07.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10050/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),
суддів: Коваль Л.А., Білецької Л.М.
при секретарі судового засідання: Крицька Я.Б.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №40 від 26.04.2018 р., адвокат;
від відповідача: ОСОБА_2, ордер серія ДП №1127/000045 від 07.06.2018 р. , адвокат;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 року ( повний текст рішення складено 28.02.2018 року) у справі № 904/10050/17 (суддя - Панна С.П.)
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
до Комунального підприємства "ПОСЛУГА", м. Кривий Ріг
про стягнення 860 180,09 грн.,-
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 року у справі № 904/10050/17 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства "Послуга" на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 3% річних у розмірі 2,56 грн., інфляційні втрати в сумі 11,10 грн., судовий збір в розмірі 0,20 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що згідно підписаного сторонами акту звіряння взаєморозрахунків від 26.01.2018 року підтверджено, що борг населення за надані позивачем послуги з централізованого водопостачання холодної води та водовідведення за період з 01.04.2014 року по 30.09.2017 року відсутній. Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з 21.01.2017 року по 30.09.2017 року обґрунтовані частково, наданий розрахунок не є вірним;
Суд також зазначив, що є недоведеними вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення різниці між нормами водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2014 року по 31.10.2017 року в сумі 637 301,39 грн., оскільки позивач не надав доказів фактичного споживання.
Також, на думку суду, умови договору від 28.05.2013 року, укладеного між сторонами, спростовують доводи позивача про витрати відповідачем води з мережі централізованого водопостачання.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів у справі, неповне з'ясування обставин справи, порушення строку розгляду позовної заяви.
Зазначає, що суд невірно встановив правовідносини сторін згідно договору №217 від 31.05.2013 року про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, не дослідив договір від 28.02.2013 року про надання послуг зуправління будинком, спорудою або групою будинків у Довгинцевському районі м.Кривого Рогу, не дослідив питання наявності чи відсутності комерційних засобів обліку на водопровідних вводах багатоквартирних будинків, , не надав оцінку доводам позивача щодо наявності нормативів використання питної води та рішенню Виконкому Криворізької міської ради від 12.12.2012 року №367, не належним чином оцінив акт звірки взаєморозрахунків між сторонами.
Просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує її доводи. Просить суд залишити оскаржуване судове рішення без змін як законне та обґрунтоване. Зазначає на недоведеність позовних вимог, відсутність договірних відносин з позивачем.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржуване рішення слід залишити без змін виходячи з наступного:
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що звернувшись з позовом до господарського суду ( з урахуванням уточнення позовних вимог (том 2 а.с.24-27)), позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення за період з 01.04.2014 року по 31.09.2017 року у розмірі 638 271,86 грн., 3% річних у розмірі 35 076,62 грн., інфляційні втрати у сумі 186 809,86 грн., пеню у розмірі 21,92 грн., судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним розрахунком за надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення по договору № 217 від 31.05.2013 року та несвоєчасним розрахунком за послуги на власні потреби за період з 01.04.2014 року по 31.10.2017 року.
Судом першої інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджується, що згідно договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків у Довгинцевському районі м.Кривого Рогу від 28.02.2013 року відповідач визначений управителем об'єктів згідно переліку (том 2 а.с.53-56).
31.05.2013 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (Виробник) та Комунальним підприємством "Послуга" (Споживач) укладено Договір №217 про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення року (том 2 а.с.28-31).
Відповідно до п.1.1 Договору Виробник зобов'язується надати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для житлових будинків, які знаходяться в управлінні "Споживача" відповідно до умов Договору між управлінням благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради та КП з ОЖФ "Послуга" про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Довгинцівському районі (об'єкт №2) від 28.02.2013 року, та на власні потреби "Споживача", а Споживач прийняти та своєчасно оплатити надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених цим Договором.
Найменування послуги - централізоване водопостачання та централізоване водовідведення (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.2.2 Договору, загальний обсяг послуг з централізованого водопостачання (питна вода) орієнтовно складає 1583403, 24 м3/ рік у т.ч. населення - 1583274, 24 м3/ рік; власні потреби - 129 м3/ рік.
