19 червня 2018 року
Київ
справа №310/1925/17 (2-а/310/6/18)
адміністративне провадження №К/9901/52582/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року
за позовом ОСОБА_2
до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_3
про скасування рішення, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Касаційна скарга, що надіслана на адресу суду 04 червня 2018 року, не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, згідно пункту 1 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, найменування суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 327 КАС України судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
Однак, як вбачається з касаційної скарги ОСОБА_2, остання адресована Вищому адміністративному суду України.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
На підтвердження сплати судового збору до касаційної скарги скаржником додано квитанцію від 01 червня 2018 року № 16371762 про сплату судового збору за звернення до Вищого адміністративного суду України в розмірі 448,00 грн.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте, судовий збір згідно з доданою скаржником до касаційної скарги квитанцією від 01 червня 2018 року № 16371762 сплачено за реквізитами відмінними від платіжних реквізитів Верховного Суду, у зв'язку з чим судом не встановлено зарахування судового збору за подання касаційної скарги ОСОБА_2 у справі № 310/1925/17 до спеціального фонду Державного бюджету України.
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі адміністративного позову до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600,00 грн.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позов містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 1280,00 грн. (1600х0,4х200%).
Судовий збір підлягає зарахуванню на розрахунковий рахунок 31213207700007, отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030102, Судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи (чи номер касаційного провадження), Верховний Суд.
Крім того, оскаржуване рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ухвалене 23 січня 2018 року, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийнята 26 квітня 2018 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся 04 червня 2018 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення
(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною третьою вказаної статті КАС України передбачено, що строк на подання касаційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року він отримав поштовим відправленням 18 травня 2018 року.
Однак, доказів отримання рішення суду апеляційної інстанції у зазначений день до касаційної скарги скаржником не додано, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження останнім не заявлялося.
Також слід зазначити, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 травня 2018 року.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду документа про сплату судового збору, заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із доказами, що підтверджують дату вручення рішення суду апеляційної інстанції, касаційної скарги із уточненням найменування суду касаційної інстанції, до якого звертається скаржник, відповідно до статі 327 КАС України.
У випадку неусунення недоліків, касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332, 355, 359 КАС України,
1. Залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_3 про скасування рішення, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
3. Надіслати ОСОБА_2 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
5. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.О. Берназюк