18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
18 червня 2018 року м. Черкаси справа № 925/217/18
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засіданні ОСОБА_1, за участі представників сторін:
від прокуратури: ОСОБА_2
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Христинівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель" про стягнення 27 328,60 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 27 328,60 грн. (4% від загальної кошторисної вартості будівництва) внаслідок неукладення відповідачем договору із Христинівською міською радою на пайову участь замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста, на підставі рішення Христинівської міської ради № 23-1-VII від 06.07.2017.
Заявою від 04.05.2018 (а.с. 74) прокурор збільшив позовні вимоги до стягнення з відповідача на користь позивача 68 321,50 грн. та просить задовольнити позов на підставі рішення Христинівської міської ради від 08.06.2012 № 16-5/5-VI (було чинним на момент здачі відповідачем об'єкта в експлуатацію), яким ставка пайової участі встановлювалася на рівні 10% від загальної вартості будівництва.
Заяву прокурора про збільшення позовних вимог суд прийняв до розгляду як подану в порядку ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання у справі.
В судовому засіданні представник прокуратури збільшені вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити. Позивач свого представника в засідання не направляв, направленим суду клопотанням позовні вимоги підтримує та справу просить розглядати без участі свого представника.
Відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів, що рішення Христинівської міської ради від 08.06.2012 № 16-5/5-VI не було оприлюднено належним чином, що на підприємство не розповсюджується обов'язок участі у витратах на розвиток інфраструктури міста, бо здійснювалася реконструкція об'єкта, а не його нове будівництво. Також клопотанням від 18.06.2018 просив залишити позов прокурора без розгляду з мотивів відсутності підстав у прокурора звертатися із позовом в інтересах держави в особі Христинівської міської ради.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та прокурора, які надавалися в ході розгляду справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:
У відповідності до ч. 3,4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор, звернувшись із позовом у даній справі в інтересах Христинівської міської ради обґрунтував, що ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у відповідній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор вказав, що Христинівська міська рада не вчинила жодних дій по стягненню з відповідача на користь міського бюджету коштів, які складають розмір пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Христинівка, що і викликало необхідність звернення до суду із позовом.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що прокурору потрібно надати докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення дерслужбовцями Христинівської міської ради, вирок суду щодо них, докази накладення дисциплінарних стягнень за невиконання своїх обов"язків. Надання таких доказів перед зверненням до суду прокурора не передбачено чинним законодавством.
Ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" пов'язує представництво прокурором в суді законних інтересів держави із порушенням або лише із загрозою порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, які обоє діють на забезпечення державного інтересу дотримання в країні правового порядку і виконання вимог чинного законодавства.
Отже, ненадання Христинівською міською радою доказів того, що спірні кошти вже стягнуті з відповідача, чи проводиться процедура врегулювання сплати цих коштів, чи подано позов із спонукання відповідача укласти договір на пайову участь, є достатнім доказом неналежного виконання органом місцевого самоврядування своїх обов'язків та існування загрози порушення прав держави в зв'язку із цим і наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Позивач наданою суду заявою від 28.03.2018 (а.с. 35) позов прокурора підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити і повідомляє, що інші судові спори, що стосується предмета заявленого позову відсутні.
Прокурор належним чином повідомив Христинівську міську раду про здійснення ним захисту інтересів держави в суді листом від 07.03.2018 № (25-31) 2099 вих-18 (а.с. 30). Співпадіння дати цього листа із датою направлення до суду позову прокурором не є доказом порушення чинного законодавства, що тягне за собою відмову у розгляді позову чи у прийнятті його до розгляду. Тому всі доводи і заперечення відповідача з цього приводу судом відхиляються.
