутися до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 07.07.2017 року позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.

03.08.2017 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, зазначених відповідно до ухвали суду 07.07.2017 року.

03.08.2017 року ухвалою суду у справі відкрито провадження , справа призначена до судового розгляду на 06.03.2018 року.

Разом з тим, 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції. Відповідно до п.10 ч.1 Перехідних положень КАС України (за редакцією ЗУ № 2147-УІІІ від 03.10.2017 р., в дії з 15.12.2017 р.),справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу..

У зв'язку з чим, ухвалою суду від 06.03.2018 року, продовжено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін). Запропоновано відповідачу подати відзив на позов.

23.05.2017 р. судом отриманий відзивСвятоинського районного у м.Києві комісаріату МО України яким відповідач заперечує проти задоволення позову вказуючи про визнання 28.01.2013 р. та 24.06.2016 р. військово-лікарською комісією Святошинського району в місті Києві визнаний придатним з обмеженнями до проходження строкової військової служби за призовом, та постановою військово-лікарської комісії Київського міського військового комісаріату № 171212 від 25.04.2017 р. призовник ОСОБА_1 визнаний придатним до строкової військової служби за призовом. Станом на 21.05.2018 р. призовник ОСОБА_1 до Святолинського районного у м.Києві військового комісаріату не прибув, рішення військово-лікарської комісії Святошинського РВК не оскаржив.

Отриману судом відповідь на відзив суд до уваги не приймає з підстав невиконання позивачем вимог ч.3 та ч.4 ст.162 КАСУ.

Суд, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в квітні 2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ісце народження: м.Київ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , отримав повістку від Військового комісара Святошинського району м. Києва згідно ст.. 15 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Позивач не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, наполягаючи на порушенні його права, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме, бути звільненим від призову на строкову військову службу в мирний час у зв'язку з визнанням за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час, звернувся з даним адміністративним позовом до суду, оскільки як зазначив останній він перебував на диспансерному обліку та мав додаткові картки у спеціальній клініці, зокрема у Центрі мікрохірургії ока, де йому було проведено хірургічне лікування, та було поставлено діагноз, що в свою чергу є підставою для визнання позивача непридатним до строкової військової служби. Також зазначив, що ним подавались медичні документи про наявні в нього захворювання, які не були враховані відповідачем, а комплексне обстеження спеціалістів не відбулось.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на районні (міські) призовні комісії покладається:

організація медичного огляду призовників та призов громадян України на строкову військову службу з призначенням їх для служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні.

Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Структура військового резерву людських ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ Міноборони № 402 від 14.08.2008 року).

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п.1.1 Положення).

Згідно п.1.2 Положення військово-лікарська експертиза - це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров'я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров'я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій (п.1.3 розділу І Положення).

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (п.2.1 розділу І Положення).

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час (пункт 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення).

У відповідності до п.2.1 гл.2 розділу ІІ Положення, організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.

В пункті 2.2 гл.2 розділу ІІ Положення закріплено, що медичний огляд призовників проводиться на призовних дільницях районних (міських) військових комісаріатів лікарями, які залучаються з місцевих лікувальних закладів рішенням керівника місцевої державної адміністрації, на збірних пунктах Автономної Республіки Крим, обласних, Київського міського військових комісаріатів - лікарями медичного відділення тимчасового штату збірного пункту, які залучаються з лікувальних закладів відповідних управлінь охорони здоров'я.

Кожний призовник оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за наявності медичних показань і лікарями інших спеціальностей.

Безпосередньо керує роботою медичного персоналу, що залучається для медичного огляду призовників, лікар - член призовної комісії (комісії з питань приписки), який призначається з числа найбільш кваліфікованих лікарів-спеціалістів та має необхідні знання і досвід у галузі військово-лікарської експертизи. Кандидатура лікаря - члена районної призовної комісії (комісії з питань приписки) погоджується з лікарем - членом обласної призовної комісії (начальником медичного відділення тимчасового штату обласного збірного пункту).

Положення глави 2 розділу ІІ Положення також містять наступне.

Оцінка стану здоров'я та придатності до військової служби проводиться у відповідності з графою I Розкладу хвороб та графами 1 - 11 ТДВ «А».

Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

Після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ «А» та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

Рішення про тимчасову непридатність приймається на термін, необхідний для повного відновлення функцій органів та систем організму, але не більше одного року, з наступним переоглядом для вирішення питання про придатність до військової служби.

Після закінчення року, якщо захворювання не вилікувано, приймається остаточне рішення. Контроль та організація своєчасного проведення переогляду покладається на районний (міський) військовий комісаріат.

Допризовники під час приписки до призовних дільниць та призовники під час призову на строкову військову службу, у яких виявлені захворювання або фізичні недоліки (вади) необоротного характеру (невиліковні), визнаються непридатними до військової служби. Рішення про тимчасову непридатність та потребу в лікуванні в цьому випадку не приймається.

Згідно із п. 2.12 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу визначено, що у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

Крім того, зазначеним положенням визначений порядок здійснення контрольного медичного огляду призовників.

Отже, чинним законодавством встановлений порядок вирішення спірних питань при проходженні медичного огляду для визначення придатності призовника до проходження строкової військової служби.

Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що прийняттю призовною комісією відповідного рішення передує ряд заходів, спрямованих на виявлення підстав для визнання призовника придатним до військової служби, в тому числі і проведення медичного огляду призовників.

З урахуванням зазначеного та доказів наявних в матеріалах справи належним та ефективним способом захисту прав позивача, згідно діючого Положення №402 від 14.08.2008 року, є зобов'язання призовної комісії направити позивача на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від призову на строкову військову службу за станом здоров'я покладений на призовну комісію, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» на районні (міські) призовні комісії покладається, зокрема, звільнення призовників від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтею 18 цього Закону, взяття їх на облік військовозобов'язаних або виключення з військового обліку.

Статтею 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України: які, зокрема, визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.

Щодо позовної вимоги відносно зобов'язання призовної комісії прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від призову на строкову військову службу згідно ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та на підставі Додатка 1 до «Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністра оборони України № 2 від 04.01.1994 року, суд зазначає, що прийняттю відповідного рішення має передувати вчинення дій згідно із Положенням №402 від 14.08.2008 року.

В тому числі, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

З огляду на викладене, слід зазначити, що прийняття комісією того чи іншого рішення за результатами розгляду заяви є дискреційною функцією органу - сукупністю прав та обов'язків органів державної влади або місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження іншого суб'єкта владних повноважень, а відтак позовна вимога про зобов'язання призовну комісію прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від призову на строкову військову службу, не підлягає задоволенню.

Вирішенням даного питання могло б бути направлення ОСОБА_1 на на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад. Однак, позивачем ніяким чином, за матеріалами даної справи, дане питання перед відповідачем не порушувалось і така позовна вимога не заявляється.

Враховуючи зазначене адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2-15, 9-22, 42, 44, 45, 46, 47, 72-76, 77, 79, 192, 193, 194, 241, 242, 243, 245, 246, 250, 251, 286 КАС України, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Призивної комісії Святошинського району м. Києва, Військового комісара Святошинського району м. Києва про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його (її) проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Ю.Миколаєць

Попередній документ
74892821
Наступний документ
74892823
Інформація про рішення:
№ рішення: 74892822
№ справи: 759/9859/17
Дата рішення: 21.06.2018
Дата публікації: 19.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); передачі майна у податкову заставу; Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо: