23 червня 2018 року
Київ
справа № 812/680/17
адміністративне провадження №К/9901/52039/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Ханової Р.Ф., Шипуліної Т.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №812/680/17 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області №Ф-2017-17 від 15.08.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 31940,80грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2018, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, позовні вимоги - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області №Ф-2017-17 від 15.08.2017 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року по 31 липня 2017 року в сумі 16949,37грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Луганській області 23.05.2018, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в які просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №812/680/17 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з тим, що до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі визначеному законом, та встановлено строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 18.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923609943.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги з долученням документа про сплату судового збору (платіжне доручення №103 від 04.06.2018).
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №812/680/17 є вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області №Ф-2017-17 від 15.08.2017 про сплату заборгованості по єдиному внеску на загальнодержавне соціальне страхування в сумі 31940,80грн.
Правова позиція у подібних правовідносинах викладена в рішенні Верховного Суду від 30.03.2018 у зразковій справі Пз/9901/22/18 (812/292/18).
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не встановлено. У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.
Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, прийнята за результатами апеляційного перегляду рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 у справі щодо визнання протиправною та скасувати вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області №Ф-2017-17 від 15.08.2017 про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Луганській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі №812/680/17 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Р.Ф. Ханова
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду