Справа № 480/1508/17
Провадження №: 1-кп/480/65/18
23.06.2018 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві кримінальне провадження №12017150260000732 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хор, району імені Лазо, Хабаровського краю, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
В ході судового слідства встановлено, що в червні 2017 року, ОСОБА_4 , перебуваючи на території дачного будинку АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що на території дачної ділянки були відсутні господарі, шляхом перелізання через паркан проник на територію вище вказаної дачної ділянки, звідки таємно викрав металевий люк, який належить ОСОБА_5 , чим завдав матеріального збитку останньому на суму 480 грн.
Після чого, з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені у обвинувальному акті.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити за його відсутністю, обвинуваченого ОСОБА_4 просив строго не карати.
З урахуванням того, що проти не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
За таких умов, докази на підтвердження вини обвинуваченого, за погодженням з учасниками провадження, не досліджувались, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого та характеризуючих даних на нього.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, а саме, у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднана з проникненням до сховища, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, повністю відшкодував матеріальну шкоду.
До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд відносить визнання своєї вини, щире каяття в скоєному.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 суд враховує характер та тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, яке побудоване на критичній оцінці його протиправної поведінки, визнанні вини і готовності нести кримінальну відповідальність за скоєне, і вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в порядку ст. 75 КК України, звільнивши від відбуття покарання з випробуванням, а також поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. На думку суду, даний вид покарання обраний у відношенні обвинуваченого є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого ним кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті його вчинення.
Процесуальні витрати на залучення експертів по справі у зв'язку з проведенням судової експертизи на суму 989,60 грн., підлягають вирішенню в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на один (1) рік.
На підставі п.1,2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення судової експертизи № 09/3-321 від 11.08.2017 р., в дохід держави в сумі 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) 60 коп.
Речовий доказ металевий люк, який переданий на зберігання ОСОБА_5 - залишити останньому.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївській районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
23.06.2018