12 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/2391/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання Співака С.В.
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля",
представник позивача - не з'явився,
відповідач - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу",
представник відповідача - не з'явився,
орган примусового виконання рішень - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
представник органу примусового виконання рішень - не з'явився,
розглянувши касаційну скаргу
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
на ухвалу господарського Донецької області
від 29.11.2017
у складі колегії суддів: Ніколаєвої Л.В. (головуючий), Попова О.В., Паляниці Ю.О.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 01.03.2018
у складі колегії суддів: Геза Т.Д (головуючий), Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.,
за скаргою
Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу",
на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
у справі за позовом
Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля",
до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу",
про стягнення 1 801 297 315, 51 грн.,
У серпні 2017 Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою в порядку приписів ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991) (далі - ГПК України), в якій скаржник просив визнати незаконними дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по винесенню двох постанов про арешт коштів від 26.07.2017, як відносно боржника - юридичної особи, так і відносно відокремлених підрозділів боржника; визнати незаконною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невинесення постанови про зупинення виконавчого провадження; визнати незаконними обидві постанови про арешт коштів від 26.07.2017, як відносно боржника - юридичної особи, так і відносно відокремлених підрозділів боржника на суму 1 793 765 100, 18 грн. та виконавчого збору у сумі 179376510,02 грн.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилався на включення Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до реєстру підприємств, що приймають участь у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та центральних підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", що є підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження"; державним виконавцем не направлено боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів, не надано доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, що суперечить приписам ст.ст. 18, 19, 28 Закону України "Про виконавче провадження". Також скаржник зазначав, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на суму виконавчого збору, з огляду на положення п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 905/2391/16, вищезазначена скарга задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невинесення постанови про зупинення виконавчого провадження, відкритого на виконання рішення господарського суду Донецької області № 905/2391/16 від 10.01.2017. Визнано незаконними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанов про арешт коштів від 26.07.2017р. ЗВП № 41211546, як відносно боржника-юридичної особи, так і відносно відокремлених підрозділів боржника, в частині рішення № 905/2391/16 від 10.01.2017.
Визнано недійсними постанови про арешт коштів боржника від 26.07.2017 ЗВП № 41211546, як відносно боржника - юридичної особи, так і відносно відокремлених підрозділів боржника, в межах накладання арешту по виконавчому провадженню в частині рішення № 905/2391/16 від 10.01.2017 на суму 1 793 765 100, 18 грн. та виконавчого збору у сумі 179 376 510, 02 грн.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю вимог, викладених у скарзі Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2017 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 905/2391/16, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу". При цьому, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 34, 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/2391/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2018.
Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2018, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням ст. 291 ГПК України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
05.05.2018 Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19.04.2018 здано до відділення зв'язку для направлення до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду докази сплати судового збору в сумі 3 200, 00 грн.
Ухвалою Верховного Суду, у визначеному складі колегії суддів, від 17.05.2018 прийнято справу № 905/2391/16 господарського суду Донецької області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 905/2391/16 господарського суду Донецької області за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Донецької області від 29.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 905/2391/16. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 12.06.2018. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.06.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.
У зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/2391/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2018 прийнято справу № 905/2391/16 до провадження у новому складі колегії суддів.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечував проти задоволення касаційної скарги з підстав її необґрунтованості та просив оскаржувані судові акти попередніх інстанцій залишити без змін.
В судове засідання 12.06.2018 учасники судового процесу своїх повноважних представників не направили, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін (учасників судового процесу) не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників.
Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.2017 у справі № 905/2391/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" до Комунального підприємства "Вода Донбасу" задоволені частково. Стягнуто відповідача на користь позивача 461 930 597, 71 грн. боргу за активну електроенергію, 6 914 685, 44 грн. боргу за послуги з перетікання реактивної електроенергії, 39 340 467, 58 грн. 3% річних, 285 373 537,39 грн. інфляційних втрат. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 10.01.2017 у справі № 905/2391/16 строком на 3 місяці до 10.04.2017.
27.01.2017 на виконання вищезазначеного рішення, господарським судом Донецької області виданий відповідний наказ.
25.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54365937 з примусового виконання вищезазначеного наказу та стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 179 376 510, 02 грн.
26.07.2017 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 54365937 до зведеного виконавчого провадження № 41211546.
26.07.2017 державним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника у межах зведеного виконавчого провадження № 41211546, якими накладено арешт на кошти в межах суми 1 998 288 881, 10 грн., що містяться на рахунках, відкритих у банківських установах Комунального підприємства "Вода Донбасу" та його відокремленими підрозділами.
Питання, пов'язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовано Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
Відповідно до ч. 6 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та Житлово-комунального господарства України від 27.06.2017 № 160 Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" включено до переліку суб'єктів господарювання - теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, про що боржник повідомив державну виконавчу службу у листі від 04.07.2017 № 03/762 (отриманий 10.07.2017, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком від 04.07.2017, описом вкладення до цінного листа від 04.07.2017 та повідомленням про вручення поштового відправлення).
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Частинами 2, 4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у випадку, передбаченому п. 7 ч. 1 ст. 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
З огляду на те, що станом на дату звернення Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до місцевого господарського суду зі скаргою (04.08.2017) Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не знято арешт та не зупинено вчинення виконавчих дій, суди попередніх інстанцій дійшли вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення зазначеної скарги в порядку приписів ст. 1212 ГПК України (в редакції Закону України № 1798-ХІІ від 06.11.1991).
При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано відхилені посилання скаржника на положення ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки даною нормою врегульовані правовідносини щодо зупинення виконавчих проваджень за рішенням суду по стягненню заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води, натомість у даній справі спірні правовідносини стосуються заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору про постачання електричної енергії, що є відмінним.
Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу судів на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у постанові від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц, відповідно до якої оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій має здійснюватись в порядку адміністративного судочинства.
Поряд з цим, як вбачається з наявних матеріалів справи, в зведеному виконавчому провадженні № 41211546 об'єднано виконання судових рішень, ухвалених в порядку виключно господарського судочинства.
Відтак, викладена у постанові від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц правова позиція Великої Палати Верховного Суду, стосується інших, відмінних за фактичним складом правовідносин, і у даній справі врахуванню не підлягає.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Наведені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та залишення ухвали господарського суду Донецької області від 29.11.2017 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 905/2391/16 без змін.
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.11.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 905/2391/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді Л.Й. Катеринчук
С.В. Жуков