22 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 920/1484/15
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я.
учасники справи:
боржник - Об'єднане селянське (фермерське) господарство "Колос",
ініціюючий кредитор - Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області,
ліквідатор - Шаматрін Є.М.,
заявник касаційної скарги - засновник Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос" ОСОБА_2
розглянувши матеріали касаційної скарги Засновника Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос" ОСОБА_2
на постанову господарського суду Сумської області
від 06.03.2017
у складі судді Яковенко В.В.
та постанову Харківської апеляційного господарського суду
від 12.07.2017
у складі колегії суддів: Шутенко І.А. (головуючий), Здоровко Л.М., Плахов О.В.,
за заявою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області,
до Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос",
про визнання банкрутом,
Засновник Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос" ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, заявник) 23.05.2018 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову господарського суду Сумської області від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі № 920/1484/15 господарського суду Сумської області, подавши при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/1484/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2018.
У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 920/1484/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018.
Однак касаційна скарга не відповідає вимогам статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017 року).
Як вбачається з касаційної скарги, заявник не погоджується з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, якою постанову господарського суду Сумської області від 06.03.2017 про визнання юридичної особи - Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури - залишено без змін.
Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 набрала законної сили з дня її прийняття 12.07.2017, отже останній день строку встановлений для її оскарження в касаційному порядку - 01.08.2017.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ОСОБА_2 зазначив, що про існування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції дізнався лише 07.05.2018 з листа ліквідатора банкрута, до якого були додані судові рішення першої та апеляційної інстанції.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
П. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Кинвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).
Відповідно до відомостей розміщених на офіційному сайті судової влади Єдиному державному реєстру судових рішень, повний текст постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 було оприлюднено 20.07.2017.
Суд зазначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006 року), статтями 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.
Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не наведено жодних обставин, що об'єктивно перешкоджали б своєчасному зверненню з касаційною скаргою до Верховного Суду на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, а можливість ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції залежала виключно від власного волевиявлення.
Згідно з частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вказане, в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови господарського суду Харківської області від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі № 920/1484/15 слід відмовити.
Крім того, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017), якою визначено форму та зміст касаційної скарги, у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Однак, в чому полягає суть порушення норм матеріального чи процесуального права судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень, заявник касаційної скарги не зазначає.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, заявнику касаційної скарги необхідно усунути недоліки касаційної подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з належним його обґрунтуванням та надати суду обґрунтування порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права при прийняті оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
1. Касаційну скаргу засновника Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос" ОСОБА_2 на постанову господарського суду Харківської області від 06.03.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 у справі № 920/1484/15 залишити без руху.
2. Надати засновнику Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос" ОСОБА_2 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити засновнику Об'єднаного селянського (фермерського) господарства "Колос" ОСОБА_2 що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у прийнятті касаційної скарги буде відмовлено.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду В.Я. Погребняк