Єдиний унікальний номер 741/484/18
Провадження № 2-а/741/10/18
м. Носівка 23 червня 2018 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Жирка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 березня 2018 року керував автомобілем марки «Mazda 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався по автомобільній дорозі Чернігів-Київ. У населеному пункті Кіпті його (позивача) зупинив інспектор поліції у зв'язку з тим, що в автомобілі не горіла ліва фара в режимі ближнього світла та були встановлені габаритні вогні синього кольору, що не відповідає конструкції транспортного засобу. Інспектор поліції ОСОБА_2 виніс постанову серії ВР № 059818, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Він (позивач) не згоден з постановою серії ВР № 059818, оскільки Правил дорожнього руху України не порушував, указаного в постанові порушення не вчиняв, постанова виносилася без урахування його (позивача) зауважень, не на місці зупинки транспортного засобу, за відсутності та без дослідження доказів по справі, без допиту свідків, без проведення розгляду справи, заслуховування його пояснень та вирішення клопотань. Інспектор поліції ОСОБА_2 не дав йому (позивачу) можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії інспектора роти № 2 БУПП у Чернігівській області ДПП ОСОБА_2, скасувати постанову серії ВР № 059818 від 24 березня 2018 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.
У судове засідання відповідач не з'явився, подав до суду відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що він вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. 24 березня 2018 року близько 18 години 35 хвилин на 98 км автомобільної дороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі ним було зупинено автомобіль марки «Mazda 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 з підстав порушення вимог пунктів 31.4.3 «а» та 31.4.3 «в» ПДР України, а саме в автомобілі не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла та були встановлені габаритні вогні синього кольору, що не відповідає вимогам конструкції транспортного засобу. За вказане правопорушення він (відповідач) виніс щодо ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбувалося в межах його (відповідача) повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову, розгляд справи провести без його участі.
Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними у справі доказами, оскільки відсутні підстави для його відкладення або оголошення перерви.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 059818 від 24 березня 2018 року (а.с. 5) вбачається, що 24 березня 2018 року о 18 годині 35 хвилин на 98 км автомобільної дороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі ОСОБА_1 керував транспортним засобом (автомобілем) марки «Mazda 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у якого не горіла лампа лівої фари в режимі ближнього світла та були встановлені габаритні вогні синього кольору, що не відповідає конструкції транспортного засобу, чим порушив п. 31.4.3 «а» та 31.4.3 «в» ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Зазначеною постановою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Частиною 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, крім іншого, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до пунктів 31.4.3 «а» та 31.4.3 «в» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
З копії акту перевірки технічного стану колісного транспортного засобу від 24 березня 2018 року (а.с. 27) вбачається, що у ході огляду автомобіля марки «Mazda 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який проводився інспектором роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_2, було встановлено, що в автомобілі не працює ліва фара в режимі ближнього світла та встановлені передні габаритні вогні синього кольору.
З письмових пояснень ОСОБА_1 від 24 березня 2018 року (а.с. 26) вбачається, що останній визнавав факт несправності у його автомобілі лампи лівої фари в режимі ближнього світла та факт того, що в його автомобілі встановленні габаритні вогні синього кольору, зазначив, що усуне зазначені несправності на СТО.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1, які зазначені у постанові про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 059818, кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 121 КУпАП, у його діях є склад цього адміністративного правопорушення, який підтверджується відповідними доказами.
Доводи позивача про те, що 24 березня 2018 року він не порушував Правил дорожнього руху України, указаного в постанові порушення не вчиняв, не заслуговують на увагу, оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Розділом ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 7 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі - Інструкція), визначного порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача про те, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектором роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_2 було порушено норми КУпАП щодо ненадання можливості скористатися позивачу своїми правами та не дотримання порядку розгляду справи.
Відеозаписи із нагрудної камери інспекторів поліції, які були досліджені у ході розгляду справи, суд визнає неналежними доказами, оскільки на них не зафіксовано хід розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Проаналізувавши надані учасниками справи докази в їх сукупності, ураховуючи допущені відповідачем порушення прав позивача при розгляді 24 березня 2018 року справи про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, та не дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 059818 від 24 березня 2018 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції.
Зі змісту позовної заяви не зрозуміло, які саме дії інспектора роти № 2 БУПП в Чернігівській області ДПП ОСОБА_2 позивач просить визнати протиправними, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 7, 245, 289, п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП, ст.ст. 77, 243-246, 255, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВР № 059818 від 24 березня 2018 року про накладення на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП не встановлено, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. і справу направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження якого: м. Чернігів, вул. Громадська, 66.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Киреєв