26 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2391/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справи касаційну скаргу арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича
на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018
(Головуючий суддя - Плахов О.В.; судді - Здоровко Л.М., Шутенко І.А.)
у справі
за заявою Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон"
про визнання банкрутом, -
1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (Далі - ПАТ "Дельта Банк") 21.09.2017 звернувся до місцевого господарського суду і заявою (вх. № 30762), у якій просив визнати ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у справі № 922/2391/16 про банкрутство ТОВ "Опціон" на загальну суму 5069548,70грн., окремо внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Опціон" вимоги ПАТ "Дельта Банк", які забезпечені заставою майна на суму 5069548,70грн., внести до реєстру вимог кредиторів витрати на оплату судового збору, понесені ПАТ "Дельта Банк" при поданні заяви (вх. № 30762).
2. Заява обґрунтована тим, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 01.08.2014 ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги за кредитним договором № 07/059/06-КЛ, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та Закритим акціонерним товариством "Торговець цінними паперами "Восток-Маклер" (з усіма додатковими угодами до нього), іпотечним договором № 07059/102/06-КЛТ від 18.12.2007 та договором застави №07/059/303/06-КЛТ від 18.12.2007, які укладені в забезпечення виконання основного зобов'язання з ТОВ "Компанією "Опціон".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2017 відхилено в повному обсязі вимоги ПАТ "Дельта Банк" за заявою (вх. № 30762) про визнання ПАТ "Дельта Банк" заставним кредитором у справі № 922/2391/16 про банкрутство ТОВ "Компанія "Опціон" на загальну суму 5069548,70 грн та про внесення окремо вимог ПАТ "Дельта Банк" до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Компанія "Опціон" в забезпеченій частині в розмірі 5069548,70 грн.
4. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково.
4.1. Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2017р. у справі №922/2391/16 скасовано частково, в частині невнесення грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" на суму 2067362,63грн.
4.2. Задоволено заяву ПАТ "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника (вх.№30762 від 21.09.2017) частково.
4.3. Окремо внесено вимоги, що забезпечені заставою, до першої черги, а саме вимоги : ПАТ "Дельта Банк" в сумі 2067362,63грн.
4.4. Окремо внесено відомості щодо майна ТОВ "Компанія "Опціон", яке є предметом застави, а саме: виробниче обладнання в кількості 375 одиниць, згідно Додатку №1 до Договору застави №07/059/303/06- КТЛ від 18.12.2007р. (в редакції від 24.04.2008р.), який є його невід'ємною частиною. Заставна вартість - 2067362,63грн.
4.5. Внесено до першої черги задоволення вимог кредиторів судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у розмірі - 3200,00грн.
4.6. В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 23.11.2017р. у справі №922/2391/16 залишено без змін.
5. Крім того, Харківським апеляційним господарським судом 24.01.2018 винесено окрему ухвалу у справі №922/2391, яку надіслано до Відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області та арбітражному керуючому Сисуну О.І.
5.1. У зазначеній ухвалі апеляційний господарський суд повідомив Відділ з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області про вказані недоліки в роботі арбітражного керуючого Сисуна О.І. для вжиття відповідних організаційно-правових заходів про вжиття яких слід повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.
6. Окрема ухвала мотивована тим, що:
6.1. ліквідатором боржника, який у відповідності до покладених на нього статтями 41, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків, за наявності дійсного запису щодо майна боржника в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, не було вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута до складу ліквідаційної маси;
6.2. окрім актів результатів інвентаризації, матеріали справи не містять інших належних доказів на підтвердження вчинення ліквідатором боржника арбітражним керуючим Сисуном О.І. дій, спрямованих на пошук заставного майна, що належить банкруту, що свідчить про формальний та непрофесійний підхід до виконання покладених на нього господарським судом обов'язків, та вказує на неналежне виконання арбітражним керуючим Сисуном О.І. своїх повноважень при виконанні обов'язків ліквідатора у справі № 922/2391/16 про банкрутство ТОВ "Компанія "Опціон";
6.3. оскільки під час апеляційного перегляду даної справи, було встановлено, що ліквідатором боржника не вчиняється будь-яких дій щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, вказані обставини як вважає апеляційний господарський суд, є підставою для висновку про наявність недоліків у роботі арбітражного керуючого Сисуна О.І. та для винесення окремої ухвали, якою має бути повідомлено Відділ з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області з метою вжиття відповідних організаційно-правових заходів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
7. Ліквідатор ТОВ "Компанія "Опціон" арбітражний керуючий Сисун Олександр Ігоревич звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та постановити окрему ухвалу щодо порушень, допущених Харківським апеляційним господарським судом
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Підставою для скасування окремої ухвали Харківського апеляційного господарського суду скаржник вважає невірне застосування та порушення норм 236, 237 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції, ст. ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство).
8.1. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції надано невірну та передчасну правову оцінку діям ліквідатора, оскільки дії ліквідатора щодо виконання ліквідаційної процедури не були предметом розгляду, а звіт ліквідатора про проведену ліквідаційну процедуру до суду не подавався;
8.2. крім того, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції надано не вірну правову оцінку обставинам відсутності будь-яких зобов'язань боржника - ТОВ "Компанія "Опціон", як перед ПАТ "Кредитпромбанк", так і перед АТ "Дельта-Банк", що витікають з кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.03.2006, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ЗАТ "ТЦП "Восток-Маклер", факт чого встановлено рішеннями господарського суду Харківської області, отже ліквідатор переконаний, що за таких обставин у останнього не виникло обов'язку здійснювати розшук заставного майна.
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича на окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №922/2391/16.
9.1 Прийнято до розгляду касаційну скаргу арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити, виходячи з такого.
11. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
12. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 246 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
13. Суд другої інстанції встановив, що арбітражний керуючий Сисун О.І., який з 10.01.2017 виконує обов'язки ліквідатора банкрута та наполягає на відсутності будь - яких зобов'язань у боржника - ТОВ "Компанія "Опціон", як перед ПАТ "Кредитпромбанк", так і перед АТ "Дельта-Банк", що витікають з кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.03.2006, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ЗАТ "ТЦП "Восток-Маклер", обґрунтовуючи свою позицію наявністю рішень господарського суду Харківської області, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання та в силу приписів статті 35 Госпдарського процесуального кодексу України (в редакції, чинні до 15.12.2017р.), та не потребують доведення при розгляді заяви з грошовими вимогами ПАТ "Дельта Банк" до боржника.
14. Окрім того, в оскаржуваній окремій ухвалі зазначено про те, що арбітражний керуючий Сисун О.І. повідомив суд, що під час виконання обов'язків ліквідатора не встановив наявність у боржника будь-якого майна, визначеного умовами іпотечного договору та договору застави, та вважає, що у зв'язку із відсутністю даних щодо заставного майна в реєстрі вимог кредиторів, затвердженому ухвалою суду від 29.11.2016, вказані вимоги банку є безпідставними.
15. Разом з тим, судом другої інстанції встановлено, що матеріали справи містять Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18.09.2017 №53449390, який було додано банком до заяви з грошовими вимогами до боржника, з якого вбачається зареєстровану заставу майна боржника, а саме: виробничого обладнання в кількості 375 одиниць, згідно Додатку №1 до Договору застави №07/059/303/06- КТЛ від 18.12.2007р. (в редакції від 24.04.2008), який є його невід'ємною частиною. Заставна вартість - 2067362,63 грн. Застава є дійсною, обтяжувачем зазначено ПАТ "Дельта Банк" на підставі договору купівлі- продажу права вимоги, 975, 01.08.2014р.
16. Мотивуючи окрему ухвалу, суд другої інстанції виходив з того, що ліквідатором боржника, який у відповідності до покладених на нього статтями 41, 98 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків, за наявності дійсного запису щодо майна боржника в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, не було вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута до складу ліквідаційної маси.
17. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що матеріали справи не містять інших належних доказів на підтвердження вчинення ліквідатором боржника арбітражним керуючим Сисуном О.І. дієвих заходів спрямованих на пошук заставного майна, що належить банкруту, що свідчить про формальний та непрофесійний підхід до виконання покладених на нього господарським судом обов'язків, та вказує на неналежне виконання арбітражним керуючим Сисуном О.І. своїх повноважень при виконанні обов'язків ліквідатора у справі № 922/2391/16 про банкрутство ТОВ "Компанія "Опціон".
18. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується із підставністю винесення судом апеляційної інстанції окремої ухвали, та вважає висновки які ця ухвала містить обґрунтованими та такими, що узгоджуються із приписами ст. 246 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції.
19. Суд касаційної інстанції констатує, що оскаржувана окрема ухвала містить посилання на норми законодавства про банкрутство, вимоги яких порушено та посилання на недоліки в діяльності арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича під час виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Компанія "Опціон".
20. Про наявність передумов для таких недоліків, як вбачається із висновків суду апеляційної інстанції, які ліквідатором не спростовуються, посилався і сам ліквідатор, зазначаючи судам апеляційної та касаційної інстанцій про те, що не вбачає підстав здійснювати розшук заставного майна, з огляду на відсутність будь-яких зобов'язань боржника - ТОВ "Компанія "Опціон", як перед ПАТ "Кредитпромбанк", так і перед АТ "Дельта-Банк", що витікають з кредитного договору № 07/059/06-КЛТ від 02.03.2006, укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ЗАТ "ТЦП "Восток-Маклер".
21. Проте, апеляційний господарський суд у постанові від 24.01.2018 у даній справі, встановив наявність заставних зобов'язань боржника перед АТ "Дельта-Банк".
22. Із наведеними висновками погодився і Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у даній справі.
23. Отже, наведеним спростовуються доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо незаконності окремої ухвали суду апеляційної інстанції.
24. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч.1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч.2).
25. Отже оскільки окрема ухвала суду не суперечить положенням процесуального законодавства, правові підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
26. Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на особу, що звернулася із касаційну скаргою.
Керуючись статтями 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
Касаційну скаргу арбітражного керуючого Сисуна Олександра Ігоревича залишити без задоволення, а окрему ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі № 922/2391/16, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко