Справа № 473/1347/18
іменем України
"23" червня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання - Багрін І.А.,
за участю: заявника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Прибужанівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, про встановлення факту батьківства,
В квітні 2018 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту батьківства.
В обґрунтування даної заяви зазначено, що 15.09.1992 року померла мати заявника ОСОБА_2 Її батько - ОСОБА_3, який за життя, хоча й визнавав своє батьківство, проте належним чином зазначене не оформив.
13.05.2003 року ОСОБА_3 помер. Останній склав заповіт, відповідно до якого заповів своє майно ОСОБА_1, як внучці.
ОСОБА_1 прийняла спадщину в передбаченому законом порядку. Проте при зверненні до нотаріуса з питанням оформлення свідоцтва про право на спадщину, отримала відмову в вчиненні вказаної нотаріальної дії, оскільки відсутні документи, що підтверджують родинні відносини між нею та спадкодавцем.
Разом з тим, отримати зазначені документи в досудовому порядку неможливо з об'єктивних причин.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просила встановити, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2
В судовому засіданні заявник заяву про встановлення факту батьківства підтримала.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився. Надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності. Не заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1
Заслухавши показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Зокрема судом встановлено, що 13.05.2003 року помер ОСОБА_3
За життя останній склав заповіт, який був посвідчений 04.02.2003 року секретарем виконавчого комітету Новосілківської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області. Згідно даного заповіту спадкодавець заповів своє майно ОСОБА_1, як внучці (а.с.12, 34).
За її заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 в Другій Вознесенській державній нотаріальній конторі Миколаївської області заведено спадкову справу за № 149/2017 від 20.06.2017 року (а.с.32,33).
Проте, заявнику було відмовлено в оформленні спадкових прав у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_3 та її матір'ю ОСОБА_2, яка померла 15.09.1992 року.
Так, як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження 17.04.1954 року народилася ОСОБА_6, про що 28.04.1954 року виконавчим комітетом Мостівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області був складений актовий запис про народження за № 11. Зазначені відомості про матір: ОСОБА_7 (17.09.1956 року зареєстровано укладення шлюбу між нею та ОСОБА_3І.), інформація про батька відсутня. Державна реєстрація народження проведена за вказівкою матері (38-40).
При цьому, інформацію щодо встановлення батьківства особою, яка визнавала себе батьком ОСОБА_6, зазначений витяг не містить.
Також відсутні докази, що ОСОБА_3 за життя ініціював зазначене питання.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав за відсутності іншого порядку встановлення цих фактів.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку може встановлюватися факт батьківства (ст. 130 СК України).
Разом з тим, в силу ч. 1 ст. 58 Конституції України, норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.
Отже, при вирішенні питання якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, необхідно виходити з дати народження дитини.
Так, до введення в дію СК України мали місце розмежування юридичних фактів щодо батьківства, які встановлюються судом на: встановлення факту батьківства та встановлення факту визнання батьківства.
На час народження ОСОБА_6 діяв Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і актів цивільного стану від 31 травня 1926 року (УССР).
Згідно ст. 2 вищевказаного Кодексу, з урахуванням змін, внесених Указом Президії Верховної ради СРСР від 15 вересня 1945 року при реєстрації в органах запису актів громадянського стану народження дитини від матері, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, дитина записується за прізвищем матері з присвоєнням їй по батькові за вказівкою матері. Тобто заповнення графи «Батько» у актовому записі про народження дитини не передбачалося.
При цьому, відповідно до ст. 32-1 даного Кодексу дитина, що народилася від особи, з якою мати дитини не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не мала права звернутися до суду з позовом про встановлення батьківства і про стягнення із зазначеної особи аліментів на утримання дитини.
Такі вимоги діяли до прийняття Основ законодавства СРСР та союзних республік про шлюб та сім'ю 1968 року, зокрема ст. 53 КпШС УРСР.
Тобто, виходячи з наведеного, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю України. У відношенні дітей, які народилися до 01 жовтня 1968 року від осіб, що не перебувають між собою в шлюбі, батьківство може бути встановлено за спільною заявою матері дитини і особи, яка визнає себе батьком дитини. Батьківство не може бути встановлено в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12,13, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Прибужанівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, про встановлення факту батьківства - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Лузан