печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22649/18-к
22 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Теляш, Сокальський р-н, Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, -
До провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Теляш, Сокальський р-н, Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Обґрунтовуючи внесене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий посилається на наступне.
Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42013100350000120 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
В клопотанні вказано, що 19 жовтня 2012 року наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №568 лейтенанта ОСОБА_5 призначено на посаду старшого помічника начальника відділення особового складу штабу військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час проходження військової служби лейтенант ОСОБА_5 повинен керуватися вимогами ст. 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, відповідно до яких кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути зразком витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків доповідати своєму безпосередньому начальникові, за дозволом на звільнення з розташування військової частини звертатися до свого безпосереднього начальника, а виїзд військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, за межі гарнізону здійснюється лише з дозволу командира військової частини.
Всупереч вищевказаних вимог, лейтенант ОСОБА_5 порушив встановлений порядок проходження військової служби та без поважних причин не з'явився на службу.
07 жовтня 2013 року лейтенант ОСОБА_5 , не з'явився до місця проходження служби без поважних причин. Під час телефонної розмови зі своїм безпосереднім начальником - начальником відділення особового складу військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 , він повідомив про те, що до кінця робочого дня прибуде до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 . Цього ж дня, після обіду, майор ОСОБА_7 вдруге зателефонував на мобільний телефон лейтенанта ОСОБА_5 , але він був вимкнений.
Наступного дня, 08 жовтня 2013 року, майор ОСОБА_7 зателефонував матері лейтенанта ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_8 повідомила, що 07 жовтня 2013 року зранку її син виїхав з міста Сокаль Львівської області у напрямку міста Києва, до місця проходження служби, про причини його не прибуття на службу, а також про його місце знаходження їй нічого не відомо.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 травня 2018 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
21 травня 2018 року о 17 год. 10 хв. ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді було затримано.
Обґрунтовуючи висунуту ОСОБА_5 підозру орган досудового розслідування зазначає, що останній будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема бригада Військової служби правопорядку), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , діючи усупереч вимог ст.ст. 4, 11, 16, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, умов контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути зразком витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених його за посадою, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків доповідати своєму безпосередньому начальникові, порушив встановлений порядок проходження військової служби та самовільно залишив місце служби з метою ухилення від військової служби. Так, 07 жовтня 2013 року, під час ранкового шикування особового складу штабу військової частини НОМЕР_1 , лейтенант ОСОБА_5 не з'явився до місця проходження служби. Того ж дня, під час телефонної розмови зі своїм безпосереднім начальником, начальником відділення особового складу вказаної військової частини майором ОСОБА_7 , повідомив останньому, про те, що до кінця поточного дня з'явитися до місця постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , хоча сам 09 жовтня 2013 року перетнув державний кордон України у напрямку Росії, чим вчинив самовільне залишення місця служби з метою ухилення від військової служби, тобто дезертирство, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 408 КК України.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні, проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність в кримінальному провадженні об'єктивно підтверджених ризиків, просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42013100350000120 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Виходячи з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про ймовірну причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті. Отже, посилання захисника на необґрунтованість висунутої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину слідчим суддею до уваги не приймається.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Враховуючи характер висунутої підозри та незважаючи на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні, злочину середньої тяжкості, відсутність даних про наявність зі сторони підозрюваного спроб ухилитися від органу досудового розслідування і суду, та перешкоджання встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування відносно ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє в його задоволенні.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Теляш, Сокальський р-н, Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту заборонивши останньому залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 20 липня 2018 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленої періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого або прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013100350000120;
- повідомляти слідчого, прокурора який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні чи суд, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити в межах строку досудового розслідування до 20 липня 2018 року включно.
Копію ухвали направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Повний текст ухвали буде виготовлений і проголошений о 10 год. 40 хв. 25 травня 2018 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1