КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 488/1363/18
Провадження № 2/488/1239/18 р.
Іменем України
18.06.2018 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,
при секретарі судового засідання - Тузові Р.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
Встановив:
У квітні 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з названою вище позовною заявою в якій просила:
- розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем - ОСОБА_3., зареєстрований 06.10.2007 року Корабельним ВРАЦС ММУЮ, актовий запис № 540;
- стягнути з відповідача аліменти на її користь, на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що з відповідачем по справі сімейні стосунки припинені по причині відсутності між ними взаємного порозуміння та поваги друг до друга, що призвело до частих скандалів і припинення сімейних стосунків, до втрати почуття любові один до одного. Позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї з відповідачем є не можливим. Майнового спору між ними не має, а дочка після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачем. Крім цього, відповідач ухиляється від утримання дочки, матеріальної допомоги добровільно не надає. Разом із цим він має можливість надавати аліменти у вищевказаному розмірі.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач надала заяву з проханням розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач також у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 06.10.2007 року, шлюб був зареєстрований Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 540. Від даного шлюбу мають дочку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачкою.
У відповідності до ст.ст. 110-112, 114 СК України суд, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що збереження спільного життя подружжя та шлюбу суперечить інтересам один одного це має істотне значення, а тому шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч.3 ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Оцінюючи надані докази та враховуючи, що батьки несуть обов'язок щодо утримання дітей рівноцінно, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки підлягають повному задоволенню.
Доказів, які б спростовували вищевикладене, судом не здобуто.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн., оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із вимогою про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 06.10.2007 року, Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 540, - розірвати.
Залишити позивачці прізвище ”Іванова”, яке вона набула під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в прибуток держави 704,80 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Корабельного районного у місті ОСОБА_1 відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя Л.І. Селіщева