22 червня 2018 року справа №805/1410/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 805/1410/18-а (головуючий суддя І інстанції Аляб'єв І.Г.), складеного в повному обсязі 27 квітня 2018 року в м. Слов'янськ Донецької області, за позовом представника позивача - адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 лютого 2018 року, ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:
- визнання протиправними дії управління щодо припинення виплати позивачу пенсії з 04 серпня 2018 року;
- зобов'язання управління відновити позивачу виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період починаючи з 04 серпня 2014 року (а.с. 3-4).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 23-24).
Не погодившись із судовим рішенням, представник позивач - адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, апелянт зазначив, що суд першої інстанції не встановив чи дійсно позивач не перебуває на обліку у відповідача або в якому органі Пенсійного фонду знаходиться на обліку, у зв'язку з чим прийняв необґрунтоване рішення (а.с. 31-33).
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1), є пенсіонером по втраті годувальника, що підтверджено копіями паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, пенсійного посвідчення (а.с. 9-10).
Є внутрішньо переміщеною особою з м. Кіровське, Донецька область до м. Костянтинівка, Донецька область, що підтверджується довідкою від 31 травня 2016 року № НОМЕР_2 (зворотній бік а.с. 10).
Пенсійні виплати не отримує з серпня 2014 року (як зазначено в позові).
На звернення представника позивача - адвоката до відповідача, Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надало відповідь від 12 лютого 2018 року № 3227/04/07-46 в якій зазначено, що ОСОБА_2 за поновленням виплати пенсії до управління не зверталась (а.с. 8).
Не погодившись із припиненням виплати пенсії позивач (через свого представника) звернулась до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було порушено прав позивача, оскільки відсутні докази щодо її звернення до цього Пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії, а також не надо доказів щодо порушення саме відповідачем її права на пенсію, який заперечує факт перебування позивача на їх обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Позивач є громадянином України і відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримує пенсію втраті годувальника, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення АТО можуть вводитися тимчасові обмеження прав і свобод громадян.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення АТО на території Донецької та Луганської областей.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Відповідно до пункту 9 Заяви Верховної Ради України “Про відступ України від окремих зобов'язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод” (схвалена Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 462-VIII) Україна користується своїм правом на відступ від зобов'язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в окремих районах Донецької та Луганської областей України, визначених Антитерористичним центром при Службі безпеки України у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України та повідомлення Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй та Генеральному секретарю Ради Європи про продовження застосування у повному обсязі Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У вказаній заяві відсутнє посилання на те, що Україна відступає від зобов'язань, визначених статтями 1, 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Однак, у вказаній Заяві зазначено про те, що в Україні склалася надзвичайна ситуація, яка становить суспільну небезпеку та загрожує життю нації в розумінні пункту 1 статті 4 Міжнародного пакту, пункту 1 статті 15 Конвенції.
Статтею 15 Конвенції передбачено, що під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.
Тобто, на окремих територіях України держава не має можливості здійснювати соціальні виплати та вживає інші заходи щодо забезпечення їх виплат.
Відповідно до абз. 1 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок №22-1) заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації) (абз. 4 п.1.5 Порядку №22-1).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 (Офіційний вісник України, 2014 рік, № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312) (далі - Порядок № 509).
Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. Соціальні виплати особам з інвалідністю I групи та особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, за їх письмовими заявами можуть проводитись публічним акціонерним товариством «Укрпошта» з доставкою додому за фактичним місцем проживання/перебування таких осіб.
Таким чином, умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується відповідною довідкою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок) та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (далі - Порядок № 365).
Відповідно до ч. 1 Порядку №365, він визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 5 Порядку № 509 для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.
З аналізу вищенаведених норм можна зробити висновок, що іншого механізму поновлення пенсійних прав осіб, які проживають на території, непідконтрольній українській владі, не встановлено.
Відтак, позивача для поновлення виплати пенсії необхідно звернутись до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про взяття її на облік, як внутрішньо-переміщеної особи та поновлення виплати її пенсії з серпня 2014 року.
Суд зазначає, що наявність довідки внутрішньо переміщеної особи не породжує для Пенсійного фонду обов'язку поновлення виплати пенсії особі без її волевиявлення, тобто без її особистого звернення до цього органу.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту, а звернення до суду відбулось передчасно, оскільки доказів її звернення до відповідача із заявою про взяття її на облік та поновлення виплати пенсії в матеріалах справи відсутні.
Відновлення виплати пенсії позивача повинно відбуватися відповідно до нормативно-правових актів, зокрема, Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів.
При цьому суд звертає увагу, позивач не позбавлений права на отримання пенсії на підконтрольній органам державної влади України території в разі її звернення до відповідача із заявою про взяття її на облік та поновлення виплати пенсії.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необхідності відмови у задоволені позовних вимог.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи не знайшло свого підтвердження під час розгляду судом апеляційної інстанції даної справи.
При цьому, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу представника позивача - адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 805/1410/18-а за позовом представника позивача - адвоката ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Костянтинівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 червня 2018 року.
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_3
ОСОБА_4