Справа № 467/1338/17
1-кп/467/29/18
21.06.2018 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017150130000510 від 25 жовтня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне Арбузинського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-19 червня 1995 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за вчинення злочинів передбачених ч.4 ст.81, ч.2 ст.140, ч.3 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Звільнений 10 липня 2000 року з Арбузинської ВК-83 Миколаївської області;
-10 квітня 2002 року Арбузинським місцевим судом Миколаївської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України до 1 місяця арешту. Звільнений 25 квітня 2002 року з Миколаївського СІЗО (№20);
-03 жовтня 2002 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
-17 грудня 2002 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням положень ч.1 ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 13 червня 2006 року з Казанківської ВК-93 Миколаївської області, невідбута частина покарання 1 рік 7 місяців 3 дні;
-14 квітня 2009 року Братським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, передбаченого ст. 198 КК України із застосуванням положень ч.1 ст.71 КК України до 1 року 5 місяців 29 днів позбавлення волі;
-24 листопада 2011 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. 05 лютого 2013 року Арбузинським районним судом Миколаївської області звільнення від відбування покарання з випробуванням скасовано, засуджений направлений для відбування призначеного покарання. Звільнений умовно-достроково 17 листопада 2015 року з Казанківської ВК-93 Миколаївської області на підставі ухвали Казанківського районного суду Миколаївської області, невідбута частина покарання 1 рік 3 місяці 12 днів.
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , будучи судимим за злочини проти власності, 24 жовтня 2017 року близько 11 години 00 хвилин перебував у приміщенні будинку домоволодіння по АДРЕСА_2 за місцем мешкання ОСОБА_6 , звідки діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу скоїв крадіжку телевізора «ST» моделі «LED32HD600U» c/n 6920152056, бувшого у використанні, вартістю 2716 грн. 67 коп., що належить ОСОБА_6 . Викраденим майном ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 2716 грн. 67 коп.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, дав покази та підтвердив вчинення злочину при викладених вище обставинах.
Так, ОСОБА_5 пояснив, що одного дня в жовтні 2017 року, більш точної дати він не пам'ятає, вони з ОСОБА_6 разом вживали спиртні напої за місцем мешкання ОСОБА_6 в с.Благодатне Арбузинського району Миколаївської області. ОСОБА_6 показав обвинуваченому в кімнаті на тумбочці телевізор чорного кольору марки ST з пласким плазмовим екраном, та сказав, що даний телевізор подарував йому брат, після чого вони продовжили вживати спиртні напої. Після вживання спиртних напоїв вони з ОСОБА_6 лягли спати в будинку потерпілого. Вранці ОСОБА_5 прокинувся першим та, скориставшись тим, що ОСОБА_6 спить, вирішив продати телевізор та купити ще горілки. Він взяв телевізор, загорнув його в ковдру та вийшов з будинку. Знаючи, де знаходиться ключ, обвинувачений зачинив двері будинку, а ключ поклав собі до кишені. Телевізор він заховав, а сам звернувся до свого знайомого ОСОБА_7 і запропонував купити в нього телевізор, на що останній відмовився. Врешті, він продав телевізор незнайомій особі, водію вантажного автомобіля, що проїжджав через с.Благодатне транзитом, та зупинився випити кави в кіоску біля автодороги, за яку суму продав - не пам'ятає. Отриманими коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд.
Обвинувачений погодився з вартістю майна, яким він заволодів злочинним шляхом при його таємному викраденні у потерпілого ОСОБА_6 в сумі 2716 грн. 67 коп., виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини, щиро розкаювався у вчиненому. Пред'явлений цивільний позов потерпілого він визнав в повному обсязі, проте вказав, що вже сплатив потерпілому 500 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснення ОСОБА_5 підтвердив. Вказував, що помітивши відсутність телевізора він звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення злочину, проте телевізор йому не повернули, оскільки правоохоронці його не знайшли.
Потерпілий звернувся до суду з цивільним позовом, в якому після неодноразового уточнення позовних вимог остаточно просив стягнути з обвинуваченого на його користь у рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 2716 грн. 67 коп. Крім того, потерпілий пояснив, що ОСОБА_5 вже повернув йому 500 грн. 00 коп. і таким чином частково відшкодував завдану матеріальну шкоду.
Потерпілий в судовому засіданні зазначив, що єдине, чого він бажає від обвинуваченого, щоб останній повернув йому вартість викраденого телевізора, він вибачив обвинуваченого та просив не застосовувати до ОСОБА_5 покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Крім того, винуватість ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами.
Протоколом огляду місця події від 24 жовтня 2017 року з фототаблицею, згідно до якого оглянуто домоволодіння ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 та встановлено місце вчинення злочину.
Протоколом огляду місця події від 25 жовтня 2017 року, згідно до якого оглянута відкрита ділянка місцевості біля будинку АДРЕСА_1 , де добровільно видано ОСОБА_5 ключ від будинку по АДРЕСА_2 , належного потерпілому.
Протоколом слідчого експерименту від 30 жовтня 2017 року, за яким обвинувачений на місці відтворив обставини вчиненого злочину.
Висновком експерта від 25.04.2018 року № 51, згідно якого станом на 24.10.2017 року вартість телевізора «ST» моделі «LED32HD600U» c/n 6920152056, бувшого у використанні могла становити 2716 грн. 67 коп.
Поясненнями свідка ОСОБА_8 , який підтвердив, що одного дня в жовтні 2017 року, більш точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_5 пропонував йому придбати телевізор, проте він відмовився.
Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, зробив висновок про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за обставин, встановлених судом.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд визнає рецидив злочинів.
Суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, який є злочином середньої тяжкості, особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та тяжкість наслідків для інтересів суспільства.
Також, суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, його стать і вік, прийнятну характеристику за місцем проживання, те, що обвинувачений хоч і не працює, проте наймається на роботу з випасу худоби, одружений, проживає з бабусею похилого віку, яка перебуває на його утриманні, отже, оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті свідчить про наявність належних соціальних зв'язків.
Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів (кримінальних правопорушень).
При цьому суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України, враховуючи особу винного, те, що до нього вже застосовувалось звільнення від відбування покарання з випробуванням, проте обвинувачений порушував покладені на нього судом при звільненні обов'язки і таке звільнення було скасовано.
Потерпілим заявлено до обвинуваченого ОСОБА_5 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, на загальну суму 2716,67 грн. Обвинуваченим в ході розгляду кримінального провадження частково відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 500 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України регламентовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При визначенні розміру матеріальних збитків, завданих злочином потерпілому ОСОБА_6 , суд приймає до уваги вартість викраденого майна, визначену у висновку експерта від 25.04.2018 року № 51 за результатами судової товарознавчої експертизи, та часткове відшкодування шкоди потерпілому у сумі 500 грн. 00 коп.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, належить покласти на обвинуваченого.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 під час розгляду справи не обирався і підстав для його обрання на даний час суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368 - 380 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
Строк відбування покарання рахувати з моменту виконання вироку.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 завдану злочином матеріальну шкоду 2216 (дві тисячі двісті шістнадцять) грн. 67 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп. витрат на проведення судової товарознавчої експертизи.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: ключ від замикаючого пристрою, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Арбузинського ВП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області - повернути потерпілому ОСОБА_6 , як законному власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1