Справа № 459/2506/16-ц
Провадження № 2/459/169/2018
15 червня 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Кріля М.Д.
при секретарі Данилів О.І.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-
Позивач у вересні 2016 року звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому, із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.03.2018 року, просить стягнути на його користь 10 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями прокуратури Львівської області, за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. На обґрунтування позову послався на те, що 06.11.2014 року він в порядку Закону України «Про звернення громадян» звернувся із скаргою на ім'я в.о. прокурора Львівської області Поліщука В.П., основною вимогою якої було надання оцінки діям прокурора м.Червонограда, якого він вважає винним у неотриманні коштів від банку. Проте супровідним листом від 11.11.2014 року № 07/1/1-3827-14 вказану скаргу було переадресовано прокурору м.Червонограда, який листом від 09.12.2014 року надав йому відповідь на таку (скаргу). Не погоджуючись із даною відповіддю, 13.12.2014 року він продав скаргу в.о. прокурору Львівської області Поліщуку В.П., основною вимогою якої також було надання оцінки діям прокурора м.Червонограда, який, на його думку, винен у неотриманні ним коштів. Начальником відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави Прокуратури Львівської області Г.Кіра на його скаргу надано відповідь від 13.01.2015 року № 07/1/1-3827-14, яку він вважав незаконною, тому з цього приводу звернувся із позовом до суду. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015 року, визнано протиправними відповіді прокуратури Львівської області від 11.11.2014 року №07/1/1-3827-14 та № 07/1/1-3827-14 від 13.01.2015 року. Зазначеним рішенням суду було встановлено, що скеровуючи супровідним листом від 11.11.2014 року його скаргу прокурору м.Червонограда, Прокуратурою Львівської області порушено заборону, встановлену ч.4 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», оскільки надіслано скаргу для розгляду тій посадовій особі, дії якої оскаржуються. Окрім цього, у відповіді начальника відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави Прокуратури Львівської області Г.Кіра від 13.01.2015 року на його скаргу не вказано у повному обсязі відповіді по суті питань, зазначених у його скарзі від 13.12.2014 року, зокрема з питань, що стосуються виконання прокурором м.Червонограда своїх обов'язків і надання оцінки його діям чи бездіяльності. Зазначає, що в подальшому, а саме 27.05.2015 року на особистому прийомі ним подано звернення прокурору Львівської області Р.Федику щодо неправомірності дій працівників прокуратури Львівської області при розгляді його скарг від 06.11.2014 року та 13.12.2014 року та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Відповіддю від 07.10.2015 року № 07/1/1-3827-14 за підписом прокурора Львівської області Р.Федика йому було повідомлено, що вжити заходів дисциплінарного характеру до працівників органів прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на даний не представляється можливим, оскільки згідно ст.148 КЗпП України спливли строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Із даною відповіддю він не погодився, тому знову звернувся до суду за захистом своїх прав. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2016 року, його адміністративний позов було задоволено, визнано протиправною відповідь прокуратури Львівської області від 07.10.2015 року № 07/1/1-3827-14 та стягнуто з прокуратури в його користь за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати в розмірі 212,30 грн. Вказує, що внаслідок незаконних дій прокуратури Львівської області були порушені його права, внаслідок чого завдана моральна шкода, яка полягає у завданні йому сильних душевних страждань та моральних хвилювань. Порушення його прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту він сприйняв та сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, відчув та відчуває себе приниженим та морально подавленим. Також він був змушений звертатися за захистом свої прав у судовому порядку, що вимагало від нього неабияких затрат часу і вчинення додаткових дій. Окрім цього, він змушений був витрачати час та кошти на поїздки у м. Львів для участі у судових засіданнях, на відправлення поштової кореспонденції, на збирання відповідних довідок із ряду установ.
Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали.
Представник відповідача - прокуратури Львівської області в судовому засідання просить в позові відмовити.
Представник відповідача Державної казначейської служби України у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Дослідивши докази суд встановив слідуюче.
6 листопада 2014 року ОСОБА_1 у порядку Закону України «Про звернення громадян» звернувся зі скаргою до виконуючого обов'язки прокурора Львівської області Поліщука В.П. на дії прокурора м. Червонограда. Листом 11 листопада 2014 року дана скарга була скерована за належністю - прокурору м. Червонограда, який 9 грудня 2014 року надав відповідь заявнику.
13 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся з скаргою до виконуючого обов'язки прокурора Львівської області Поліщука В.П., в якій просив надати оцінку діям прокурора м. Червонограда, якого позивач вважає винним у неотриманні коштів. На вказану скаргу 13 січня 2015року позивачу була надана відповідь начальником відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави Прокуратури Львівської області Г.Кіра.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року, визнанопротиправними відповіді прокуратури Львівської області від 11 листопада2014 року та від 13 січня 2015 року.
27 травня 2015 року на особистому прийомі ОСОБА_1 подав звернення прокурору Львівської області Федику Р. щодо неправомірності дій працівників прокуратури Львівської області при розгляді його скарг від 6 листопада 2014 року та 13 грудня 2014 року та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
7 жовтня 2015 року за підписом прокурора Львівської області Федика Р. позивачу було надано відповідь, що вжиття заходів дисциплінарного характеру до працівників органів прокуратури ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на даний час не є можливим, оскільки згідно ст. 148 КЗпП України спливли строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2016 року, визнано протиправною відповідь прокуратури Львівської області від 7 жовтня2015 року.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду пояснила, що позивач звернувся до прокуратури м. Червонограда, так як вважав, що були порушені його права при зверненні до банку з приводу захисту його прав як споживача. В подальшому позивач звернувся в прокуратури Львівської області із скаргою, посилаючись на те, що прокурором м. Червонограда було надано неналежну відповідь та просив притягнути до відповідальності прокурора м. Червонограда ОСОБА_5. Дана скарга була скерована до місцевої прокуратури для її розгляду і такі їхні дії, щодо процедури скерування скарги позивача до місцевої прокуратури, були визнані судом неправомірними. Ствердила, що прокуратура Львівської області ніяким чином не могла поновити порушені права позивача з приводу його звернення до банку. Вважає, що відповідь позивачу була надана в межах закону щодо порушення його прав з приводу звернення до банку. В її обов'язки входило ряд повноважень щодо розгляду звернень громадян. Станом на 11.11.2014 року прокуратура Львівської області ніяким чином не могла поновити права позивача перед банком, так як у них були відсутні на це повноваження. Після визнання їхніх відповідей незаконними, позивачу не надавалися повторні відповіді. Питання щодо притягнення її та прокурора Мисяка В. до відповідальності розглядалося, та прокурор області вважав, що в їхніх діях не має підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормою ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. 1173, 1174 цього Кодексу).
У ст. 56 Конституції України та ст. 1174 ЦК України закріплено принцип відповідальності держави або місцевого самоврядування за шкоду, завдану фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, яка відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
За положенням ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (із послідуючими змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі, незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Наявність моральної шкоди позивач мотивує тим, що внаслідок незаконних дій прокуратури Львівської області були порушені його права та завдана моральна шкода, яка полягає у завданні йому сильних душевних страждань та моральних хвилювань. Порушення його прав та необхідність вжиття заходів для їх захисту він сприйняв та сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, відчув та відчуває себе приниженим та морально подавленим. Крім цього, він був змушений звертатися за захистом свої прав у судовому порядку, що вимагало від нього затрат часу і вчинення додаткових зусиль.
На підставі наведеного вище, беручи до уваги те, що неправомірність дій працівників прокуратури підтверджено вищевказаними судовими рішеннями, які мають переюдиційний характер для справи, то суд вважає, що позов підлягає до задоволення, але частково, виходячи з вимог розумності та справедливості, на користь позивача підлягає стягненню 1 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Львівська обл., м. Червоноград, вул. Купчинського, 8/50, ІПН-2204106073) до прокуратури Львівської області (м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ-02910031), Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ-37567646) про відшкодування моральної шкоди - задоволити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1 000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
В решті позовних вимог - відмовти.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 23.06.2018 року.
Суддя: М. Д. Кріль