Постанова від 22.06.2018 по справі 734/2013/18

Провадження № 1-кс/734/697/18 Справа № 734/2013/18

УХВАЛА

іменем України

22 червня 2018 року смт. Козелець

Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12018270130000391, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження № 12018270130000391, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України з клопотанням про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивоване тим, що 20.06.2018 року до Козелецького ВП надійшлазаяваПєчковської І.М., в якій вона просить вжити заходів до гр. ОСОБА_4 , який 20.06.2018 року незаконно проник до її домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та пошкодив майно.

20.06.2018 СВ Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУ НП в області відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018270130000391 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи.

20.06.2018 року під час огляду місця події, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 було виявлено металеву фомку, яку в подальшому було вилучено. Вказана металева фомка належить ОСОБА_4 .

Вищевказана річ визнана речовим доказом у кримінальному провадженні. Вона має значення речового доказу у кримінальному провадженні, так як несе на собі сліди злочину, а тому для збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вилучене майно.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування встановлене цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або права на відчуження, розпорядження або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

-збереження речових доказів.

Разом з тим, незастосування заборони розпоряджатися вказаним майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 5 ст.171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

Слідчий в судове засідання не з'явився але попередньо надав суду заяву про проведення судового засідання без його участі. Клопотання підтримує.

ОСОБА_4 до суду не з'явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлена належним чином, на час розгляду клопотання надав суду заяву в якій просить клопотання розглядати без його участі.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.

Отже на вказане в клопотанні майно необхідно накласти арешт, так-як в разі не накладення на нього арешту воно може мати наслідки зникнення, втрати, пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати встановлення істини в кримінальному провадженні.

Таким чином, проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 167, 168, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя:-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Козелецького ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту по кримінальному провадженню № 12018270130000391, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - задовольнити.

Накласти арешт тимчасово вилученого майна, а саме металевої фомки, яка вилучена під час огляду місця події, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Чернігівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
74892610
Наступний документ
74892612
Інформація про рішення:
№ рішення: 74892611
№ справи: 734/2013/18
Дата рішення: 22.06.2018
Дата публікації: 23.02.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Козелецький районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності житла