29 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2960/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.
за участі секретаря судового засідання Кононенко Н.Б.
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків",
кредитор - фізична особа-підприємець Назаренко Анастасія Олександрівна,
кредитор - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
ліквідатор - арбітражний керуючий Бєлова Олена Анатоліївна, особисто
голова ліквідаційної комісії Орданян Петрос Овсепович
представник - адвокат Чухраєва Н.С. (договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 25.05.2018)
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_7
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 12.12.2017
у складі колегії суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Крестьянінов О.О., Пуль О.А.
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків"
про банкрутство
1. 05.01.2018 поштовим відправленням Орданян Петрос Овсепович звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2960/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/2960/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2018.
3. Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2018 зупинено розгляд матеріалів касаційної скарги ОСОБА_7 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2960/17 до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху України у справі №910/1396/16.
4. Ухвалою Верховного Суду від 12.03.2018 поновлено розгляд матеріалів касаційної скарги ОСОБА_7 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2960/17, касаційну скаргу ОСОБА_7 залишено без руху з підстав її подання з пропуском строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2960/17 без клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та наведення поважності причин його пропуску; надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги до 26 березня 2018 року.
5. 26.03.2018 поштовим відправленням Орданян Петрос Овсепович подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги у справі №922/2960/17, в якій виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у справі №922/2960/17.
6. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2018 поновлено Орданяну Петросу Овсеповичу строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017, відкрито касаційне провадження у справі №922/2960/17 Господарського суду Харківської області за касаційною скаргою ОСОБА_7 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та призначено її до розгляду 29.05.2018 о 10 год. 30 хв.
7. Арбітражний керуючий Бєлова Олена Анатоліївна та кредитор - фізична особа-підприємець Назаренко Анастасія Олександрівна подали відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_7.
8. На розгляд суду касаційної інстанції винесено проблему застосування положень частини 2 статті 95, статей 98, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).
Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення
9. 04.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" (далі - ТОВ "Омега Плюс Харків", боржник) в особі ліквідатора Орданяна П.О. звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011.
10. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2017 заяву боржника прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 14.09.2017.
11. В підготовчому засіданні судом встановлено, що заявником при зверненні до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство дотримано порядок самоліквідації, визначений чинним законодавством, та за наслідками розгляду заяви ухвалою суду від 14.09.2017 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
12. Постановою Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 у складі судді Усатого В.О. визнано ТОВ "Омега Плюс Харків" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, відмовлено арбітражному керуючому Бєловій О.А. у задоволенні заяви про участь у справі про банкрутство, призначено ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" Орданяна П.О., якого зобов'язано виконати дії, передбачені статтями 41-48 Закону про банкрутство з урахуванням особливостей, визначених статтею 95 цього Закону, та надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, використання коштів боржника.
13. Постанова мотивована дотриманням боржником встановлених законом вимог щодо ліквідації юридичної особи за рішенням власника, зокрема, положень статей 104, 105, 110 та 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
14. Судом встановлено, що учасниками підприємства боржника 27.06.2017 прийнято рішення про припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації та призначено ліквідатора (голову ліквідаційної комісії) Орданяна П.О., встановлено строк для заявлення вимог кредиторів протягом двох місяців з моменту публікації у спеціалізованому засобі інформації повідомлення про припинення діяльності ТОВ "Омега Плюс Харків".
15. Судом встановлено, що відповідно до складеного ліквідатором проміжного ліквідаційного балансу, непогашена кредиторська заборгованість становить 501 410 грн., а ліквідаційна вартість активів боржника складає 126 115 тис. грн., з яких 26 115 грн. - дебіторська заборгованість; зареєстроване за боржником на праві власності майно відсутнє, що підтверджується відповідними довідками з органів (роздруківками з державних реєстрів), які згідно з чинним законодавством в обов'язковому порядку реєструють права власності на нерухоме та цінне рухоме майно, ліквідатором надані докази відсутності на рахунках боржника коштів, а також докази закриття рахунків боржника в банківських установах.
16. За висновком господарського суду, враховуючи, що сума кредиторської заборгованості перевищує вартість активів боржника, підприємство не веде підприємницької діяльності, що робить неможливим погашення заборгованості перед кредиторами, встановлені обставини та подані документи свідчать про неплатоспроможність ТОВ "Омега Плюс Харків", що є підставою для визнання його банкрутом та застосування до боржника процедури ліквідації у справі про банкрутство.
