Справа № 404/3040/18
Номер провадження 3/404/1288/18
22 червня 2018 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Загреба Ірина Віталіївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м.Кропивницький про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, працюючої директором ПП «Паритет сервіс», проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер ПП - НОМЕР_1,
- за ст.188-28 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення (серії БР№079838 від 11.05.2018 р.) вбачається, що:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи директором ПП «Паритет сервіс» 02.05.2018р., 09.05.2018р. та 10.05.2018р. по вул. Тореза, 25а в м.Кропивницький, в порушення вимог п.1.5 ПДР України та ст.23 Закону України «Про автомобільний транспорт», не виконала вимогу (припис) Національної поліції України №5 від 06.12.2017 року, а саме допустила невідповідність технічного стану транспортних засобів «БАЗ 2215 СПГ», д/н НОМЕР_2, «БАЗ 22154 СПГ», д/н НОМЕР_3, «БАЗ 2215», д/н НОМЕР_4, «РУТА 22», д/н НОМЕР_5 вимогам законодавства, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-28 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення за ст.188-28 КУпАП не визнала та пояснила, що 06.12.2017 року вона отримала вимогу (припис) на виконання якого у транспортного засобу «ВАЗ 2215», д/н НОМЕР_6 було поновлено шини та дозволено його експлуатація, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану від 18.01.2018 року про що 15.12.2017 року було повідомлено УПП в м.Кропивницький ДПП. 11.05.2018 року нею повторно отримано вимогу (припис) про заборону експлуатації 4 транспортних засобів з технічними несправностями, зокрема у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів - «БАЗ 2215», д/н НОМЕР_2, «РУТА 22», д/н НОМЕР_5, неправильно вказано кількість сидячих місць для пасажирів та водія, у зв'язку з чим вона звернулася 15.05.2018 року до ТСЦ №3541 щодо внесення відповідних змін у свідоцтва вказаних транспортних засобів. За результатами її звернення 26.05.2018 року було видано технічні паспорти. Крім того, в транспортного засобу «БАЗ 2215», д/н НОМЕР_3 вийшов термін дії аптечки та вогнегасника, а у транспортного засобу «БАЗ 2215», д/н НОМЕР_7 відсутній бризговик, однак дані транспортні засоби перевірялися відповідно 10.01.2018 року та 25.04.2018 року щодо технічного стану та були допущені до експлуатації. Вказала, що усі допущені нею порушення усунуті, а тому просила провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по - батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи зазначені вимоги закону дотримані не в повному обсязі.
Статтею 188-28 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції щодо усунення порушень правил, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як роз'яснено у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 словосполучення за місцем його вчинення, вжите у названій статті, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Аналогічні висновки колегії суддів Вищого адміністративного суду України викладені в ухвалі від 13 січня 2017 року по справі № 552/4635/16-а та в ухвалі від 28 грудня 2016 року по справі № 750/8192/16-а.
Відповідно до змісту ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у звязку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні. При цьому, суд при оцінці доказів у справі враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.
Суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано ім»я та дату народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не була належно встановлена.
На підтвердження невиконання вимоги (припису) додані нечитаємі та не завірені належним чином копії документів (постанов про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв вказаного підприємства), які не містять відомостей про набрання законної сили, що позбавляє такі документи статусу належного доказу у справі.
Крім того, означені постанови не містять посилання на докази виявлених технічних несправностей транспортних засобів підприємства мають бути підтвердженні належними та допустимим доказами, які не надані.
Разом з тим, КАС Верховний Суд у своєму рішенні роз'яснив, що вірними є висновки суду першої інстанції, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. ВС вказав, що у даному випадку для підтвердження порушення позивачем пункту 15.10 «а» Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Посилання суду апеляційної інстанції на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення ВС визнав помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. А постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (постанова від 26.04.2018 у справі №338/1/17).
Таким чином, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення особисті візуальні спостереження інспектора патрульної поліції та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 поставленого їй у вину проступку за змістом та у відповідностіст.251 КУпАП не мають характер доказів, а ті, які висловлені щодо порушення п.1.5 ПДР України мають характер припущень, як наслідок, докази, які свідчили б про вчинення останньою порушення Правил дорожнього руху України в матеріалах справи відсутні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого диспозицією ст.188-28 КУпАП, у зв'язку з чим провадження підлягає закриттю за відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ст.188-28 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.188-28, 247, 256, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188-28 КУпАП, відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 10 днів з моменту проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда І.В.Загреба