Справа № 681/562/16-ц
Провадження № 22-ц/792/832/18
21 червня 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
ОСОБА_1 (суддя-доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання Кошельник В.М.,
з участю учасників справи: апелянтів ОСОБА_4, ОСОБА_5, позивача ОСОБА_6, її представника ОСОБА_7, представника відділу у Полонському районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Полонського районного суду від 13 березня 2018 року (суддя Горщар А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, Полонської міської ради Хмельницької області, Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області, відділу у Полонському районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Поділляземінвест» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішень міської ради, державної реєстрації земельної ділянки, свідоцтва про право власності на земельну ділянку,
У квітні 2016 року ОСОБА_6, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину їй на праві власності належить ? частина житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованого в м. Полонне по вул. Чапаєва, 19, а власником іншої ? частини цього домоволодіння, відповідно до договору дарування, є ОСОБА_5, з яким у неї виник спір з приводу користування жилим будинком та земельною ділянкою для його обслуговування. Рішенням Полонського районного суду від 09 грудня 2014 року проведено розподіл домоволодіння в натурі, а також встановлено порядок користування земельною ділянкою та виділено для кожного співвласника по 0,0647 га.
Однак, ОСОБА_5 після поділу судом земельної ділянки, спорудив на виділеній ОСОБА_6 частині ділянки паркан та в такий спосіб захопив 0,0125 га земельної ділянки наданої для неї згаданим рішенням суду.
У зв'язку з цим, позивач просила суд зобов'язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні частиною земельної ділянки виділеній для позивача рішенням Полонського районного суду від 09 грудня 2014 року, розташована в м. Полонне по вул. Чапаєва, 19, шляхом знесення побудованого на вказаній земельній ділянці паркану; скасувати рішення Полонської міської ради № 25 від 20 березня 2015 року, № 20 від 18 вересня 2015 року в частині надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, передачі у власність земельної ділянки площею 0,1065 га, яка знаходиться в м. Полонне по вул. Чапаєва, 17, кадастровий номер 6823610100:01:002:1016; скасувати державну реєстрацію в державному земельному кадастрі вказаної земельної ділянки; скасувати державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за ОСОБА_4 цієї ж земельної ділянки; визнати недійсним свідоцтво про право власності на згадану земельну ділянку, видане на ім'я ОСОБА_4
Рішенням Полонського районного суду від 13 березня 2018 року позов задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_5 знести збудований ним паркан з штучних блоків на бутовому фундаменті, довжиною 6 м з площею основи 2,4 кв. м., який знаходиться на частині земельної ділянки, що розташована в м. Полонне, по вул. Данила Галицького (Чапаєва), 19, виділеної в користування рішенням Полонського районного суду від 09 грудня 2014 року ОСОБА_6
Визнано недійсним та скасовано п.п. 8 п. 1.3 рішення 64-ї чергової сесії Полонської міської ради VІ скликання № 20 від 18 вересня 2015 року про передачу у власність для ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1065 га яка знаходиться в м. Полонне по вул. Данила Галицького (Чапаєва) 17, кадастровий номер 6823610100:01:002:101.
Скасовано свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку видане 21 жовтня 2015 року державним реєстратором реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області індексний номер 46057456.
В задоволенні позовних вимог про скасування рішення Полонської міської ради № 20 від 18 вересня 2015 року в частині надання дозволу ОСОБА_4 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, про скасування державної реєстрації в державному земельному кадастрі вищезгаданої земельної ділянки, та державної реєстрації цієї ж земельної ділянки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просять його скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Вважають, що рішення є незаконним, необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, не встановлені фактичні обставини справи.
Апелянти зазначають, що висновок експертизи є неповним та необґрунтованим, тому вони просили призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу, проте судом першої інстанції їм було відмовлено.
Апелянти вказують, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та нормою права, що підлягає застосуванню.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України (в редакції на час отримання земельної ділянки позивачем) таким документом був державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).
За положеннями глави 16 ЦК України правочин може бути визнано недійсним з підстав визначених законом. У випадку визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - співвласники в рівних частках жилого будинку з відповідними господарськими спорудами, що знаходиться в м. Полонне по вул. Данила Галицького (Чапаєва), 19 (т. 1 а. с. 7).
05 березня 2014 року Полонською міською радою прийнято рішення № 20, за яким для ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в м. Полонне по вул. Чапаєва (ОСОБА_9), 17, орієнтовною площею 0,1600 га, (т. 1 а. с.92), в яке рішенням цієї ж ради № 25 від 20 березня 2015 року було внесено зміни щодо уточнення орієнтовної площі вказаної земельної ділянки із «0,1600» га на «0,1065» га (т. 1 а. с. 127).
09 грудня 2014 року рішенням Полонського районного суду проведено розподіл вказаного домоволодіння в натурі, а також встановлено порядок користування земельною ділянкою на якій він розташований. (т.1 а. с. 5-7).
