33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26а
"22" червня 2018 р. Справа № 918/411/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,
без повідомлення учасників справи,
19 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та забороною вчиняти реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, а саме:
1. Будівля котельні, загальною площею 356,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_6.
2. Будівля гаражу-майстерні, загальною площею 833,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_7.
3. Будівля трансформаторної, загальної площею 39,8 кв.м., цегляні стіни, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер : НОМЕР_8.
4. Будівля, пилорама, нежитлова будівля, загальною площею 544,3 кв.м, відсоток зносу (%): 49, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_9.
5. Будівля, склад арматури, нежитлова будівля, загальною площею 356,.1 кв.м, відсоток зносу (%): 52, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_10.
6. Будівля, склад, нежитлова будівля, загальною площею 422.8 кв.м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_5.
7. Будівля, нежитлова будівля, будівля залізобетонного цеху, загальною площею 1389, 9 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер : НОМЕР_1.
8. Будівля, нежитлова будівля, будівля-складу конюшні, загальною площею 414.8 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_2.
9. Будівля, нежитлова будівля, будівля гаражу, загальною площею 72 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_3.
10. Будівля, адмінбудинок з готелем, нежитлова будівля, загальною площею 1353 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер : НОМЕР_4.
У цій заяві ОСОБА_1 посилається на те, що разом із поданням даної заяви про забезпечення позову до Господарського суду Рівненської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до Виробничо - комерційного приватного підприємства "Варіант", до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення засновника № 3 про погодження директору підприємства продажу майна.
Із даної позовної заяви та доданих до неї копій документів вбачається, що згідно з рішенням № 2 про відчуження за Договором купівлі-продажу 7/10 (сім десятих) частини майнових прав у Підприємстві на користь ОСОБА_2 та статуту Виробничо - комерційного приватного підприємства «Варіант» у новій редакції від 13.06.2018 року ОСОБА_1 є власником (засновником) 3/10 (трьох десятих) часток майнових прав підприємства, а розмір частки майнових прав підприємства за ОСОБА_2 становить 7/10.
15.06.2018 року позивачу від директора підприємства ОСОБА_3 стало відомо, що відповідач, всупереч абз. 3 п. 9.1. статуту Виробничо - комерційного приватного підприємства «Варіант» у новій редакції, одноосібно прийняв рішення про погодження директору підприємства про продаж майна.
Зокрема, абз. 3 п. 9.1. Статуту від 13.06.2018 року встановлює, що рішення засновників вважається прийнятим, якщо за нього проголосували присутні засновники (власники) підприємства, що володіють в сукупності 8/10 (восьми десятих) часток майнових прав підприємства.
Будучи присутнім на час прийняття відповідного рішення, ОСОБА_2 володів 7/10 частки майнових прав підприємства, що не дозволяло йому самостійно та одноособово прийняти зазначене рішення. Тому дане рішення про погодження директору підприємства про продаж майна явно суперечить закону та положенням статуту підприємства.
Крім цього, зазначає, що рішення про погодження директору підприємства продажу майна дозволяє директору підприємства в будь-який момент до прийняття Господарським судом Рівненської області відповідного процесуального рішення по даній справі, відчужити та передати вказане майно підприємства третім особам. Дана загроза є реальною та потенційною, що безпосередньо утруднить виконання рішення суду у майбутньому.
У випадку відчуження майна у позивача виникне необхідність звертатися ще з одним позовом про визнання недійсним відповідних правочинів.
Крім того, вимоги заяви про забезпечення позову є співрозмірними з заявленими позовними вимогами, оскільки позивач просить накласти арешт лише на те майно, продаж якого є предметом оскаржуваного рішення.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, а також долучені до неї документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Частиною 11 даної статті унормовано, що вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, не допускається.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред'явленням позову до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник просить суд накласти арешт та заборонити особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищеперелічених об'єктів нерухомого майна.