З матеріалів справи вбачається наступне:
24.04.2015 Інспекцією ДАБК у Черкаській області зареєстровано декларацію ТОВ "Укртрансдизель" про готовність об'єкта до експлуатації № ЧК 142151140382 (а.с. 12-15), у відповідності до відомостей з якої відповідач задекларував готовність об'єкта до експлуатації - реконструкція будівлі переробного цеху на адміністративно-ремонтну будівлю з добудовою та надбудовою другого поверху в м. Христинівка, вул. Ювілейна, 2, Черкаської області.
Згідно даних Декларації відповідача, вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, становить 683 215 000 грн. (а.с. 15).
Рішенням Христинівської міської ради від 13.03.2014 № 46 (а.с. 16) погоджено намір ТОВ "Укртрансдизель" здійснити реконструкцію будівлі переробного цеху на адміністративно-ремонтну будівлю з добудовою та надбудовою другого поверху в адміністративно-ремонтну будівлю на приватній земельній ділянці по вул. Ювілейна, 2.
Прокурор з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд задовольнити позов на підставі діючого на час здачі відповідачем об'єкта в експлуатацію Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Христинівка, затвердженого рішенням Христинівської міської ради № 23-1-VII від 08.06.2012 (а.с. 97).
Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що дане Положення не поширюється на випадки проведення реконструкції, що й було здійснено відповідачем і вказано у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
За змістом ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Відповідач не входить до передбаченого цією нормою переліку видів будівництва, замовники якого не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (наприклад, об'єкти будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівлі навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинки житлового фонду соціального призначення та доступного житла і т.д. ).
Рішенням Христинівської міської ради № 16-5/5-VI від 08.06.2012 затверджено Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Христинівка, типову форму договору про пайову участь, порядок розрахунку пайової участі замовника та розрахунок до договору про пайову участь.
На підставі п. 1.4,1.5 вказаного Положення, замовники незалежно від форми власності, які мають намір щодо будівництва об'єктів містобудування у м. Христинівка, зобов'язані прийняти участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Пайова участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста полягає у перерахуванні замовником до бюджету розвитку міста коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Пунктами 2.1, 2.2 Положення передбачено, що величина пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Христинівка визначається у договорі, який укладається Христинівською міською радою (відповідно до встановленого розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста), з урахуванням вартості будівництва об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Христинівка, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, не може перевищувати 10% загальної вартості будівництва об'єкта - нежитлових будівель та споруд.
Відповідно до додатку 3 вказаного Положення розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Христинівка при будівництві об'єктів виробничого призначення становить 10% від загальної кошторисної вартості будівництва.
Рішенням Христинівської міської ради №23-1-VII від 06.07.2017 внесено зміни до рішення міської ради від 08.06.2012 №16-5/5-VI та зменшено відсоток від загальної кошторисної вартості, який підлягає сплаті при будівництві об'єктів виробничого призначення та інших об'єктів містобудування із 10% до 4%.
Отже, позивач має право на очікування сплати відповідачем 10% від загальної кошторисної вартості будівництва на розвиток інфраструктури міста згідно з рішенням Христинівської міської ради № 16-5/5-VI від 08.06.2012, яке діяло на час реєстрації відповідачем декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.04.2015.
За змістом пункту 2.4. вказаного Положення, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Пунктом 2.8. Положення орган місцевого самоврядування також визначив, що для об'єктів, введення в експлуатацію яких буде здійснюватись до 01 січня 2013 року, кошти пайової участі сплачуються після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, але до визначення виконавчим комітетом права власності на об'єкт нерухомого майна. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.
Статтями 144 Конституції України та ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що прийняті рішення органами місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій є обов'язковими для виконання на відповідній території.
За доводами представника прокуратури, відповідач не звернувся до Христинівської міської ради із заявою про укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів містобудування у м. Христинівка та не уклав його. Також у справі немає жодних доказів, що Христинівська міська рада із свого боку вживала заходів щодо спонукання відповідача у судовому порядку укласти договір на пайову участь у розвитку інфраструктури міста.
