Справа № 495/9191/17
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
07 травня 2018 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої одноособово - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Мамончик К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу в порядку загального провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів щомісячно в розмірі ? частини від всіх вдів заробітної плати до досягнення доньки ОСОБА_3, 01.12.2016 року ходження, повноліття.
В судове засідання позивачка не з'явилась, надала заяву згідно якої позовну заяву підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, справу слухати в її відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звуко-записувального технічного засобу не здійснювати.
В судове засідання відповідач не з'явився, але надав заяву згідно якої просив справу слухати в його відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звуко-записувального технічного засобу не здійснювати, з позовними вимогами позивачки згоден в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, докази, суд встановив.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.263 ЦПК України Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.264 ЦПК України, Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Сторони зареєстрували шлюб 31 липня 2016 року у Приморському районному м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1143, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖД №260251 від 31.07.2016 року.
Причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на сімейне життя та різні інтереси, шлюбні відносини припиненні, примирення між ними не можливе, спільне господарство не ведуть, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Згідно до ст.111 Сімейного кодексу України, суд приймає заходи по примиренню подружжя, якщо це не протирічить моральним основам суспільства.
Враховуючи, що у сторін сім'я розпалася, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно.
Від шлюбу мають спільного неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖД №496160, актовий запис №11539.
Неповнолітня дитина мешкає з позивачкою, знаходяться на її повному утриманні, відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає.
В позовній заяві позивачка та її представник посилаються на те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 2 500,00 грн. та її утримання, як дружину з якою проживає дитина, саме у розмірі 2 000,00 грн., оскільки відповідач працює на кораблях іноземних компаній.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
Суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно зясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.49 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, суд враховує обставини, інтереси сторін та потреби самої дитини.
Відповідно дост. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини, суд враховує обставини, інтереси сторін та потреби самої дитини.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей з можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу. Коментована стаття визначає, що розмір аліментів на батьків визначає суд у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу), з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. Під матеріальним становищем розуміється рівень забезпеченості платника та одержувача. В кожному конкретному випадку суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків. В залежності від цих обставин і визначається розмір аліментів.
При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМУ від 26 лютого 1993 р. №146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб». Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.
При ухваленні рішення по справі суд керуються ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» відповідно до якої вбачається, що у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунок на місяць для дітей віком визначений у розмірі: з 1 січня 2017 року - 1355 грн., з 1 травня - 1426 грн., з 1 грудня - 1492 грн., а дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 грн., з 1 травня - 1777 грн., з 1 грудня - 1860 грн..
Крім того, позивачка на теперішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки не працює та позбавлена можливості отримувати інші доходи, джерелом доходу є державна соціальна виплата на народження дитини яка складає 800 грн..
Відповідно до ч.1 ст.75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати одне одного.
Частиною 2 ст.75 СК України передбачено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу, тобто позивач має право на аліменти на своє утримання, так як знаходиться у декретній відпустці.
Як зазначено в ст.77 СК України, утримання одного з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному із подружжя, як правило, у грошовій формі.
Згідно зі статтею 80 СК України, аліменти одному з подружжя можуть присуджуватися у частці від заробітку(доходу) другого.
Згідно з ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
На підставі вищевикладеного та з урахуванням принципу співмірності, потреб дитини, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, матеріальне становище сторін, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи, що ст.180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, суд приходить до висновку, що в даному випадку доцільним буде стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки у щомісячно в розмірі ? частини від всіх вдів заробітної плати починаючи з дня подачі позову та до досягнення повноліття.
Відновідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України, судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 704,80 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.75, 77, 80, 84, 180, 181, 182 СК України, ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (дошлюбне прізвище Мельниченко), зареєстрований 31 липня 2016 року у Приморському районному м. Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1143, які від шлюбу мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Присвоїти позивачці ОСОБА_1 дівоче дошлюбне прізвище «Мельниченко».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 14 листопада 2017 року до повноліття дитини, тобто до 02 грудня 2034 року, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для відповідної категорії дітей.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцям. Макіївка, Донецької області, який проживає за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя :