19 червня 2018 року
Київ
справа №825/1974/17
адміністративне провадження №К/9901/53085/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 у справі №825/1974/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
13.06.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання приходить до висновку про його задоволення, оскільки підстави наведені скаржником в останньому визнає достатніми та поважними.
Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування винесених ГУ ДФС у Чернігівській області податкових повідомлень-рішень від 21.09.2017 за № 0003811405; від 21.09.2017 за № 0003821405; від 21.09.2017 за № 0003831405; від 21.09.2017 за № 0003841405.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, працівниками Головного управлінням ДФС у Чернігівській області на підставі наказу від 07.09.2017 №1321 та направлень на перевірку від 07.09.2017 №1721, проведена фактична перевірка господарського об'єкта (кальян-кафе) ФОП ОСОБА_2, з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), результати якої оформлені Актом фактичної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення: від 21.09.2017 за №0003811405 відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити за платежем адмін. штрафи та інші штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну на суму 17 000,00 грн.; від 21.09.2017 за № 0003821405 відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити за платежем адмін. штрафи та інші штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну на суму 17 000,00 грн.; від 21.09.2017 за №0003831405 відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 7 725,00 грн.; від 21.09.2017 за №0003841405 відповідно до якого ФОП ОСОБА_2 зобов'язано сплатити за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 2 640,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, позов задоволено.
Головне управління ДФС у Чернігівській області звернулося до суду з касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 176200 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №825/1974/17 є вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.09.2017 за № 0003811405; від 21.09.2017 за № 0003821405; від 21.09.2017 за № 0003831405; від 21.09.2017 за №0003841405 на загальну суму 44 365,00 грн.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 у справі щодо визнання протиправними та скасування винесених ГУ ДФС у Чернігівській області податкових повідомлень-рішень від 21.09.2017 за № 0003811405; від 21.09.2017 за № 0003821405; від 21.09.2017 за №0003831405; від 21.09.2017 за № 0003841405, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити Головному управлінню ДФС у Чернігівській області строк на касаційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 у справі №825/1974/17.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018 у справі №825/1974/17.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова