КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/1612/18
Провадження № 2/488/1281/18 р.
05.06.2018 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі судді - Селіщевої Л.І.,
при секретарі - Тузові Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -
Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на її користь на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 500,00 грн., щомісячно до повноліття дитини, згідно рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.11.2012 року, та визначити аліменти у розмірі - 1860,00, щомісячно, і до повноліття дитини, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду.
В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, проте її матеріальний стан не дозволяє повністю забезпечити та задовольнити потреби дитини, оскільки фактичний розмір аліментів не відповідає мінімальному розміру, передбаченому законом. Разом із цим відповідач має нормальний стан здоров'я, працездатний, тому має можливість надавати аліменти у вищевказаному розмірі.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення про вручення судової повістки, доказів про поважність причин неявки суду або відзив на позов не надав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280-283 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Відповідно до положень ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, тому з вказаних підстав розмір присуджених аліментів підлягає збільшенню.
Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України” при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, вважає що є підстави для задоволення позовних вимог та зміну способу та розміру стягнення визначених раніше судом аліментів, а саме - визначити аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі - 1860,00, щомісячно, і до повноліття дитини, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 284-285, 288-289, 354 ЦПК України, ст.ст.180-183, п. 1 ст. 192 СК України суд, -
Позов - задовольнити.
Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі - 500,00 грн., щомісячно, до повноліття дитини, згідно рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05.11.2012 року, та визначити аліменти у твердій грошовій сумі - 1860,00 грн., щомісячно, і до повноліття дитини, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 ч.1 Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Л.І. Селіщева