19 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 642/5636/17
ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Сіренко О.І.
суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02.01.2018, суддя Євтіфієв В.М., вул. Полтавський шлях, 20, м. Харків, Харківська,,61052, по справі № 642/5636/17
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату , Міністерства оборони України
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України, в якій просить суд: визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»; скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, оформлене пунктом 9 протоколу № 105 від 06.10.2017 року; зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. (далі - Порядок № 975), у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групи, та надіслати вказане рішення ОСОБА_1 ОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2; зобов'язати ОСОБА_1 ОВК повторно направити документи ОСОБА_2 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України; зобов'язати МО України подати звіт про виконання постанови суду протягом 45 днів з дня набрання нею чинності.
02.01.2018 року рішенням Ленінського районного суду м. Харкова адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, ОСОБА_1 обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії частково задоволений.
Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_2М одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
Скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2М, оформлене пунктом 9 протоколу № 105 від 06.10.2017 року.
Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2М одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р., у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групи, та надіслати вказане рішення ОСОБА_1 ОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_2
Зобов'язано ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_2М щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.
В апеляційній скарзі відповідач, Міністерство оборони України просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що дії відповідача щодо повернення на доопрацювання документів позивачу щодо виплати одноразової грошової допомоги є правомірними, оскільки згідно з ч.6 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у редакції, яка діяла на час первинного встановлення інвалідності, а також підпункту 4 п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою КМ України від 28.05.2008 року № 499, одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається в разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби. Тому, заявник вважає: оскільки позивачу інвалідність встановлено понад 3-х місячний строк після звільнення зі служби, останній не має права на призначення і виплати одноразової грошової допомоги. Крім того, позивач не надав документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення позивачем дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень.
Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 проходив строкову військову службу у Збройних Силах СРСР з 11.10.1982 р. по 19.11.1984 р., в тому числі з 17.12.1982 р. по 19.11.1984 р. приймав участь в бойових діях на території Республіки Афганістан в складі в/ч польова пошта 80687, що підтверджується військовим квитком позивача (а.с.15-16).
Протоколом № 667 від 20.03.2013 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв було встановлено, що множинне вогнепальне осколкове поранення голови (контузія головного мозку - 1983 р.) та наступні захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 - пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с.17).
Відповідно до виписки із акта огляду МСЕК серія 10ААБ № 187446 від 06.11.2013 р., що внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії - позивачу вперше з 23.10.2013 р. встановлена третя група інвалідності (а.с.18).
30.08.2016 р. позивач звернувся із заявою до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату в якій просив вирішити питання про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби.
Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 13.01.2017 р., протокол № 3, п. 28 - позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що інвалідність йому встановлена понад 3-місячний строк після звільнення зі служби.
08.11.2016 р. відповідно до довідки до акта медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлена 2-а група інвалідності. Вказано що причиною є поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії (а.с. 18).
14.03.2017 р. позивач повторно звернувся до ОСОБА_1 ОВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги з інших підстав, а саме - встановлення йому другої групи інвалідності.
30.03.2017 р. ОСОБА_1 ОВК листом № 763/BC3 повідомив позивача, що і у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги відсутні, та додав витяг з протоколу засідання комісії МО України № 3 від 13.01.2017 р.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.05.2017 р. у справі № 642/1740/17-а визнано протиправної бездіяльність ОСОБА_1 ОВК. Вказана постанова залишена без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 24.07.2017 р.
Після цього документи позивача були направлені ОСОБА_1 ОВК Міністерству оборони України.
ОСОБА_1 ОВК № 2715/ВСЗ від 30.10.2017 р. позивач був повідомлений про рішення комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 06.10.2017 р. № 105 п. 9, яким позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що 29.03.2013 р. його визнано інвалідом III групи. Згідно з ч. 6 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та підпункту 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги.... затвердженого постановою КМ України від 28.05.2008 р. № 499 - одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що що рішення Комісії Міністерства оборони України від 06.10.2017 р. про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 є протиправним.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», дія цього Закону поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога.
Відповідно до п. 4 п. 2 ст. 16, підпункту «б» частини 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно із п.б ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України від 4 липня 2012 року, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
Відповідно до ч.2 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов'язаним або резервістам.
Таким чином, виходячи з буквального тлумачення статті 16 Закону № 2011-ХІІ право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (якою затверджено Порядок № 975) допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги. За пунктом 3 цієї постанови днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з пунктами 13-15 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку.
За пунктом 19 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, первинно позивачу встановлено третя група інвалідності з 23.10.2013 р., що підтверджується випискою із акта огляду МСЕК серія 10ААБ № 187446 від 06.11.2013 р., що настала внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії (а.с.18).
08.11.2016 р. підчас повторного огляду відповідно до довідки до акта медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлена 2-а група інвалідності.
З часу первинного встановлення інвалідності 23.10.2013р. та до 08.11.2016р. позивачу одноразова грошова допомога не була призначена та виплачена. Вказай факт не заперечується сторонами, доказів на підтвердження виплати - матеріали справи не містять.
Абзацем 3 п. 2 Постанови № 975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №459169, позивачу встановлена друга група інвалідності 08.11.2016р.
Оскільки позивачу з часу встановлення ІІІ групи інвалідності, тобто з 23.10.2013р. грошова допомога не виплачувалась, то на спірні відносини поширюються норми Порядку №975.
Колегія суддів зазначає, що позивачу після встановлення ІІІ групи інвалідності 06.11.2013 року одноразова грошова допомога не виплачувалась, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності саме з моменту встановлення позивачу ІІ групи інвалідності 08.11.2016р.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність встановлено понад 3- місячний строк - є безпідставними.
Поряд з тим, доводи відповідача, зазначені в апеляційній скарзі про те, що позивачем не подано документ, що свідчить про причини поранення, слід зазначити наступне.
Пунктом 21.21. Положення № 402 визначено, що за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн (63-94-п), посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Саме в такому порядку встановлювався причинний зв'язок отримання поранення позивачу, тому посилання представника Міністерства оборони України на відсутність серед документів, поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, довідки або документу про причини та обставини поранення є безпідставними, необґрунтованими та протиправними.
Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок на підставі військово-облікових, військово-медичних, медичних документів, що поранення, контузія, захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Слід також зазначити, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), на яку посилається представник відповідача, наведена у додатку №5 до Положення 402, відповідно до якої визначаються обставини отримання поранення, видається лише з 14 серпня 2008 року, коли МО України було видано Наказ № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», а поранення, контузію та захворювання позивач отримав у 1987 році і на той період не було такої форми довідки.
На підставі вищезазначеного, витягом з протоколу ВЛК від 20.03.2013 року встановлено, що отримані позивачем поранення, контузія та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та є належним документом, що свідчить про причини та обставини контузії і захворювання.
Матеріалами справи підтверджується той факт, що інвалідність позивача пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. При цьому, відповідачем всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України не спростовано їх достовірності.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з тим, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності другої групи.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02.01.2018 по справі № 642/5636/17 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст постанови складений та підписаний: 23.06.2018.