17. Судом встановлено, що 02.10.2017 до суду від арбітражного керуючого Бєлової О.А. надійшла заява на участь у даній справі в якості ліквідатора боржника.
18. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлової О.А. на участь у справі про банкрутство та призначаючи ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" Орданяна П.О., виходив з того, що у своїй заяві Бєлова О.В. не вказує кількість справ, в яких вона на цей час приймає участь, що не надає суду можливості встановити її завантаженість; арбітражний керуючий Бєлова О.В. працює та перебуває у місті Києві, що, на думку суду, може ускладнити виконання обов'язків ліквідатора та збільшити витрати на проведення ліквідаційної процедури, оскільки усе майно боржника знаходиться у місті Харкові. При цьому, ліквідатор Орданян П.О. зареєстрований у місті Вовчанськ Харківської області та здебільшого перебуває у місті Харкові, що дозволяє заощадити кошти під час проведення процедур банкрутства та сприяє оперативності роботи. Також, Орданян П.О. має більш ефективну можливість забезпечити збереження майна боржника, виконувати функції з його управління та розпорядження майном банкрута, виконувати повноваження керівника (органів управління) банкрута, сформувати ліквідаційну масу та інші дії передбачені частинами 1-2 статті 41 Закону про банкрутство.
19. Отже, суд дійшов висновку про доцільність призначення ліквідатором голову ліквідаційної комісії боржника Орданяна П.О., а в задоволенні заяви арбітражного керуючого Бєлової О.А. відмовив.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення
20. Не погодившись з прийнятою місцевим господарським судом постановою в частині призначення ліквідатором голови ліквідаційної комісії банкрута Орданяна П.О. та відхилення судом її кандидатури на призначення ліквідатором банкрута, арбітражний керуючий Бєлова О.А. звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом від 03.10.2017 у справі №922/2960/17 в оскаржуваній частині та прийняти в частині призначення ліквідатора боржника нове рішення, яким відхилити кандидатуру голови ліквідаційної комісії боржника Орданяна О.П. та призначити ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Бєлову О.А., мотивуючи заінтересованістю Орданяна О.П. щодо боржника, як одного із його засновників.
21. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 у складі колегії суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Крестьянінов О.О., Пуль О.А. у справі №922/2960/17 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Бєлової О.А. задоволено, постанову Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 скасовано в частині відмови арбітражному керуючому Бєловій О.А. у задоволенні заяви на участь у справі про банкрутство та призначення ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" Орданяна О.П., прийнято в цій частині нове рішення, яким призначено ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" арбітражного керуючого Бєлову О.А.
22. Скасовуючи постанову про визнання боржника банкрутом в частині відмови арбітражному керуючому Бєловій О.А. у задоволенні заяви на участь у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про доцільність призначення ліквідатором голови ліквідаційної комісії боржника Орданяна П.О.
23. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до зазначених арбітражним керуючим Бєловою О.А. даних, порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків вона не має, не є заінтересованою особою щодо боржника та кредиторів, не є особою, якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів. Відповідно до поданих до заяви документів, арбітражний керуючий Бєлова О.А. має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №986 від 30.04.2013; відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності арбітражного керуючого від 17.10.2016 її діяльність застрахована до 24.10.2017; має свідоцтво про підвищення кваліфікації від 24.09.2016, має вищу освіту, досвід роботи, всі організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки ліквідатора у даній справі. Арбітражний керуючий Бєлова О.В. працює та перебуває у місті Києві.
24. Твердження суду першої інстанції, про те що у своїй заяві Бєлова О.А. не зазначає кількості справ, в яких вона на цей час приймає участь, що не дало суду можливості встановити її завантаженість, апеляційний суд спростував та зазначив, що дана обставина не є вимогою закону. При цьому, цей критерій може бути застосований при конкуренції призначення декількох арбітражних керуючих на відповідну посаду. З огляду на те, що Бєлова О.А. була єдиною кандидатурою в якості арбітражного керуючого застосування даного критерію є необґрунтованим.
25. Апеляційним судом спростовано доводи боржника про заінтересованість арбітражного керуючого Бєлової О.А., оскільки вона є працівником Юридичної фірми "Алєксєєв, Боярчуков та партнери", яка надає юридичні послуги кредитору боржника ПАТ АБ "Укргазбанк", з огляду на те, що як встановлено судом, Бєлова О.А. працевлаштована в ТОВ "Юридична колегія "Алєксєєв, Боярчуков та партнери" та обіймає посаду юриста, тобто не має безпосередніх договірних відносин з АБ "Укргазбанк".
26. Апеляційним судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.10.2017, Орданян Петрос Овсепович з 12.08.2014 є керівником ТОВ "Омега Плюс Харків" та одним із засновників (учасників) банкрута. Також, як вбачається з протоколу загальних зборів №20 ТОВ "Омега Плюс Харків" від 27.06.2017, Орданян П.О. є директором ТОВ "Омега Плюс Харків" та учасником, що володіє 10% статутного (складеного) капіталу товариства, тобто підпадає під ознаки заінтересованої особи щодо боржника.
27. Апеляційний суд зазначив, що місцевий господарський суд при призначенні ліквідатором ТОВ "Омега Плюс Харків" Орданяна П.О. обставин щодо заінтересованості Бєлової О.А. не врахував, у зв'язку з чим постанова місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.
Доводи скаржника (Орданяна П.О.)
28. Скаржник доводив, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм частини 2 статті 95, 98, 114 Закону про банкрутство.
29. Скаржник доводив, що факт наявності заінтересованості голови ліквідаційної комісії, на його думку, не може бути перешкодою при виконанні ним повноважень ліквідатора у процедурі банкрутства за особливостями провадження відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, оскільки законодавцем прямо передбачено можливість виконання повноважень у такій процедурі банкрутства головою ліквідаційної комісії боржника та не виключається, що ним може бути засновник боржника.
30. Скаржник аргументував, що апеляційним судом при винесенні рішення порушено статтю 4-2 ГПК України, в якій закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вибірково застосовано норми статті 114 Закону про банкрутство щодо голови ліквідаційної комісії, але не застосовано їх до арбітражного керуючого Бєлової О.А., яка є керівником юридичного департаменту компанії, що надає послуги одному з кредиторів боржника - ПАТ АБ "Укргазбанк", чим завчасно обмежено його кандидатуру у конкурсі на посаду ліквідатора.
Доводи інших учасників справи
31. Арбітражний керуючий Бєлова О.А. погодилась з висновками суду апеляційної інстанції та зазначила, що постанова апеляційного суду є законною та такою, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими.
32. Кредитор - фізична особа-підприємець Назаренко А.О. повністю погодилась з доводами, викладеними в касаційній скарзі, зазначивши про те, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, з огляду на допущені порушення норм законодавства про банкрутство.
НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
33. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011
Стаття 1
банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Частини 1, 3 статті 40 - у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частина 1 статті 41 - ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Частини 1, 2 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.
Частина 1 статті 114 - кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі. У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом. Під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.
34. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991
Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги і заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Стаття 99 - в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Стаття 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
35. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-УІІІ від 03.10.2017
Пункт 4 частини 1 статті 287 - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пункт 2 частини 3 статті 287 - не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а). касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
36. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що порушені у касаційній скарзі питання щодо правильності застосування норм матеріального права, а саме щодо застосування частини 2 статті 95, статей 98, 114 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011, можуть бути предметом касаційного розгляду, разом з тим, доводи скаржника з посиланням на неправильну оцінку доказів та необхідність їх переоцінки касаційним судом є неприйнятними як такі, що виходять за межі повноважень касаційного суду.
А.2. Юридична оцінка доводів касаційної скарги і висновків судів та мотиви відхилення доводів касаційної скарги
37. Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Омега Плюс Харків" порушено на підставі статті 95 Закону про банкрутство, частина перша якої передбачає обов'язкове дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Такий порядок передбачено статтями 105, 110, 111 ЦК України.
38. Місцевим судом встановлено дотримання боржником передбаченої Цивільним кодексом України процедури самоліквідації, що за висновком частини 2 статті 95 Закону про банкрутство суду є підставою не тільки для порушення провадження у справі про банкрутство, а й визнання його банкрутом. Разом з тим, законодавець надає можливість призначити судове засідання про визнання боржника банкрутом, у строк не пізніше 14 днів після порушення провадження у справі про банкрутство. Також, законодавець визначає, що відкриваючи ліквідаційну процедуру, суд призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим законом для призначення розпорядника майна. Разом з тим, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.