Постановляючи вищевказане рішення, Полонський районний суд ухвалив поділити житловий будинок по вул. Чапаєва 19, згідно варіанту 1 підваріанту «А» судово-будівельної експертизи, виділивши по ? житлового будинку та виділити у власність сторонам по 0,064715 га земельної ділянки (т. 1 а. с. 5-6, т. 2 а. с. 32, 33).
Вказаний факт визнавався сторонами у справі.
03 квітня 2015 року ОСОБА_4 подала на ім'я директора ПП «Поділляземінвест» заяву, в якій просила виготовити їй проект землеустрою щодо відведення вищезгаданої земельної ділянки площею 0,1065 га (т.1 а. с. 154).
16 травня 2015 року державним кадастровим реєстратором відділу Держземагенства у Полонському районі здійснено державну реєстрацію цієї земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номеру 6823610100:01:002:1016 (т.1 а. с. 191-193).
18 вересня 2015 року Полонська міська рада своїм рішенням № 20 затвердила зазначений проект із землеустрою та передала ОСОБА_4 у власність дану земельну ділянку (т.1 а. с. 126).
21 жовтня 2015 року державний реєстратор реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції прийняла рішення за індексним номером 25463875 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вищевказану земельну ділянку та цього ж дня останній було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), індексний номер 46057456 (т.1 а. с. 124-125).
05 лютого 2016 року рішенням сесії Полонської міської ради № 16 для позивачки надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, з метою передачі у приватну власність.
В ході виготовлення такого проекту з'ясувалось, що площа земельної ділянки виділеної для ОСОБА_6 у користування згаданим рішенням суду фактично зменшилась із 0,0647 га до 0,0522 га (т. 1 а. с. 10-12).
За висновком експерта при проведені судової земельно-технічної експертизи № 05-105/17 від 20 жовтня 2017 року площа та конфігурація вказаної земельної ділянки, якою на час проведення експертизи фактично користується позивачка, не співпадає з площею і конфігурацією земельної ділянки виділеної їй рішенням Полонського районного суду від 09 грудня 2014 року, зокрема площа зменшилась на 0,012015 га та на частині земельної ділянки, виділеній для ОСОБА_6, збудований паркан з штучних блоків на бутовому фундаменті довжиною 6,0 м з площею основи 2,4 кв.м (т. 2 а. с. 23-24). На земельну ділянку, виділену ОСОБА_6 рішенням Полонського районного суду від 09 грудня 2014 року, частково накладається на площу 0,0030 га земельна ділянка ОСОБА_4 із кадастровим номером 6823610100:01:002:1016 та земельна ділянка ОСОБА_5 на площу 0,1065 га (т. 2 а. с. 24).
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що діями відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також рішенням Полонської міської ради були порушені права землекористувача ОСОБА_6, які призвели до незаконного захоплення частини земельної ділянки, виділеної їй у користування рішенням суду, яке є обов'язковим до виконання.
З таким висновком колегія суддів апеляційного суду погоджується.
Посилання апелянта, що експертом не надано висновку по першому питанню, зводиться лише до заперечення апелянтами мотивів суду першої інстанції, оскільки у матеріалах справи т. 2 а. с. 23 міститься висновок експерта по першому питанню, а саме, що площа земельної ділянки по вул. Чапаєва, 19 менша на 0,012015 га, ніж ділянка, виділена ОСОБА_6 рішенням Полонського районного суду від 9 грудня 2014 року. Конфігурація земельної ділянки якою фактично користується позивач на даний час, не співпадає з конфігурацією земельної ділянки виділеної ОСОБА_6 за вищевказаним рішенням.
Посилання апелянтів, що суд не визначився із характером спірних правовідносин та нормою права, що підлягає застосуванню, є необґрунтованим. Апелянтами не зазначено конкретної норми Закону, яку судом не застосовано. Суд врахував вимоги ЗК та ЦК України.
Доводи апелянтів, що висновок експертизи є неповним та необґрунтованим, тому вони просили призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу, однак судом першої інстанції їм було відмовлено, є не підтвердженими, оскільки апелянти не надали доказів, що спростовували б зазначений висновок.
Посилання апелянта на акт обстаження комісією земельної ділянки по вул. Чапаєва, 19 (нині ОСОБА_9), яким встановлено, що частини земельної ділянки, якою користується ОСОБА_6 не включено до земель, які вона приватизовує, не може бути підставою для скасування рішення суду. Експертом було проведено експертизу стосовно земельної ділянки, що була виділена сторонам рішенням Полонського районного суду 09 грудня 2014 року.
Доводи апелянтів про встановлені дати побудови самочинного спірного паркану є необгрунтованими і спростовуються рішенням Полонського районного суду 09 грудня 2014 року, яке переглянуто в касаційному порядку і набрало чинності.
Рішенням Полонського районного суду 09 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, були визначені межі земельної ділянки передані в користування ОСОБА_10, тому посилання апелянтів, що суд втручається в діяльність органів місцевого самоврядування є необгрунтованим.
Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Хмельницької області
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Рішення Полонського районного суду від 13 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне судове рішення складено 23 червня 2018 року.
Судді: /підписи/ ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Згідно з оригіналом:
суддя Апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_1