20 червня 2018 року справа № 405/6887/17 2-а/405/277/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного Управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 лютого 2018 року у справі № 405/6887/17 (2-а/405/277/17) (прийнята у відкритому судовому засіданні 06.02.2018р., суддя Іванова Л.А.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 лютого 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) задоволено:
- визнано протиправними дії Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (правонаступником є Головне Управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області) (далі - відповідач) щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-ІІІ) з розрахунку 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження максимальним розміром;
- визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №155382 від 26 січня 2018 року, яким відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язано відповідача здійснити позивачу, перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 року №2663-ІІІ), виходячи з заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Кіровоградської області про заробітну плату №19-77 вих.18 від 25 січня 2018 року з розрахунку 90% від суми заробітку, починаючи з 01 жовтня 2017 року, без обмеження граничного розміру пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Головне Управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу. Посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм чинного законодавства, відповідач просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що управління не має законних підстав для перерахунку пенсії за нормами, які не є чинними на момент виникнення певних правовідносин.
Позивач подав письмові заперечення, в яких вказав, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 01 серпня 2002 року йому призначена пенсія за вислугою років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, чинній на час призначення пенсії №2663-ІІІ від 12.07.2001 року Загальний страховий стаж на день призначення позивачу пенсії становив 27 років 2 місяці 24 дні, з них 20 років 7 місяців 28 днів - на посаді прокурора.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» №657, яка набрала чинності 06 вересня 2017 року, та якою затверджено нові схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури.
У звязку з набранням чинності зазначеною Постановою №657, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку, за відповідною посадою, без обмеження максимальним розміром, з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років та з подальшою виплатою пенсії в розмірі, встановленому після її перерахунку.
Листом від 17 листопада 2017 року за вих.№554/Ч-11 відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, при цьому, відмова в листі мотивована тим, що пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213, передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015р. скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, у зв'язку з чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених зазначеними вище законами, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Крім того, рішенням №155382 від 17 листопада 2017 року відповідач також відмовив позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність законних підстав для проведення такого перерахунку, оскільки діючою нормою ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697 визначено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій визначається Кабінетом Міністрів України та на сьогодні відсутні будь-які рішення суду щодо визнання норм Законів України «Про прокуратуру» нечинними та такими, що не відповідають Конституції України, на підставі чого перерахунок пенсії можливий лише при прийнятті відповідного рішення Кабінетом Міністрів України. Відсутність постанови КМУ, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Законів України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії), тим самим, недіючий Закон України «Про прокуратуру» не може застосовуватися до правовідносин, які виникли після втрати ним чинності.
Судом також встановлено, що позивач 25 січня 2018 року повторно звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугою років, надавши також інформацію прокуратури Кіровоградської області від 25 січня 2018 року №19-77 вих.-18 про заробітну плату та її окремі складові заступника прокурора Кіровоградської області за листопад, 2017 року, та рішенням відповідача №155382 від 26 січня 2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на аналогічні підстави для відмови, які були зазначені і в попередньому рішенні відповідача від 17.11.2017 року.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявне право на перерахунок пенсії на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991 року № 1789- XII.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року № 76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 року, до частини 18 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» внесено зміни.
До внесення відповідних змін в ч.18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» було зазначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Після внесення змін, які набрали чинності з 01.01.2015, ч.18 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» викладена в наступній редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.
Аналогічною за змістом є і частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII (набрав чинності 15 липня 2015 року), де визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Саме вказана норма була чинною на момент виникнення спірних відносин між сторонами.
Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт, після внесення змін до Закону, не приймався.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», на яку як на підставу перерахунку посилається позивач і якою затверджені нові схеми посадових окладів працівників прокуратури, також не містить приписів щодо перерахунку пенсій колишнім працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючим.
Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не містило зазначеної вище норми також ні в момент видачі позивачу довідки, ні на час його звернення за перерахунком пенсії.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що умови і порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, не визначені Кабінетом Міністрів України, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема Законом України «Про прокуратуру», оскільки вказаний Закон таких умов не містить. Отже, сама по собі зміна оплати праці працівників прокуратури не є підставою для перерахунку пенсії її колишнім працівникам, оскільки ці обставини не визначені в чинному законодавстві як підстава для такого перерахунку.
Зміни, внесені Законом України № 76 від 28.12.2014 р. до ч.18 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789, та частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697, неконституційними не визнавались і не скасовувались.
Таким чином, відповідач не мав підстав здійснювати перерахунок пенсії позивачу на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
Таку ж позицію висловив і Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 127/11766/16-а.
З приводу доводів позивача про неможливість застосування до нього змін в законодавстві щодо перерахунку пенсій працівникам прокуратури, які відбулись після призначення йому пенсії, оскільки останні звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за приписами Конституції України та правовими позиціями Верховного Суду України (постанова від 1 липня 2014 року у справі № 21-244а14) неможливо звужувати лише вже досягнуті певною особою соціальні гарантії. Досягненням же права на перерахунок пенсії є не момент призначення особі пенсії, як помилково вважає позивач та з чим погодився суд першої інстанції, а безпосередні обставини, з якими законодавство та сама особа пов'язують саме перерахунок пенсії, оскільки правовідносини щодо перерахунку пенсії виникають не в момент призначення пенсії, а в момент виникнення підстав для такого перерахунку. Тобто, набуття особою права на пенсію не є одночасним набуттям права на перерахунок цієї пенсії в будь-який час в майбутньому за відсутності до цього відповідних законодавчих підстав.
Колегія суддів зазначає, що подальше право на перерахунок пенсії ним може бути реалізовано лише на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку, з урахуванням часу звернення до відповідного органу.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Оскільки суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, є підстави для скасування рішення з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного Управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 лютого 2018 року у справі № 405/6887/17 (2-а/405/277/17) - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строк, передбачений ст.329 КАС України.
Головуючий суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак