18 червня 2018 року справа № 214/756/18(2-а/214/85/18)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2018 року в адміністративній справі № 214/756/18 (2-а/214/85/18) за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до поліцейського роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 266288 від 20.01.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було порушено приписи Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція), оскільки поліцейським ще до початку розгляду справи та з'ясування всіх обставин було повідомлено позивачу про намір відповідача винести стосовно ОСОБА_1М постанову за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Заслуховування осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідження доказів і вирішення клопотань до закінчення розгляду справи відповідачем не здійснювалось зовсім. Відповідач звертався до позивача не державною мовою, не роз'яснив належним чином його права, а саме не роз'яснив право виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, грубо коментував пояснення позивача з приводу порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що суперечить Правилам етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затвердженими наказом МВС від 28.04.2016 року № 326. Зауважено, що на бодікамеру АЕ 00203 було зафіксоване лише спілкування позивача з відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Долучений до матеріалів адміністративної справи відеозапис із надписом «Факт порушення» не може вважатися належним в розумінні приписів ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», при цьому останній відсутній саме в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач не погоджується з кваліфікацією правопорушення саме за п. 14.6 «г» ПДР України.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою поліцейського роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_2 серії ВР № 266288 від 20.01.2018 року, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Так, в постанові зазначено, що 20.01.2018 року о 14 год. 30 хв. по вул. Каспійська в м. Кривому Розі ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ 217030», номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін на мосту, чим порушив п. 14.6 (г) ПДР УКраїни, бодікамера АЕ 00203, відеозйомку правопорушення зафіксовано на камеру "Соні" (а.с.4).
Визнання протиправною та скасування вказаної постанови і було предметом судового розгляду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відеозаписом, наданим відповідачем, підтверджується факт порушення позивачем п. 14.6 (г) ПДР України. При цьому інспектор патрульної поліції мав право складати постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Колегія суддів апеляційного суду не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Виходячи зі змісту п. 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно із п. 14.6 «г» Правил дорожнього руху України обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України дорожнього руху, обгін - це випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху.
Міст - споруда, призначена для руху через річку, яр та інші перешкоди, межами якої є початок і кінець пролітних споруд.
Також, ч. 2 ст. 122 КУпАП України визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
За приписами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених частинами 1, 2, 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом, про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім визначених частиною другою цієї статті, зокрема повинна містити відомості щодо технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як стверджує позивач, він жодних правил дорожнього руху не порушував.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так, відповідачем до суду першої інстанції надано відеозапис, який, на думку суб'єкта владних повноважень, підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду критично ставиться до наданого відеозапису, оскільки всупереч приписам ст. 283 КУпАП в оскаржуваній постанові не зазначено ідентифікуючі ознаки технічного засобу, яким здійснювався відеозапис, як то реєстраційний номер тощо.
Посилання відповідача по тексту оскаржуваної постанови на факт фіксування вчиненого правопорушення на камеру «Соні», також визнаються колегією суддів апеляційного суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до листа Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції від 14.02.2018 року № А-10зі/41/35/01-2018 повідомлено, що відповідач отримував технічний засіб, що має функції фото- і кінозйомки, а саме персональні відео реєстратори HD 1080 р № 00203 та № 00134. Камеру «Соні» відповідач не отримував. При цьому повідомлено, що в Управлінні відсутній відеозапис, на якому зафіксоване вчинене ОСОБА_1 правопорушення, яке відповідно до постанови ВР № 266288 зафіксоване на камеру «Соні» (а.с.15).
Колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 4 розділу ХІІІ "Деякі аспекти діловодства у справах" Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853), адміністративні матеріали, оформлені поліцейським протягом однієї доби надсилаються до підрозділів адмінстративної практики для подальшої їх реєстрації та опрацювання.
Разом, з тим відповідно до відомостей листа Управління патрульної поліції у м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції від 14.02.2018 року № А-10зі/41/35/01-2018 відповідний обов'язок відповідачем щодо надсилання відеозапису, на якому зафіксоване вчинене ОСОБА_1 правопорушення, яке відповідно до постанови ВР № 266288 зафіксоване на камеру «Соні», виконано не було.
Отже, відповідачем в силу ст. ст. 73-76 КАС України не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, як-то належного відеозапису чи пояснень свідків.
Відповідно до ч. 2 ст.62 Конституції України правопорушник не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення та у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України закриття провадження відносно позивача, в той час, як суд першої інстанції на вказані порушення допущені суб'єктом владних повноважень уваги не звернув, а відповідно невірно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись п.2 ч. 1 ст.315, ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 березня 2018 року в адміністративній справі № 214/756/18 (2-а/214/85/18) - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВР № 266288 від 20.01.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст.122 КУпАП - закрити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає у відповідності до приписів ч. 3 ст. 272 КАС України.
Постанову підписано складом суду 18 червня 2018 року.
Головуючий суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко