22 червня 2018 року справа №805/1676/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Ястребова Л. В., розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність “ІСТЕК” на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 805/1676/18-а (головуючий І інстанції - Голубова Л.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальність “Істек” до Офісу великих платників ДФС про скасування рішення від 30.08.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 365 891,78 грн,-
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/1676/18-а разом з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальність “Істек” на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року про повернення позовної заяви.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2018 року вказану скаргу залишено без руху у звязку з несплатою судового збору.
21 червня 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальність “Істек” до суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення у даній справі.
В обґрунтування зазначає, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач відсутній в переліку осіб чи інші підстави для відстрочення судового збору. Апелянт зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_1 України, звертаючи, при цьому увагу, що згідно приписів ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29.06.2004 № 1906-IV, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку встановлено інші права, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства, то застосовується правила міжнародного договору. Апелянт вказує суду апеляційної інстанції на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», де зазначено, серед іншого, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету та просить суд дати справедливу оцінку інтересів форми доступу до правосуддя та самому праву особи на доступ до нього. Відповідно до довідки ПАТ «Європромбанк» від 08.06.2018 року № 005/714 та від 18.06.2018 року № 505/781, рух коштів по рахунку № 26008001300039 в євро та російських рублях за період з 01.08.2017 року по 18.06.2018 року відсутній. . Апелянт звертає увагу, що будь-якого майна на підконтрольній Україні території ТОВ «ІСТЕК» не має, що позбавляє отримати кошти на судовий збір шляхом його продажу. На переконання апелянта, вищезазначені обставини не дають можливості підприємству сплатити судовий збір.
З приводу вищезазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_1 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як вже зазначалось вище, на підтвердження факту тяжкого майнового стажу апелянт посилається на довідки про відсутність коштів на рахунках у банку, обслуговуючого такого платника.
Разом з тим, скаржником не надано суду доказів, які б підтверджували, що у апелянта відсутні відкриті рахунки у інших банківських установах (наприклад, довідка податкового органу щодо переліку відкритих рахунків платника у банківських установах).
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан останнього перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі, а наведені обставини не є підставою для звільнення, відстрочення/розстрочення від такої сплати, ТОВ «ІСТЕК» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі задоволенню не підлягає. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Натомість, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне продовжити останьому апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - до 01 серпня 2018 року.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 325, 328-331 КАС України, суд,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальність “Істек” у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення.
Продовжити Товариству з обмеженою відповідальність “Істек” строк для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 805/1676/18-а - до 01 серпня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя Л.В. Ястребова