19 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1750/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: П'янової Я.В.
суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача - 1: ОСОБА_2
представника відповідача - 2: ОСОБА_3
представника відповідача - 3: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 (головуючий суддя Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 12.04.18 р.) по справі № 820/1750/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК"
до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова , Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова
про стягнення пені,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" (далі - позивач, ТОВ "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач-1, Центральна ОДПІ), Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова (далі - відповідач-2), Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (далі - відповідач-3), в якому просив суд стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК” (ідентифікаційний код 36060876, адреса: вул. ОСОБА_6, б. 216, м. Харків, 61017), у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 03.09.2017 р. по 28.02.2018 р. в сумі 307469,82 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" (ідентифікаційний код 36060876, вул. Велика Панасівська, буд. 216, м. Харків, 61017) пеню в сумі 307469,82 грн. (триста сім тисяч чотириста шістсот дев'ять гривень 82 копійки) за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за період з 03.09.2017 року по 28.02.2018 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код 39859805, пр. Науки, 9, м. Харків, 61166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" (ідентифікаційний код 36060876, вул. Велика Панасівська, буд. 216, м. Харків, 61017) суму сплаченого судового збору в розмірі 4612,06 грн. (чотири тисячі шістсот дванадцять гривень шість копійок).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Центральна ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове - яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на те, що алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Аналізуючи положення п. 200.7, п. 200.10, п. 200.13 ст. 200 ПК України, відповідач дійшов висновку про те, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.
Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення.
Окрім того, суд першої інстанції не вирішував питання про поновлення позивачу строку звернення до суду, оскільки для стягнення пені передбачений загальний строк у 6 місяців з моменту, коли платник дізнався про порушене право.
Також, відповідач не приймав рішення про відмову у видачі висновку про визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету, а тому дії відповідача не порушують права позивача як платника на перерахування відповідних коштів у вигляді бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.
Крім того, у розрахунку пені в залежності від періодів позивач застосував різні облікові ставки НБУ, але у п.200.23 ПК України визначено, що застосовується облікова ставка НБУ на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (станом на 03.09.2017р. -12,5%).
Апелянт також зазначає про те, що контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ здійснюють контролюючі органи, а не державні податкові інспекції, тобто звернення TOB “ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК” з позовом до Центральної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області не є правомірним.
Не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з'ясування фактичних обставин справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача, без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача.
Відповідач-3 у відзиві на апеляційну скаргу повністю погодився з її вимогами з вищезазначених підстав. Окрім того, зазначив, що УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова жодним чином не порушувало прав позивача, оскільки відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету здійснюється за місцем реєстрації позивача, тобто УДКСУ у Холодногірському районі м. Харкова.
В судовому засіданні представники відповідача-1, 2, 3 повністю підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 р. - без змін.
В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК України відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 р. у адміністративній справі за позовом ПАТ “Завод “Південкабель”” до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми пені.
Крім того, протиправна бездіяльність щодо неподання до органів Державної казначейської служби України висновку про суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 3780961 грн., що спричинило не зарахування зазначених коштів на рахунок позивача, встановлена постановами Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 р. у справі № 820/3643/17, від 18.05.2016 р. у справі № 820/1303/16, які набрали законної сили, та відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи.
Щодо строку звернення до суду з вказаним позовом, позивач зауважує, що відповідно до усталеної судової практики вимога позивача про стягнення пені може бути заявлена до суду в межах визначеного п. 102.5 ст. 102 ПК України строку, тобто протягом 1095 календарних днів з дня, коли особа довідалася про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. по справі № 820/6582/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області від 14.04.2015 року № НОМЕР_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова набрала законної сили 29.09.2016 року (а.с. 9-17, 18).
Зазначеним судовим рішенням підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2014 року в сумі 3780961 грн.
Окрім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 по справі №820/3643/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова, Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про стягнення пені задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Донецьк" (ідентифікаційний код 36060876) пеню в сумі 518851,44 грн. у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за 316 днів прострочки у період з 21.10.2016 року по 02.09.2017 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Донецьк" (ідентифікаційний код 36060876) судовий збір у сумі 7782,78 грн.
Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017р. справі № 820/3643/17 набрала законної сили 12.12.2017 року (а.с. 47-53).
Вказаним судовим рішенням підтверджено протиправну бездіяльність податкового органу та виникнення бюджетної заборгованості бюджету перед позивачем.
В свою чергу, на теперішній час сума бюджетного відшкодування ПДВ на банківський рахунок позивача не надійшла, на підставі чого, відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, пеня за прострочку погашення заборгованості складає 307469,82 грн.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.
Пунктом 200.1. статті 200 ПК України визначено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.4. ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7 ст.200 ПК України).
Позивачем на виконання наведених норм Кодексу подано до відповідача 1 податкову декларацію з податку на додану вартість.
Згідно з п.200.15 ст.200 ПК України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.12 ст. 200 ПК України).
Згідно з п.200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
З аналізу наведених норм вбачається, що з набранням чинності Податковим кодексом України у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст.200 ПК України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
При цьому, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.
Колегія суддів зазначає, що Центральною ОДПІ жодних дій, спрямованих на надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, вчинено не було.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 р. по справі № 820/1303/16, адміністративний позов ТОВ "ОСОБА_5 Донецьк" задоволено. Зобов'язано Західну об'єднану державну податкову інспекцію міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подати до Головного управління Державної казначейської служби Харківській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Донецьк" (ідентифікаційний номер 36060876) за вересень 2014 року в сумі 3780961,00 грн., що підлягає зарахуванню на рахунок ТОВ "ОСОБА_5 Донецьк".
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не приймав рішення про відмову у видачі висновку про визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету, а тому дії відповідача не порушують права позивача як платника на перерахування відповідних коштів у вигляді бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідач не вчинив жодних дій та не прийняв жодного рішення, як того вимагає чинне законодавство, щодо відмови чи задоволення у видачі висновку про визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету, чим порушив права позивача на перерахування відповідних коштів, що підтверджується вищезазначеним судовим рішенням.
З урахуванням абзацу 2 пп. 200.15 ст. 200 ПК України, згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011р. “Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість” відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
В ході розгляду справи встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р. по справі № 820/6582/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області від 14.04.2015 року № НОМЕР_1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова набрала законної сили 29.09.2016 року (а.с. 9-17, 18).
Зазначеним судовим рішенням підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2014 року в сумі 3780961 грн.
Факт виникнення такого права встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 по справі №820/3643/17, яка набрала законної сили 12.12.2017 року (а.с. 47-53).
Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Зазначеною постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 по справі №820/3643/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Холодногірському районі м. Харкова, Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про стягнення пені задоволено в повному обсязі.
Стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Донецьк" (ідентифікаційний код 36060876) пеню в сумі 518851,44 грн. у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, за 316 днів прострочки у період з 21.10.2016 року по 02.09.2017 року.
Відповідно до вимог п.200.23 ст.200 ПК України на вказану суму заборгованості з відшкодування ПДВ в сумі 3780961,00 грн. нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка згідно з розрахунком позивача за період з 03.09.2017р. по 28.02.2018р. складає 307469,82 грн.
При цьому, необхідно зауважити на те, що положення п. 200.23 ст. 200 ПК України є імперативною нормою закону, а інші норми Податкового кодексу України не передбачають, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості.
Таким чином, оскільки не відшкодована позивачу сума ПДВ є бюджетною заборгованістю, на яку за законом нараховується пеня за несвоєчасне відшкодування, відповідно у позивача, як суб'єкта господарювання, є право вимагати у судовому порядку стягнення на його користь відповідних сум пені з Державного бюджету України, і відсутність вказаних коштів у Державному бюджеті України, або їх не передбачення на такі видатки, не є перешкодою для задоволення вимог позивача у цій справі.
Висновки суду також повністю узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 р. у справі № 21-131а14 за позовом ПАТ “Завод “Південкабель” до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, Головного управління ДКС в Харківській області про стягнення суми, відповідно до якої неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу ДКУ висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку із цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляють платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
Отже, приймаючи до уваги встановлені судовими рішеннями обставини, норми ст.ст. 102, 200 Податкового кодексу України, колегія суддів зауважує, що невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку (за чинною до 01.04.2017р. попередньою процедурою бюджетного відшкодування ПДВ) щодо подання у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може позбавити платника податку права на нарахування та стягнення пені.
В ході розгляду справи встановлено та не заперечується відповідачами, що сума бюджетного відшкодування позивачу не відшкодована, висновки до Державної казначейської служби не направлялись.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Щодо строку звернення позивача до суду з вказаними позовними вимогами, на який посилається відповідач в апеляційній скарзі, колегія суддів зауважує на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п.102.5. ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Відповідно до індивідуальної податкової консультації ДФС України, розміщеної на офіційному сайті (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih- osib/print-72524.html), у разі заявлення суми ПДВ до бюджетного відшкодування, платник податку має право враховувати у складі заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ залишок від'ємного значення податку до повного його погашення, незалежно від сплину термінів позовної давності (1095 днів), у випадку, коли суми ПДВ, з яких сформовано такий залишок, сплачені постачальникам товарів/послуг.
Враховуючи, що правопорушення щодо невідшкодування податку на додану вартість є триваючим, до зобов'язання про направлення висновку про суми бюджетного відшкодування ПДВ та його виплати позовна давність не застосовується.
Відповідно до усталеної судової практики вимога позивача про стягнення пені може бути заявлена до суду в межах визначеного п. 102.5 ст. 102 ПК України строку, тобто протягом 1095 календарних днів з дня, коли особа довідалася про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Зокрема, наведена правова позиція покладена в основу захисту прав позивача відповідно до постанови ВАС України від 27.09.2017р. у справі № К/800/24676/14, ухвали ВАС України від 17.05.2017р. у справі № К/800/6578/15, постанови ВАС України від 05.07.2017р. у справі № К/800/28547/13.
Щодо посилання апелянта на те, що позивачем було завищено суму позовних вимог у зв'язку з тим, що згідно з розрахунком пені, наведеному у позові, невірно була застосована облікова ставка Національного банку України. У вищенаведеному розрахунку в залежності від періодів позивач застосував різні облікові ставки НБУ, але у п.200.23 ПК України визначено, що застосовується облікова ставка НБУ на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (станом на 03.09.2017р. - 12,5%).
Відповідно до пункту 200.23 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Як вбачається з матеріалів справи (розрахунок пені а.с. 8) застосування різних ставок НБУ обумовлене зміною облікової ставки НБУ за період з 03.09.2017 р. по 28.02.2018 р.
Окрім того, порушення прав позивача триває ще з 21.10.2016р., що підтверджується постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 по справі №820/3643/17, яка набула законної сили та є обов'язковою для врахування, з якої вбачається, що внаслідок зміни облікової ставки НБУ 28.10.2016р., 02.03.2017р., 14.04.2017р. та 16.08.2017р. (15,00%, 14,00%, 13,00% та 12,50% відповідно) розрахунок пені за період з 21.10.2016 р. по 02.09.2017 р. становить 518851,44 грн. (13052,08 грн. + 217534,74 грн. + 69486,81 грн. + 219088,56 грн. за відповідні періоди зміни облікової ставки НБУ).
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюють контролюючі органи, а не державні податкові інспекції, тобто звернення TOB “ОСОБА_5 ДОНЕЦЬК” з позовом до Центральної ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області не є правомірним, колегія суддів зауважує на таке.
Відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями органів ДФС України та органів ДКС України. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній, зокрема, в постанові від 16.09.2015 р. у справі за позовом ПАТ “Донагроімпекс” до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ТУ Міністерства доходів і зборів України у Донецькій області, ТУ ДКС України в Донецькій області, Управління ДКС України у м. Донецьку Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ; в постанові від 31.05.2016 р. у справі за позовом ТОВ “Аскоп-Україна” до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, ГУ ДКС України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2018 по справі № 820/1750/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_7
Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9
Повний текст постанови складено 22.06.2018.