23 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/2141/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не проведення позивачу перерахунку пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016; зобов'язання відповідача негайно провести позивачу перерахунок пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області безпідставно зменшено розмір його пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення. Вважає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, так як примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, а тому позивач повинен звертатися до суду в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як слідує з копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі НОМЕР_1, позивачу було призначено пенсію за 30 років вислуги в розмірі 80% грошового забезпечення (а.с. 31).
Згідно перерахунку пенсії, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії та обмежено її максимальний розмір 70% від грошового забезпечення (а.с. 32,34).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» також внесені зміни до статті 13 Закону та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість зобов'язання відповідача виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, так як примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, а тому позивач повинен звертатися до суду в порядку визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на наступне.
Так, Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області була розглянута справа № 742/3007/17, предметом якої було визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015, статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських; зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії 2016 як пенсіонеру внутрішніх справ, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015, статей 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.
У розумінні процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
На відміну від попередньої справи № 742/3007/17, у даній справі предметом позову є інша матеріально-правова вимога про визнання протиправними дій відповідача в частині не проведення позивачу перерахунку пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016; зобов'язання відповідача негайно провести позивачу перерахунок пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, суд приходить до висновку, що прийняте з певних підстав судове рішення за окремими категоріями справ при збереженні існуючих правовідносин, які спричинили звернення до суду, не є перешкодою для звернення до суду заінтересованої особи з метою вирішення спору, з урахуванням змін, які відбулися після ухвалення рішення у справі № 742/3007/17, з новим позовом, в основу якого покладені інші підстави та предмет.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині не проведення позивачу перерахунку пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016; зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, щодо клопотання негайно провести перерахунок пенсії суд зазначає, що статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно, проте вищевказане клопотання позивача не підпадає під встановлений даною статтею перелік, а тому, як наслідок, клопотання про негайний перерахунок пенсії не підлягає задоволенню.
Щодо прохання позивача встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання судового рішення, суд звертає увагу на наступне.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Тобто, здійснення судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно за ініціативою суду. Вказаною статтею не передбачено процесуальної можливості розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за ініціативою сторони по справі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) в частині не проведення ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 17500, РНОКПП НОМЕР_2) перерахунку пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.06.2018.
Суддя Н.М. Баргаміна