Постанова від 22.06.2018 по справі 734/2018/18

Провадження № 1-кс/734/698/18 Справа № 734/2018/18

УХВАЛА

іменем України

22 червня 2018 року смт. Козелець

Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора військової прокуратури Деснянського гарнізону ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Деснянського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 42018270300000040 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , призваного на військову службу за контрактом Смілянським РВК Черкаської області, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор військової прокуратури Деснянського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить надати дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Дане клопотання мотивоване тим, що солдат ОСОБА_6 19 листопада 2015 року призваний на військову службу за контрактом ІНФОРМАЦІЯ_2 та цього ж дня направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.11.2015 солдат ОСОБА_6 зарахований до списків особового складу, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду акумуляторника 1 ремонтного відділення спеціальної техніки взводу регламенту та ремонту автомобільної техніки військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до вимог ст. ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» солдат ОСОБА_6 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за контрактом під час особливого періоду.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

У такий спосіб, з моменту видання первинного Указу Президента України від 17 березня 2014 року за № 303 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває і до теперішнього часу.

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни.

Під час проходження військової служби в умовах особливого періоду солдат ОСОБА_7 відповідно до положень Військової присяги та ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок та вимоги військових статутів.

Однак, 05.05.2018 солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, достовірно знаючи що він являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 не з'явився вчасно на службу без поважних причин до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та до цього часу його місце знаходження не відомо.

Таким чином, солдат ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, достовірно знаючи що він являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , 05.05.2018 не з'явився вчасно на службу без поважних причин до розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та до цього часу перебуває за межаи військової частини, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні солдатом ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням командира військової частини НОМЕР_1 про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, матеріалами службового розслідування по факту самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_5 , а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду; продовжувати кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Питання щодо обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не ставиться, оскільки лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних рішень та унеможливить продовжувати ухилятися від органів досудового розслідування та суду, а також продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, - виключно у разі, якщо крім наявних підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органів досудового розслідування. Указана обставина органами досудового розслідування доведена.

Крім цього, кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 407 КК України за своєю правовою конструкцією є таким, що триває і кінцем вказаного кримінального правопорушення є час повернення правопорушника у військову частину або затримання.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , з 05.05.2018 року переховується від органів досудового слідства, з метою запобігання подальшим спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, забезпечення виконання процесуальних рішень.

Заслухавши прокурора та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню із наступних підстав:

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , а також є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , з 05.05.2018 року переховується від органів досудового слідства, з метою запобігання подальшим спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, забезпечення виконання процесуальних рішень.

Відповідно до ст.188 ч.1 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, наведені прокурором обставини дають суду підстави для висновку про наявність передбачених ст.ст. 189, 190 КПК України підстав для задоволення клопотання прокурора.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 188, 189, 190 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора військової прокуратури Деснянського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_4 - задовольнити.

Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , призваного на військову службу за контрактом Смілянським РВК Черкаської області, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала втрачає чинність з моменту приводу підозрюваного до суду, закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, відкликання ухвали прокурором.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
74892613
Наступний документ
74892615
Інформація про рішення:
№ рішення: 74892614
№ справи: 734/2018/18
Дата рішення: 22.06.2018
Дата публікації: 23.02.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби