20 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/118/18
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Філімович І.М.
за участі представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 14.06.2018 р.)
представника апелянта - ОСОБА_3 (довіреність від 03.01.2018 р.)
розглянувши в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправним рішення ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 04.09.2017 року № 10508/0-3344/6-17 щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 6520955700:05:001:0806) у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області;
- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 земельної ділянки (кадастровий номер 6520955700:05:001:0806) у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області та передати вказану земельну ділянку у власність позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2011 року звернувся до Великоолександрівської районної державної адміністрації із заявою про надання йому у власність земельної ділянки площею 1,0 га із земель резервного фонду на території Калінінської селищної ради для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Великоолександрівської РДА від 18.07.2011 року № 492 ОСОБА_4 та іншим 14 заявникам надано згоду на передачу безоплатно у власність земельних ділянок загальною площею 14 га та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок. На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 замовлено проектну документацію, розроблення якої завершено у 2017 році.
У серпні 2017 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Херсонській області з заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства.
Листом від 04.09.2017 року № 10508/0-3346/6-17 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що ГУ Держгеокадастру у Херсонській області має право затверджувати документацію із землеустрою лише у випадках, коли ним же надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував з таких підстав.
З 01.01.2013 року набули чинності ряд законодавчих та нормативних актів, які суттєво змінюють процедуру набуття прав на землю, формування земельних ділянок та реєстрації прав на них. Так, за нормами законодавства, яке діє на сьогодні, змінилися функції Держземагентства, органів державної виконавчої влади у цій сфері. Тобто, право розпоряджатися земельними ділянками у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області виникло з 01.01.2013 року.
На момент прийняття головою Великоолександрівської РДА розпорядження від 18.07.2011 року про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, право надавати такі дозволи належало місцевим державним адміністраціям. Разом з тим, на сьогодні повноваження на прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою належить відповідачу.
Представник відповідача також зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413 у разі надання дозволів на розроблення документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру до набрання чинності цією Стратегією затвердження такої документації та передача земельних ділянок у власність здійснюється без урахування вимог абзаців 2-7 цього розділу.
Таким чином, Головне управління має право затверджувати документації лише по дозволах наданих територіальними органами Держгеокадастру. Відповідач наголошує, що розглядаючи даний спір, суд при прийнятті рішення не може втручатися в дискрецію суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки відповідності їх прийняття критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 2 КАС України. Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 04.09.2017 року щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6520955700:05:001:0806, площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки площею 1,0 га кадастровий номер 6520955700:05:001:0806 із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області та передати земельну ділянку у власність.
Стягнуто на користь ОСОБА_4 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
На вказане рішення Управлінням подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апелянт вказує на те, що Головне управління має право затверджувати документації лише по дозволах, наданих територіальними органами Держгеокадастру. При цьому, судом першої інстанції зобов'язано відповідача вчинити певні дії, що є втручанням в дискреційні повноваження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.06.2011 року ОСОБА_4 звернувся до Великоолександрівської районної державної адміністрації із заявою про надання у власність земельної ділянки площею 1,0 га із земель резервного фонду на територія Калінінської (на даний час смт Калинівське) селищної ради для ведення особистого селянського господарства.
18.07.2017 року розпорядженням голови Великоолександрівської районної державної адміністрації №492 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих на території Калінінської селищної ради, у власність громадянам ОСОБА_5 та іншим (всього 14 осіб) для ведення особистого селянського господарства»: - надано згоду на передачу безоплатно у власність зазначеним у додатку особам земельних ділянок, згідно з викопіюванням, загальною площею 14 га із земель резервного фонду, розташованих на території селищної ради для ведення особистого селянського господарства; - надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель резервного фонду, розташованих на території Калінінської селищної ради.
Згідно до Списку громадян, яким надається згода на передачу у власність для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок, розташованих на території Калінінської селищної ради, який є додатком до розпорядження від 18.07.2011 року № 492, позивач - ОСОБА_4 зазначений під порядковим №6, площа земельної ділянки 1,00 га, контур № 127.
28.03.2013 року позивач уклав договір № 30/13 на розроблення проекту землеустрою з ПП «Анколія», умови якого виконані та документація виготовлена 10.08.2017 року.
Варто відмітити, що 03.08.2017 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га ОСОБА_4, про складено висновок №9230/82-17.
04.09.2017 року ГУ Держгеокадастру у Херсонській області листом від № 10508/0-3346/6-17 відмовило ОСОБА_4 у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що Управління не надавало дозвіл на розроблення документації з землеустрою, а відтак не має права затверджувати вказану документацію та передавати земельну ділянку у власність.
Не погодившись з відмовою у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_4 звернувся із даним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
ОСОБА_6 ПРАВА
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до Положення про Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру від 14.01.2015 р. № 15 Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно до пункту 7 вказаного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 р. за № 1391/2952, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Херсонської області.
Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, наказами Держгеокадастру, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування. Згідно до вимог ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення держаної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Головне управління, відповідно до Положення, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Херсонської області. Також надає роз'яснення з питань, що належать до його компетенції та здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Держгеокадастру. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача із заявою про затвердження проекту землеустрою, передача у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності належала до виключної компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам, якими у даному випадку є Головні управління Держгеокадастру в областях.
На даний час повноваження щодо прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність, належать Головному управлінню Держгеокадастру в Херсонській області.
У зв'язку з цим суд попередньої інстанції дійшов висновку про наявність у відповідача повноважень на затвердження даного проекту землеустрою, оскільки жоден інший орган такими повноваженнями не наділений, а Земельним кодексом України не встановлені такі умови для затвердження, як обов'язковість надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та його затвердження одним і тим же розпорядником земель.
Колегія суддів не погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
01.01.2013 року набрали чинності ряд законодавчих та нормативних актів, якими суттєво змінено процедуру набуття права власності на землю, формування земельних ділянок та реєстрації прав на них. Відповідно до змін у законодавстві змінилися функції Держземагентства, органів державної виконавчої влади у цій сфері.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» (набрав чинності 01.01.2013 р.) передбачено, що немає потреби у розробці проектів землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності, проектів землеустрою щодо формування земель комунальної власності та проведення розмежування земель державної і комунальної власності.
З моменту набрання чинності вказаним Законом всі землі в Україні вважаються розмежовані, без додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. При цьому державна реєстрація права власності держави, територіальних громад на земельні ділянки буде здійснена на його підставі, без прийняття відповідних рішень органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» чітко визначено землі та земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності.
Землями комунальної власності визначено всі землі в межах сіл, селищ, міст, крім земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, а також земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є у державній власності. Всі інші землі (крім земель приватної власності) в силу Закону залишатимуться у державній власності, що сприятиме ефективному управлінню територією, регулюванню податкової бази за рахунок плати за землю, уникненню конфліктних ситуацій та судових розглядів.
Законом надано центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальним органам повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, виключаючи зазначені повноваження в місцевих обласних державних адміністраціях, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим.
Указом Президента України № 770/2012 від 29.12.2012 р. було внесено зміни до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, які набули чинності 10.01.2013 року. Тобто, Держземагентство України, згідно покладених на нього завдань, передає відповідно до закону, безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.
При цьому, Наказом Мінагрополітики від 25.01.2013 року № 40 затверджені зміни до Положення про Головне управління Держземагентства в області, згідно з якими останнє передає, відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Таким чином, здійснення розпорядження земельними ділянками у Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області виникло з 01.01.2013 р.
При цьому, на момент отримання розпорядження Голови районної державної адміністрації про надання дозволу ОСОБА_4, відповідно до законодавства, яке діяло на час отримання дозволу, надання дозволу та затвердження проектів землеустрою належало до компетенції районної державної адміністрації.
Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 413 у разі надання дозволів на розроблення документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру до набрання чинності цією Стратегією затвердження такої документації та передача земельних ділянок у власність здійснюється без урахування вимог абз. 2-7 цього розділу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що Головне управління має право затверджувати документації лише по дозволах наданих територіальними органами Держгеокадастру.
Проте, судом першої інстанції не було взято до уваги вказані обставини та зміни у законодавстві, зобов'язано Головне управління затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки площею 1,0 га кадастровий номер 6520955700:05:001:0806 із земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), яка розташована на території Калинівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області та передати земельну ділянку у власність.
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що за такий тривалий проміжок часу, а саме більш ніж 5 років, ситуація щодо цієї земельної ділянки могла суттєво змінитися, та застосовувати старі документи позивача без додаткових досліджень не можливо. Такі дослідженні не проводились, а тому позиція позивача не є логічною.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Таким чином, судом першої інстанції надано невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_4 Відповідно до п.3 ч.1 ст.317 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області задовольнити, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасувати, ухвалити у справі №821/118/18 нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 23.06.2018 року.
Головуючий суддя ОСОБА_7
Судді ОСОБА_8 ОСОБА_1