Відповідно до п. 1.2.3 Договору загальний обсяг послуг з централізованого водовідведення орієнтовно складає 1583403, 24 м3/ рік у т.ч. населення - 1583274, 24 м3/ рік; власні потреби - 129 м3/ рік.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені:
- для потреб населення Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 90 від 10.02.2012 року і складають за 1 м3 з ПДВ: послуги з централізованого водопостачання - 0, 996 грн.; послуги централізованого водовідведення - 1, 284 грн.;
- для власних потреб Споживача Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 222 від 20.10.2011 року і складають за 1 м3 без ПДВ: послуги з централізованого водопостачання - 4,488 грн.; послуги централізованого водовідведення - 5,088 грн.
Розрахунки за надані послуги водопостачання та водовідведення на власні потреби здійснюються Споживачем у грошовій формі не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Можливі інші форми оплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1.1 Договору плата населення за отримані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється за допомогою єдиної міської автоматизованої системи комунальних розрахунків ТОВ "НОВА-КОМ" та вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Пунктом 4.2 Договору передбачено, що об'єкти, на які надаються послуги централізованого постачання питної води та водовідведенням для потреб населення, а також для виконання Споживачем функцій управителя будинків, визначено згідно акту прийому - передачі будинків, споруд або групи будинків і споруд до договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Довгинцівському районі (об'єкт №1).
Відповідно до п. 4.2.1 Договору об'єкти (споруди), що перебувають в управлінні управителя, на які надаються послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за показниками будинкових водолічильників (тимчасово норм водопостачання) з подальшим розподілом їх на водоспоживання населення та об'єктів по утриманню будинків.
Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що цей договір набирає чинності з 01.06.2013 року і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 30.06.2014 року, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
Додатковою угодою №1 від 01.06.2013 року було продовжено дію договору №217 від 31.05.2013 року до 30.06.2014 року (том 2 а.с.32).
Відповідно до укладеного між КП “Послуга” та КП “Кривбасводоканал” договору “Про здійснення функцій виконавця комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення” від 15.03.2014 року ( том 2 а.с.129-130) в п.7.1 зазначено, що сторони домовились, що у зв'язку з укладанням даного договору, договори які були укладені раніше між ними припиняють свою дію з моменту укладання даного договору.
Отже, з 15.03.2014 року договірні відносини сторін припинено, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
Позивач стверджував, що за договором №217 від 31.05.2013 року у відповідача наявна заборгованість за період з 01.04.2014 року по 31.09.2017 року у розмірі 638 271,86 грн.
З встановлених обставин вбачається, що дією договору, невиконання якого зазначено підставою для стягнення, спірний період не охоплено.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Зобов'язання згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України господарські зобов'язання, що виникли на основі договору, існують впродовж його строку.
Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За змістом частини першої ст. 901, частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 528 Цивільного кодексу України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N630 затверджено типовий договір та Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.
В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору.
Згідно з частинами 2, 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Отже, приписами чинного законодавства передбачено виключно договірне формування відносин між водопостачальником та іншими учасниками у сфері житлово-комунальних послуг.
Колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення про те, що у вказаному позивачем розмірі наявність заборгованості не доведена, договірні відносини між сторонами відсутні, відтак відсутні підстави для задоволення позову в цілому.
Відповідно до укладеного між сторонами договору №217 від 31.05.2017 року згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2017 року по справі №904/10050/17 було підписано акт звірки взаєморозрахунків (том 2 а.с.95).
Вказаний акт підписаний представниками обох сторін і скріплений печатками підприємств і засвідчує про відсутність боргу відповідача перед позивачем.
Таким чином, за період дії договору заборгованість відсутня. Іншого позивач при розгляді апеляційної скарги не довів, будь-які первинні документи щодо наявності заборгованості не надав.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони у справі. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору. З власної ініціативи.
Згідно вимог ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України докази повинні бути допустимими, належними і достатніми, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Скаржником не спростовано висновок суду про недоведеність позову. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.
Щодо задоволеної судом суми інфляційних та 3% річних, то їх стягнення сторонами не оскаржується і згідно ст.269 Господарського процесуального кодексу України не є предметом апеляційного перегляду.
Оскільки підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати за її розгляд слід віднести на позивача згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2018 року у справі № 904/10050/17 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Л.А. Коваль
Повний текст складено 23.06.2018 року.