Чинним законодавством України не передбачено, що не укладення сторонами договору на пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста свідчить про нікчемність зобов'язань, які покладаються на відповідача нормами ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішеннями місцевого органу влади щодо встановлення відсоткового розміру сплати коштів пайової учаситі на розвиток інфраструктури міста.
На думку суду, норма абз.7 ч.9 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" про те, що кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, свідчить лише про строк виконання зобов'язання і про настання терміну його прострочення, а не про його повне припинення після прийняття об'єкта в експлуатацію і без права примусового стягнення з відповідача заборгованої суми.
Доказів на спростування цього висновку суду відповідач не надав.
Рішення Христинівської міської ради № 16-5/5-VI від 08.06.2012, яким було затверджено Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Христинівка із встановленим розміром граничної пайової участі для нежитлових будівель (10% від загальної кошторисної вартості будівництва -- п. 2.2. Порядку -- а.с.97) оприлюднено шляхом публікації у газеті "Христинівська сорока" № 25(221) від 20.06.2012. Оригінал газети суду надано для огляду прокурором в засіданні 15.06.18.
У відповідності до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За невиконання зобов'язання настає відповідальність у вигялі застосування санкцій, відшкодування збитків.
Також у відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірною бездіяльністю фізичній чи юридичній особі, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі ст. 22 ЦК України про відшкодування зитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини другої ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У відповідності до ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а тому відповідач зобов'язаний був укласти відповідний договір із місцевими органами влади та сплатити по ньому кошти у розмірі 10% від вартості об'єкта, що ним реконстуюється.
У випадку укладення договору та виконання зобов'язання по сплаті коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста, Христинівська міська рада отримала б дохід у вигляді заявлених до стягнення прокурором коштів. Отже, з урахуванням накладних чинним законодавством обов'язків на відповідача по укладенню договору та сплаті коштів пайової участі, доводить реальність збитків позивача через неотримання спірних коштів.
Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) заподіювача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Розмір недотриманого доходу у виді спірних коштів пайової участі прокурором доведено, розрахунок 68 321,50 грн. зроблено вірно. Протиправна поведінка відповідача полягає у неукладені договору та несплаті коштів пайової участі. В ході розгляду справи відповідач також не намагався врегулювати спір шляхом добровільної сплати боргу. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача по неукладенню договору та несплаті коштів пайової участі на користь Христинівської міської ради, чим позивачу завдано збитків, є
прямим.
Отже, є всі підстави для стягнення з відповідача у примусовому порядку коштів пайової участі на розвиток інфраструктури м. Христинівка із заявлених прокурором мотивів.
До такого висновку при розгляді аналогічного спору прийшов і Верховний Суд України у справі № 908/312/16, постанова від 02.03.2017.
Отже, з відповідача на користь позивача належить примусово стягнути 68 321,50 грн. збитків у виді упущеної вигоди, завданої не укладенням відповідачем договору на пайову участь замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста та несплатою цих коштів у відповідності до вимог чинного законодавства. Доказів проведення розрахунку за основним боргом відповідачем не надано.
На підставі ст. 129 ГПК України, враховуючи повне задоволення позову та вину відповідача у виникненні спору, з відповідача слід стягнути 1 762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору повністю на користь прокуратури Черкаської області.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель" (ідентифікаційний код 33819678, вул. Пушкіна, 2А, м. Христинівка Черкаської області) на користь Христинівської міської ради (ідентифікаційний код 33319218, вул. Соборна, 30 м. Христинівка Черкаської області) -- 68 321,50 грн. збитків внаслідок не укладення договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Христинівка.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансдизель" (ідентифікаційний код 33819678, вул. Пушкіна, 2А, м. Христинівка Черкаської області) на користь прокуратури Черкаської області (ідентифікаційний код 02911119) - 1762,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору із зарахуванням на банківський рахунок 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Києві (МФО 820172) за кодом класифікації видатків бюджету 2800.
Накази видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 23 червня 2018
Суддя Н.М. Спаських