вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" червня 2018 р. Справа№ 911/1285/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи:
ВДВС Літвінчук А.В.
позивача Дудник А.В.
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича
на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018
у справі №911/1285/15 (суддя Ярема В.А.)
за скаргою Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
за позовом Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича
до Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)"
про зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 позовні вимоги задоволено, зокрема, зобов'язано Державне підприємство "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)" повернути Фізичній особі-підприємцю Миронцю Олегу Анатолійовичу 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) кг вугілля дерев'яного на суму 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп., переданого за договором відповідального зберігання №1 від 16.01.2014.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 залишено без змін.
18.03.2016 Господарським судом Київської області видано накази на виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/16, зокрема щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) кг вугілля дерев'яного на суму 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016, рішення суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2017 змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Київської області від 05.05.2015 у справі №911/1285/15 в частині зобов'язання Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)" повернути Фізичній особі-підприємцю Миронцю Олегу Анатолійовичу 184 000 (сто вісімдесят чотири тисячі) кг вугілля дерев'яного на суму 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп., переданого за договором відповідального зберігання №1 від 16.01.2014, на стягнення з Державного підприємства "Підприємство Білоцерківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області (№35)" на користь Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича 552 000 (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі) грн 00 коп.
16.03.2018 до Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича надійшла скарга на бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо невжиття заходів по арешту коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї.
Ухвалою Господарського Київської області від 27.03.2018 у справі №911/1285/15 у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відмовлено.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду від 27.03.2018 позивач - Фізична особа-підприємець Миронець Олег Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення скарги ФОП Миронця О.А. на дії державної виконавчої служби.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що звертався до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про повідомлення стягувача щодо виконання заяви про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї. У відповідь на вказану заяву Білоцерківський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області надіслав на адресу стягувача постанову про арешт майна боржника від 16.08.2017, якою накладено арешт на все майно боржника. Однак, на думку позивача, вказана постанова про арешт майна боржника від 16.08.2017 не має жодного відношення до арешту коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї. Таким чином, Білоцерківський міський відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області не здійснив необхідних заходів щодо арешту коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, а тому позивач вважає вказану бездіяльність незаконною та такою, що порушує його права як стягувача.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2018 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича у справі №911/1285/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф.
Ухвалою Київського апеляційного господарського від 15.05.2018 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018 у справі №911/1285/15 залишено без руху та надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
Після усунення недоліків скаржником, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №911/1258/15 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018, розгляд справи призначено на 21.06.2018.
У зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2018 для розгляду апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018 у справі №911/1285/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Мальченко А.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського від 21.06.2018 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018 до провадження у визначеному складі суддів.
В судове засідання, яке відбулось 21.06.2018 з'явились представники позивача та ВДВС. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.
Отже, враховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник позивача (апелянта) надав пояснення, в яких підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, а оскаржувану ухвалу скасувати.
Представник ВДВС надав пояснення, в яких заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця.
Згідно з ч. 1 ст. 281 ГПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.
Частиною 1 статті 232 ГПК України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови та судові накази.
Відповідно до ч. 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.
Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови, якою апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018 у справі №911/1285/15 залишено без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018 колегія суддів керувалась наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2018 до Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича надійшла скарга на бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо невжиття заходів по арешту коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, відповідно до якої скаржник просив:
- визнати бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо невжиття заходів по арешту коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, незаконною;
- зобов'язати Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області накласти арешт на кошти, що перебувають у касі боржника або находять до неї.
В обгрунтування поданої скарги стягувач зазначив, що 15.09.2017 ФОП Миронцем О.А. було направлено державному виконавцю заяву про прийняття, згідно ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", постанови про арешт коштів, що перебувають у касі у боржника або надходять до неї. Також скаржник зауважив, що Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в порушення законодавчих приписів не вчинив дій щодо накладення арешту на кошти, що перебувають у касі боржника, а тому позивач - ФОП Миронець О.А. вважає вказану бездіяльність такою, що порушує його права як стягувача.
Відмовляючи у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, місцевий господарський суд виходив з наступного.
Згідно ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон України "Про виконавче провадження") заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.
Водночас, згідно п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Таким чином, оскільки накладення арешту на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах боржника, є правом державного виконавця, а не обов'язком, у разі нереалізації якого відповідальність державного виконавця законом не встановлена.
З наданих Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області копій матеріалів виконавчого провадження №54312986 вбачається, що державним виконавцем при примусовому виконанні рішення суду у даній справі було винесено ряд постанов про арешт майна та коштів боржника, відповідно до яких було накладено арешт на виявлені рахунки боржника та все його майно.
Крім того, 29.11.2017 та 15.12.2017 державним виконавцем при виході за адресою боржника здійснювалось вилучення готівки з каси боржника, про що складено відповідні акти державного виконавця, копії яких наявні в матеріалах справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів скаржника стосовно бездіяльності Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо невжиття заходів по арешту коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї, а тому необхідності зобов'язання державного виконавця вчинити відповідні дії немає.
Беручи до уваги вищенаведене та враховуючи безпідставність та необґрунтованість вимог поданої стягувачем скарги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича на бездіяльність Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Сукупність вищезазначеного дає підстави дійти висновку про не порушення місцевим господарським судом вимог ст.ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, розгляду всіх обставин справи підтверджених наявними у справі доказами, які мали бути досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи в їх сукупності, керуючись законом та нормами матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 27.03.2018 у справі №911/1285/15.
Судові витрати, згідно ст. 129 ГПК України, покласти на Фізичну особу-підприємця Миронця Олега Анатолійовича.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Миронця Олега Анатолійовича залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 27.03.2018 у справі №911/1285/15 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2018.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.А. Пашкіна
А.О. Мальченко