39. Частиною 1 статті 114 Закону про банкрутство визначено універсальний спосіб отримання судом кандидатури арбітражного керуючого, який призначається вперше, шляхом запиту до автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Таке визначення кандидатури арбітражного керуючого запроваджено з метою зменшення корупційних ризиків призначення арбітражних керуючих, пов'язаних з учасниками провадження у справі про банкрутство (боржником, кредиторами). Отже, до моменту проведення судового засідання на предмет визнання боржника банкрутом за статтею 95 Закону про банкрутство, місцевий суд повинен вчинити підготовчі дії до такого засідання шляхом надіслання запиту до автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих для отримання кандидатури ліквідатора, яка повинна розглядатися в судовому засіданні за принципом конкуренції з кандидатурою голови ліквідаційної комісії боржника (якщо він виявить згоду виконувати повноваження ліквідатора у процедурі банкрутства) при вирішенні питання про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора з особливостями провадження за даною процедурою.
40. Визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора за статтею 95 Закону про банкрутство є одноактною дією, яка змінює правовий статус боржника, визначаючи його, як юридичну особу, яка припинила господарську діяльність та перебуває в судовій процедурі реалізації активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів у судовій ліквідаційній процедурі. Відтак, обґрунтованість призначення ліквідатора за статтею 95 Закону про банкрутство нерозривно пов'язана з перевіркою вищестоящим апеляційним судом обґрунтованості визнання боржника банкрутом, оскільки відповідно до статті 101 ГПК України в редакції на час прийняття постанови апеляційного суду 12.12.2017, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Отже, незалежно від доводів скаржника за апеляційною скаргою, апеляційний суд повинен в цілому переглянути постанову суду першої інстанції від 03.10.2017.
41. За змістом касаційної скарги Орданяна П.О. вбачається, що скаржник в цілому оскаржував постанову апеляційного суду 12.12.2017 та просив в цілому залишити в силі рішення (постанову) Господарського суду Харківської області від 03.11.2017.
Як вбачається з матеріалів справи, кандидатура арбітражного керуючого Бєлової О.А. на виконання вперше повноважень ліквідатора боржника у даній справі про банкрутство за статтею 95 Закону про банкрутство, не визначалася з допомогою автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Відтак, розгляд даної кандидатури судом першої інстанції та призначення її судом апеляційної інстанції ліквідатором боржника є неправомірним, виходячи з системного тлумачення положень статей 95, 114 Закону про банкрутство. Суд наголошує, що законодавством про банкрутство не передбачено винятків щодо вчинення суддею електронного запиту щодо автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого на призначення ліквідатором підприємства-боржника, зокрема, в порядку статті 95 Закону про банкрутство.
42. З огляду на те, що судом першої інстанції не було вчинено дій щодо отримання кандидатури на виконання обов'язків ліквідатора боржника у даній справі, а апеляційним судом не було надано жодної оцінки зазначеним обставинам, не досліджено належним чином підстав призначення ліквідатором особи (арбітражного керуючого Бєлової О.А.), яка звернулася у справу про банкрутство про її призначення з порушенням визначеної частиною 1 статті 114 Закону про банкрутство процедури, не перевірено в цілому правомірності введення ліквідаційної процедури, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій прийнятими з порушенням правил призначення вперше арбітражного керуючого у справу про банкрутство, що є підставою для їх скасування в повному обсязі та повернення справи для розгляду в судовому засіданні про введення ліквідаційної процедури.
43. Доводи арбітражного керуючого Белової О.А. про помилковість прийняття касаційної скарги до провадження Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке:
- відповідно до частини 3 статті 8 Закону про банкрутство допускається до касаційного перегляду судове рішення про введення ліквідаційної процедури, після його перегляду в апеляційному порядку;
- в даному випадку скаржник в цілому оскаржував постанову апеляційного суду та постанову суду першої інстанції;
- законодавцем передбачено виключення щодо неможливості оскарження малозначних справ, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Справи про банкрутство не є малозначними. Отже обсяг права на оскарження в касаційному порядку судових рішень, прийнятих у справах про банкрутство, не може бути меншим, ніж у малозначних справах. Відтак, встановивши обставини різного застосування норми права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у справах про банкрутство на предмет введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора боржника за статтею 95 Закону про банкрутство, суд касаційної інстанції не вправі відмовити у прийнятті касаційної скарги.
Постановою Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/3730/16 визначено правову позицію про призначення ліквідатором у справі, яка порушена за статтею 95 Закону про банкрутство, арбітражного керуючого, який визначається судом відповідно до статті 114 цього Закону, за допомогою автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України та неправомірність розгляду кандидатур арбітражних керуючих, які подали заяви поза межами автоматичного розподілу.
Отже, встановивши, що в даній справі ліквідатора призначено апеляційним судом без застосування зазначеної автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих, запит про надання кандидатури арбітражного керуючого до автоматизованої системи судом першої інстанції не здійснювався, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги Орданяна П.О., скасування постанов суду першої та апеляційної інстанцій з направленням справи для розгляду до місцевого суду.
44. При подальшому розгляді справи суду належить вчинити підготовчі дії шляхом надіслання електронного запиту про визначення автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого на виконання повноважень ліквідатором та за наявності конкуренції кандидатур голови ліквідаційної комісії Орданяна П.О. та арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, прийняти рішення про призначення ліквідатора у даній справі. З огляду на те, що з матеріалів справи вбачається, що фактично голова ліквідаційної комісії Орданян П.О. не передав арбітражному керуючому Бєловій О.А. фінансову та господарську документацію, печатки і штампи боржника, Суд вважає правильним залишити його тимчасово виконувати повноваження ліквідатора до розгляду справи судом про визнання боржника банкрутом та призначення ліквідатора відповідно до вимог статей 95, 114 Закону про банкрутство.
45. В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (Рішення ЄСПЛ у справі "Каньєте де Хоньї проти Іспанії").
Отже, учасники провадження у справі про банкрутство вправі очікувати дотримання судами процесуальних правил щодо здійснення запиту та отримання кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі із застосуванням автоматизованої системи розподілу арбітражних керуючих з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, визначеної статтею 114 Закону про банкрутство. Тільки така особа може бути конкурентом голові ліквідаційної комісії боржника при вирішенні судом питання про введення ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора за статтею 95 Закону.
46. В рішенні ЕСПЛ "Корр проти Швейцірії" від 25.03.1998 розтлумачено поняття "відповідно до закону", як таке, що по-перше вимагає аби оспорюваний захід мав юридичну основу в національному праві. По друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права".
Отже, оскільки законодавцем запроваджено нормативний акт, який передбачає застосування автоматичного визначення кандидатури арбітражного керуючого при призначенні його вперше, суд повинен вживати заходів до застосування такої процедури, аби учасники процесу мали можливість передбачити наслідки дії такого закону для себе.
47. Суд вважає, що допущені процесуальні порушення на предмет повноти дослідження обставин справи та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що визначають порядок введення ліквідаційної процедури за статтею 95 Закону про банкрутство, є такими помилками, які порушили принцип пропорційності господарського судочинства з метою дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника у справі про банкрутство, яка розглядається, та, як наслідок, не забезпечили справедливого розгляду справи на даному етапі. Рішення судів, прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право на справедливий суд, а тому підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на розгляд.
А.3. Мотиви відхилення (прийняття) доводів касаційної скарги
48. З огляду на зазначене, Суд погоджується з доводами скаржника згідно з пунктом 28 мотивувальної частини даної постанови, що підтверджується висновками відповідно до пунктів 39-47 мотивувальної частини цієї постанови. Доводи скаржника згідно з пунктами пунктів 29, 30 мотивувальної частини даної постанови є необґрунтованими, як такі, що спрямовані на переоцінку доказів зацікавленості осіб, що виходить за межі компетенції касаційного суду.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
49. Пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суду касаційної інстанції надано право за результатами розгляду касаційної скарги скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
На підставі викладеного, Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги ОСОБА_7, скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та постанови Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 у справі №922/2960/17 та направлення справи для розгляду до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
В. Судові витрати
50. У зв'язку із частковим задоволенням касаційної скарги та скасуванням рішень судів попередніх інстанцій, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 310, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 та постанову Господарського суду Харківської області від 03.10.2017 у справі №922/2960/17 скасувати.
Справу №922/2960/17 направити для розгляду до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді В.Г. Пєсков
В.Я. Погребняк