Головуючий І інстанції: Кононихіна Н.Ю.
12 червня 2018 р. Справа № 619/2019/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 КОМПАНІ», Державного реєстратора КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області - ОСОБА_2 на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «СТАНДАРТ» до Державного реєстратора КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області - ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «АМРБЗ» про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.06.2017 року позивач публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ» (подалі - позивач, ПАТ «КБ «СТАНДАРТ», банк) звернувся до суду з позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача - державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області ОСОБА_2 (подалі - державний реєстратор) від 27.03.2017 року, індексний номер рішення - 34476868, про скасування реєстрації набуття права власності за ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» на нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1, П, Ш, 2-1, 2-6, 3-1, 3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №№: 1, 10-1, 10-6, 14-1, 14-2, 16-1, 16-5, 17-1, 19-1, 19-3, 1У, У, мансандри № У1 в літ. «А-3», загальною площею 883,5 кв. м, які розташовані в м. Харкові по вул. Гоголя, № 2, та зобов'язати відповідача внести (поновити) запис про реєстрацію набуття банком права власності на означені нежитлові приміщення згідно із рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі № 922/5125/15.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (подалі - Державний реєстр прав) від 02.06.2017 року стало відомо, що 27.03.2017 року відповідачем з Державного реєстру прав був вилучений запис № 13933618 від 23.03.2016 року про реєстрацію за банком права власності на вищезазначене нерухоме майно. У якості підстави для прийняття такого рішення державним реєстратором визначена наявність рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 року у справі № 922/5125/15, яким задоволена заява товариства з обмеженою відповідальністю «АМРБЗ» (подалі - ТОВ «АМРБЗ») про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі № 922/5125/15.
Вказуючи на незаконність рішення відповідача, позивач зазначає, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року у справі № 922/5125/15, що прийнята за наслідками розгляду апеляційної скарги банку, рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 року скасовано.
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 09.08.2017 року (постанова виготовлена 09.08.2017 року) адміністративний позов ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» задоволений в повному обсязі.
Судове рішення вмотивовано фактом скасування судом апеляційної інстанції рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 року у справі № 922/5125/15 і фактично відновлення дії рішення Господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у цій справі.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09.08.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ПАТ «КБ «СТАНДАРТ». При цьому, колегія суддів зауважує, що в мотивувальній частині апеляційної скарги, скаржник вважає, що судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Апелянт зазначає, що розглядаючи справу, Дергачівський районний суд Харківської області виходив з того, що спір належить до юрисдикції адміністративних місцевих судів, але на думку ТОВ «АМРБЗ» такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванню норм права. Також зазначає, що згідно із ч. 2 ст. 18 КАС (тут і далі - Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, що була чинною до 15.12.2017 року) згідно із предметною підсудністю справа мала бути розглянута в Окружних адміністративних судах України. Крім того, державний реєстратор вважає хибним посилання про те, що на момент прийняття нею оскаржуваного рішення про скасування запису, тобто на 27.03.2017 року, рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2017 року у справі № 922/5125/16 не набрало законної сили, оскільки усі судові рішення по цій справі, що набрали законної сили, у тому числі, - рішення Господарського суду Харківської області від 27.02.2017 року, були оприлюдненні у Єдиному державному реєстрі судових рішень і згідно ст. 72 КАС обставини, які встановлені цими судовими рішеннями не потребують доказування.
Також скаржник зазначає, що її позбавили можливості прийняти участь у судовому засіданні. Крім того, зазначає, що судом не була встановлена особа дійсного власника вищезазначених нежитлових приміщень, і ця особа не залучена судом до участі у розгляді справи.
З урахуванням зазначеного, апелянт відзначає, що оскаржуване судове рішення не відповідає ознакам, встановленим п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» і не є законним та обґрунтованим.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 КОМПАНІ» (подалі - ТОВ «ОСОБА_1 КОМПАНІ»), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09.08.2017 року, та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог ПАТ «КБ «СТАНДАРТ».
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції у непередбачений законом спосіб позбавив власника вищезазначених нежитлових приміщень, тобто ТОВ «ОСОБА_1 КОМПАНІ», права власності на це майно і при цьому, не залучив до участі у справі підприємство як власника цього майна. В іншій частині аргументи скаржника аналогічні за змістом доводам апелянта - державного реєстратора: справа розглянута та вирішена неповноважним судом, судове рішення, що послугувало підставою для скасування реєстраційного запису про набуття ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» права власності на вищевказані нежитлові приміщення, набрало законної сили.
Частиною 11 ст. 126 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За приписами ч. 3 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта ТОВ «ОСОБА_1 КОМПАНІ» та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.
Судом установлено, що 18.07.2012 року між ТОВ «АМРБЗ» та ПАТ «ОСОБА_3 ВОРОТА» укладено іпотечний договір № 12-120, згідно якого, ТОВ «АМРБЗ» у забезпечення виконання всіх вимог ПАТ «ОСОБА_3 ВОРОТА» за кредитним договором № 131 від 18.07.2012 року передано банку передано нерухоме майно (разом з усіма його приналежностями): нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1, П, Ш, 2-1, 2-6, 3-1, 3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №№: 1, 10-1, 10-6, 14-1, 14-2, 16-1, 16-5, 17-1, 19-1, 19-3, 1У, У, мансандри № У1 в літ. «А-3», загальною площею 883,5 кв. м., які розташовані в м. Харкові по вул. Гоголя, № 2 (т. 1, а.с. 36-40).
Постановою правління НБУ від 31.07.2014 року № 456 ПАТ «ОСОБА_3 ВОРОТА» віднесено до категорії неплатоспроможних, з 04.08.2014 року запроваджена тимчасова адміністрація.
28.11.2014 року між ПАТ «ОСОБА_3 ВОРОТА» та ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «СТАНДАРТ» укладено договір про передачу активів і зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «ОСОБА_3 ВОРОТА».
Постановою правління НБУ від 19.02.2015 року № 116 ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» віднесено до категорії неплатоспроможних, постановою правління НБУ від 18.06.2015 року № 385 відкликано банківську ліцензію, згідно з постановою НБУ від 19.06.2015 року № 120 почалась процедура ліквідації банку.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.11.2015 року у справі № 922/5125/15 задоволений позов ПАТ «КБ СТАНДАРТ». У рахунок погашення заборгованості ТОВ «АМРБЗ» перед ПАТ «КБ СТАНДАРТ» за договором на кредитну лінію (не відновлювальну) № 131 від 18.07.2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 12-120 від 18.07.2012 року, шляхом визнання права власності за ПАТ «КБ СТАНДАРТ» на предмет іпотеки (т. 1, а.с. 18-23).
Означене судове рішення набрало законної сили, і в березні 2016 року приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_4 до Державного реєстру прав внесений запис - «реєстрація переходу права власності - повне відчуження» про набуття ПАТ «КБ СТАНДАРТ» права власності на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1, П, Ш, 2-1, 2-6, 3-1, 3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №№: 1, 10-1, 10-6, 14-1, 14-2, 16-1, 16-5, 17-1, 19-1, 19-3, 1У, У, мансандри № У1 в літ. «А-3», загальною площею 883,5 кв. м, які розташовані в м. Харкові по вул. Гоголя, № 2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 108661263101) (т. 1, а.с. 41 звор).
Постановою Господарського суду м. Києва від 20.04.2016 року по справі № 910/2524/16 ТОВ «АМРБЗ» визнано банкрутом. Відкрита ліквідаційна процедура (т. 2, а.с. 125-130).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.02.2017 року по справі № 922/5125/15 задоволено заяву ТОВ «АМРБЗ» про перегляд рішення від 03.11.2015 року по справі № 922/5125/15, - судове рішення скасовано, провадження у справі припинено (т. 1, а.с. 24-29).
27.03.2017 року на підставі цього судового рішення відповідачем державним реєстратором до Державного реєстру прав внесений запис про скасування реєстраційної дії (перехід права) на нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 1, П, Ш, 2-1, 2-6, 3-1, 3-6, 5-1, 11-1, 6 та 2-го поверху №№: 1, 10-1, 10-6, 14-1, 14-2, 16-1, 16-5, 17-1, 19-1, 19-3, 1У, У, мансандри № У1 в літ. «А-3», загальною площею 883,5 кв. м, які розташовані в м. Харкові по вул. Гоголя, № 2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 108661263101, т. 1, а.с. 41) (звор - 42) і, таким чином, поновлено право власності на означене нерухоме майно ТОВ «АМРБЗ».
20.06.2017 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 922/5125/15 задоволено апеляційну скаргу ПАТ «КБ «СТАНДАРТ», рішення господарського суду Харківської області від 27.02.2017 року у справі № 922/5125/15 скасовано. В задоволенні заяви ТОВ «АМБРЗ» про перегляд рішення господарського суду відмовлено (т. 1, а.с. 30-35).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширювалась на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 1 ст. 3 КАС передбачалось, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам (п. 1, ч. 1 ст. 18 КАС).
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи однією зі сторін в яких є орган державної влади, інших державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КАС справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
За приписами ч. 5 ст. 18 КАС у разі невизначеності цим Кодексом предметної підсудності адміністративних справ така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України 01.07.2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що була чинною на час звернення позивача до суду з позовом) унормовано, що державним реєстратором є громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав.
Виходячи з положень ст. 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління і, таким чином, означене підприємство не є органом місцевого самоврядування.
З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг стосовно того, що відповідно до ч. 2 та 3 ст. 18 КАС позов до державного реєстратора Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області пред'явлений до Дергачівського районного суду Харківської області з порушенням правил предметної підсудності, оскільки відповідач у справі не має статусу посадової чи службової особи органу державної влади чи іншого державного органу. У відповідності до положень ч. 5 ст. 18 КАС справа розглянута місцевим адміністративним судом за вибором позивача.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «ОСОБА_1 КОМПАНІ» щодо наявності у відповідача статусу державного реєстратора Міністерства юстиції України свого підтвердження не знайшли.
Колегія суддів зазначає, що питання поширення юрисдикції адміністративних судів на спір, що виник між учасниками справи, було предметом розгляду ОСОБА_5 Верховного Суду.
Так, розглянувши касаційну скаргу ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017 року по цій справі, ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 року, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин, визнала помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції апелянти не надали до суду додаткових даних, які б посвідчували ту обставину, що спір стосовно законності рішення державного реєстратора став мати приватно-правовий характер.
Колегія суддів зауважує, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачає права державного реєстратора на скасування власного рішень про внесення змін до записів Державного реєстру прав.
Так, частинами 2-5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується (ч. 2 ст. 26).
У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується (ч. 3 ст. 26).
У разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви, а також у випадку, передбаченому підпунктом «б» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав (ч. 4 ст. 26).
Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону) (ч. 5 ст. 26).
Пунктом 42 постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» установлено, що державний реєстратор скасовує записи Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або про внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Скасування записів Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.
Для скасування записів державний реєстратор вносить до відповідного запису Державного реєстру прав такі відомості:
1) підстава для скасування запису:
назва документа;
дата видачі документа;
номер документа;
ким виданий (оформлений) документ;
додаткові відомості про документ;
2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої скасовується запис;
3) підстава для внесення відомостей про скасування запису:
назва рішення;
дата формування рішення;
індексний номер рішення;
4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора;
5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.
У разі коли на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, державний реєстратор робить у відповідному записі відмітку про його скасування.
У разі коли на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора про внесення змін до запису Державного реєстру прав, державний реєстратор поновлює записи, які існували до внесення відповідних змін.
Приходячи до висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг відповідача та ТОВ «ОСОБА_1 КОМПАНІ», колегія суддів зауважує, що звертаючись до суду з цим позовом, ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» не оскаржував дії державного реєстратора з того приводу, що остання прийняла рішення і внесла запис до Державного реєстру прав, керуючись судовим рішенням, що не набрало законної сили, оскільки предметом спору в цій справі є правомірність прийнятого відповідачем рішення із скасування реєстраційної дії за наявності (на час звернення до суду з позовом) чинного судового рішення, яким задоволені вимоги кредитора - ПАТ «КБ «СТАНДАРТ» шляхом визнання за ним права власності на предмет іпотеки.
Частиною 1 ст. 13 КАС передбачалось, що особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. положення аналогічного змісту закріплені в ч. 1 ст. 13 КАС України. Факт розгляду справи судом апеляційної інстанції є свідченням забезпечення можливості апелянтів висловити свою правову позицію з приводу предмету спору у справі, що розглядається, надати відповідні докази в її обґрунтування.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Аналізуючи наведене в його сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.
Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 КОМПАНІ», апеляційну скаргу Державного реєстратора КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» Харківської області - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2017 року, - без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8
Постанова у повному обсязі складена і підписана 22 червня 2018 року.