З наведеного вбачається, що спосіб забезпечення позову, який просить вжити заявник, відповідає вимогам ст. 137 ГПК України, а також кореспондується з положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 25 цього Закону проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
Суд констатує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
На підтвердження обґрунтованості заявлених у заяві про забезпечення позову вимог, заявником надано копію Інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, згідно з якою всі вищезазначені об'єкти нерухомого майна знаходяться у власності Виробничо - комерційного приватного підприємства «Варіант».
Відтак, судом із доказів, наданих заявником в обґрунтування його заяви про забезпечення позову, встановлено, що наявність вчинення дій з боку окремих суб'єктів, у тому числі Виробничо - комерційного приватного підприємства Варіант», за яким на час розгляду заяви зареєстровано право власності на спірні об'єкти нерухомого майна, щодо відчуження цих об'єктів нерухомості може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, оскільки на момент виконання рішення право власності на вищезгадані об'єкти нерухомого майна може бути зареєстровано за третіми особами, що спричинить неможливість витребування майна з незаконного володіння Виробничо - комерційного приватного підприємства «Варіант» та може призвести до заподіяння матеріальної шкоди законним володільцям, а відтак і повторного порушення цивільних прав та законних інтересів заявника.
Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Окрім того, суд відзначає, що обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Водночас, беручи до уваги те, що заявник у своїй заяві посилається на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.
Здійснивши оцінку пов'язаності запропонованого заявником заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна із предметом позовних вимог, суд встановив наявність безпосереднього зв'язку між ними, оскільки вимоги заявника кореспондуються із вищенаведеним заходом забезпечення позову.
При цьому зазначений захід забезпечення позову не є тотожним заявленим позовним вимогам.
Крім того, такий захід забезпечення позову, як накладення арешту та заборона особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомості, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення пред'явленого позову.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірних об'єктів нерухомості є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Приписами ч. 8 ст.140 ГПК України передбачено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам ст. 4 названого Закону, у тому числі бути скріплена гербовою печаткою.
Керуючись ст.ст. 136 -138, 140, 234 ГПК України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. До набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду пред'явленого ОСОБА_1 до Виробничо-комерційного приватного підприємства "ВАРІАНТ", до ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення засновників про продаж майна приватного підприємства, вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт та заборонити особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо наступного нерухомого майна:
1. Будівля котельні, загальною площею 356,1 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_6.
2. Будівля гаражу-майстерні, загальною площею 833,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_7.
3. Будівля трансформаторної, загальної площею 39,8 кв.м., цегляні стіни, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер : НОМЕР_8.
4. Будівля, пилорама, нежитлова будівля, загальною площею 544,3 кв.м, відсоток зносу (%): 49, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_9.
5. Будівля, склад арматури, нежитлова будівля, загальною площею 356,.1 кв.м, відсоток зносу (%): 52, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_10.
6. Будівля, склад, нежитлова будівля, загальною площею 422.8 кв.м., що розташованио за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_5.
7. Будівля, нежитлова будівля, будівля залізобетонного цеху, загальною площею 1389, 9 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер : НОМЕР_1.
8. Будівля, нежитлова будівля, будівля-складу конюшні, загальною площею 414.8 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_2.
9. Будівля, нежитлова будівля, будівля гаражу, загальною площею 72 кв. м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер: НОМЕР_3.
10. Будівля, адмінбудинок з готелем, нежитлова будівля, загальною площею 1353 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер : НОМЕР_4.
3. Вказана ухвала є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 23.06.2018 року, і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вказана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення (негайне виконання).
4. Строк пред'явлення цієї ухвали до виконання становить три роки, тобто до 24.06.2021 року.
5. Стягувачем за цією ухвалою є заявник - ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, НОМЕР_11).
6. Боржниками за цією ухвалою є Виробничо - комерційного приватного підприємства "ВАРІАНТ" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 19, код ЄДРПОУ 22416623) та ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, НОМЕР_12).
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Церковна Н.Ф.