18 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 5023/1938/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 13.11.2017
у складі колегії суддів: Здоровко Л.М. (головуючого), Плахова О.В., Шутенко І.А.
та на ухвалу Господарського суду Харківської області
від 17.10.2017
у складі судді: Присяжнюк О.О.
за скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області в особі відділу примусового виконання рішень (вх. № 196 від 10.08.2017)
у справі № 5023/1938/11
за позовом публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі"
про стягнення 8 674 661,11 грн,-
1. Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2011 позовні вимоги у справі № 5023/1938/11 задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на користь Публічного акціонерного товариства "ТЕЦ-5" 1 391 042,58 грн 3 % річних, 7 283 618,53 грн інфляційних, 25 500,00 грн витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 року по справі № 5023/1938/11 в частині стягнення 1 213 429,10 грн інфляційних скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 213 429,10 грн інфляційних витрат, в іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 по справі № 5023/1938/11 залишено без змін.
3. 20.07.2011 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 видано відповідний наказ.
4. Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 у справі № 5023/1938/11 залишено без змін.
5. Ухвалою від 04.03.2014 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" про заміну сторони правонаступником. Замінено сторону - стягувача ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" (код ЄДРПОУ 05471230) на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720) у виконавчому провадженні від 21.09.2011 року № 28827800 по примусовому виконанню наказу господарського суду Харківської області від 20.07.2011 року по справі № 5023/1938/11.
6. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії органу ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій скаржник, зокрема, просив:
6.1. Визнати незаконними дії Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 28827800.
6.2. Визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 28827800, яку було винесено 14.07.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області Панюковою О.О.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
7. Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 5023/1938/11 задоволено скаргу ПАТ "НАК Нафтогаз України" на дії Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №28827800; визнано незаконними дії Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №28827800; визнано недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №28827800, яку було винесено 14.07.2017 головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Панюковою О.О.
8. Ухвалу мотивовано тим, що правова природа виникнення заборгованості боржника у даних правовідносинах не пов'язана з постачанням останньому природного газу, відповідно на дані правовідносини не поширюється дія Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон України № 1730-VIII), яким внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав для зупинення вчинення державним виконавцем виконавчих дій.
9. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 17.10.2017, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги ПАТ "НАК Нафтогаз України" на дії Управління ДВС ГТУЮ у Харківській області в особі Відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №28827800.
10. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі №5023/1938/11 залишено без змін.
11. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано наступним.
11.1. Як встановлено судами, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором від 01.11.2006 № 365, нарахованих відсотків річних, інфляційних втрат та пені.
11.2. Так, відповідно до пункту 1.1 вказаного договору, теплова енергія визначена як вся теплова енергія, що вироблена на потужностях ВАТ "Харківська ТЕЦ-5". Згідно з пунктом 2.1 договору, предметом даного договору є продаж теплової енергії продавцем (ВАТ "Харківська ТЕЦ-5") покупцю (КП "Харківські теплові мережі").
11.3. Таким чином, правова природа виникнення заборгованості боржника у вказаних правовідносинах - це послуги з постачання теплової енергії, а не постачання останньому енергоносіїв, визначення яких надано в Законі №1730-VIII.
11.4. При цьому, суб'єктний склад сторін у договірних правовідносинах, які виникли на підставі договору від 01.11.2006 № 365, було змінено вже в процесі виконання судового рішення, шляхом заміни ВАТ "Харківська-ТЕЦ" на її правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі договору про відступлення права вимоги від 27.12.2013 №14/6331/13.
11.5. Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 №152 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення.
11.6. Судами встановлено, що стягувачем за наказом №5023/1938/11 від 20.07.2011, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 04.03.2014 у справі №5023/1938/11 про заміну сторони у виконавчому провадженні, є Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; боржником є Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі".
11.7. Разом з тим, сфера дії Закону №1730-VIII визначена в статті 2 Закону, відповідно до якої дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
11.8. Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що, заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на підставі судових рішень у даній справі виникла не у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" за спожитий природний газ, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків за вироблену теплову енергію з ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії №365, отже, наявність такого боргу не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
11.9. З урахуванням викладеного, суд апеляційної дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на дії органу державної виконавчої служби, тому вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі №5023/1938/11 слід залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
12. 30.11.2017 комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд із касаційною скаргою від 28.11.2017 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 5023/1938/11, підтвердженням чого є відтиск вхідного штампу Харківського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги.
13. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5023/1938/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, заяви) між суддями від 02.03.2018.
14. Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 5023/1938/11 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою комунального підприємства "Харківські теплові мережі" від 28.11.2017 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 та призначено її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
15. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС органу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанови від 14.07.2017 про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 28827800 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 20.07.20011 у справі № 5023/1938/11.
16. Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме п. 10 ч. 1 та частини 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. Учасники справи не скористались правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, що в силу частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
Позиція Верховного Суду
18. Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
19. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
20. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій всупереч
п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", який не містить вимоги до виду заборгованості, дійшли неправильного висновку, що наявність такого боргу не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п.10 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", помилково застосувавши ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів зазначає наступне.
22. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
23. Частиною 4 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
24. Таким чином, пунктом 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано питання зупинення виконавчого провадження в залежності від того хто є стягувачем (Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", і постачальники електричної енергії) та боржниками (підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення), а частина четверта статті 34 вказаного Закону визначає, в якій частині може бути зупинено виконавче провадження за спожитий природний газ.
25. При цьому відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону України 1730-VIII процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
26. Згідно з абзацом 10 частини 1 статті 1 Закону України № 1730-VIII спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія.
27. Таким чином, Закон України № 1730-VIII врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме спожиті природний газ, електричну енергію.
28. Оскільки заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на підставі судових рішень у даній справі виникла не у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" за спожитий природний газ, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків за вироблену теплову енергію з
ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії №365, наявність такого боргу не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 19.04. 2018 у справі № 33/123-09, від 12.04.2018 року у справі № 5023/1936/11.
29. За таких обставин довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій всупереч п. 10 ч.1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" помилково застосували ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставними, оскільки є наслідком неправильного та довільного тлумачення скаржником положень ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", без системного взаємозв'язку з нормами Закону України № 1730-VIII.
30. Окрім того, відповідно до правової позиції Конституційного суду України, викладеної в постанові від 13.12.2012 року у справі №18-рп/2012, зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк, має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом.
31. Враховуючи викладене колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного суду дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є обґрунтованими та прийнятими з додержанням норм матеріального та процесуального права, а підстав для їх зміни чи скасування немає.
32. Згідно приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
33. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновків про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 5023/1938/11 з залишенням оскаржуваних судових рішень без змін.
34. Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін, судовий збір за подання касаційної скарги покладається на Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі".
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 5023/1938/11 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 17.10.2017 у справі № 5023/1938/11 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко