Справа № 750/4197/18
Провадження № 2-а/750/429/18
20 червня 2018 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі
Головуючого судді Требух Н.В.
З секретарем судового засідання Будаш М.В.
Справа № 750/4197/18
Позивач ОСОБА_1
Відповідач інспектор СРПП №2 Чернігівського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м.Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП №2 Чернігівського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування постанови -
за участі:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати неправомірними дії інспектора та скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та справу про адміністративне правопорушення.
Позивач обґрунтував свій позов тим, що він не порушив правил дорожнього руху, а відповідачем не були з'ясовані і не доведені обставини, які б свідчили про наявність в його діях проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач проти позову у судовому засіданні заперечував, посилаючись на те, що постанову винесено на законних підставах.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення серії НК №882998 від 26.04.2018 року цього дня позивач в м.Чернігові керував автомобілем Volkswagen Transporter днз CВ6003 АТ без переднього бамперу та без переднього номеру, чим порушив вимог п.31.4.7 е ПДР України На підставі ч.1 ст.121 КУпАП відносно позивача винесено постанову про адміністративне правопорушення, якою накладено штраф в розмірі 340 грн.
Відповідно до п.31.4.7 е Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за відсутності передбаченого конструкцією бамперу. В разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів, щоб придбати його за межі проїзної частини.
Звертаючись з позовом до суду позивач особисто в позовній заяві зазначив, що демонтував передній бампер самотужки, демонтувавши передній бампер повертався додому без бамперу для подальшого проведення ремонту. Отже, позивач визнав факт відсутності бамперу. В судовому засіданні зазначив, що основна складова частина бамперу - силова частина, була на відповідному місці. Однак, бампер має підсилювач, а не силову частину. Отже, позивач в порушення вимог Правил дорожнього руху України, транспортний засіб з відсутнім бампером з проїзної частини не прибрав, а, навпаки, продовжив рух.
З приводу оскарження дій інспектора суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Системний аналіз вищевказаних норм чинного законодавства України дає підстави для висновку про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України, а постанова про адміністративне правопорушення серії БР №012806 за формою та змістом відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 16.3 ПДР України у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно зі ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідачем були дотримані вимоги КУпАП при розгляді справи.
Враховующи викладенне вище, підстав для задоволення позову суд не вбачає.
Керуючись статтями 3, 4, 9 , 72, 78, 241-246, 255, 286, 293, 295-297 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП 310306812) до інспектора СРПП №2 Чернігівського районного відділу поліції ОСОБА_2 ( місто Чернігів вулиця Шевченка 116А) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч.2 ст.255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення виготовленого 23.06.2018 року.
Суддя Н.В.Требух