про відмову у закритті провадження у справі
21 червня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/443/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боднарюка О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Александру М.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача 1 ОСОБА_2,
представника відповідача 2 ОСОБА_3,
третя особа не з'явився,
розглянувши в підготовчому провадженні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області, Регіонального сервісного центру МВС у Чернівецькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_4 (далі -позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області (далі - відповідач 1), Регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області (далі- відповідач 2), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 (далі - третя особа), в якому просить:
- визнати протиправними дії Калуського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області щодо зняття з обліку автомобіля марки "ОСОБА_6 - Бенц С-250", 1997 року випуску, номер кузова WDB202128ІF476828, номер двигуна НОМЕР_1 з ОСОБА_4.
- зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області скасувати запис про зняття з обліку автомобіля марки "ОСОБА_6 - Бенц С-250", 1997 року випуску, номер кузова WDB202128ІF476828, номер двигуна НОМЕР_1, державний реєстраційний знак СЕ 7568АІ з ОСОБА_4.
- зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Чернівецькій області поновити державну реєстрацію автомобіля марки "ОСОБА_6 - Бенц С-250", 1997 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, державний реєстраційний знак СЕ 7568АІ за ОСОБА_4.
16.05.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 21.06.2018р.
20.06.2018 року від третьої особи через канцелярію суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пунктів 1 та 5 частини1 статті 238 КАС України.
Обґрунтовуючи клопотання третя особа посилається на те, що позивач зловживає процесуальними правами та умисно подав позов з порушенням правил підсудності, оскільки позовні вимоги сформовані так, щоб існували підстави для відкриття провадження у справі в порядку адміністративного судочинства, в той час як по суті позивач оспорює не дії органу влади, а оскаржує його право власності на транспортний засіб "ОСОБА_6 С 250" 1997 р.в. номер кузова НОМЕР_3. Тобто, у даному випадку відсутній публічно - правовий спір, так як органи державної влади діяли виключно у межах компетенції та відповідно до вимог законодавства оформили право власності на автомобіль за ним.
Вказав також, що позовні вимоги не лише є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, а й такими, що свідчать про необхідність закриття провадження в справі, оскільки по суті поданий позов прямо впливає на право власності іншої особи, що є цивільними правовідносинами, а не адміністративними. Спір, що виник, є спором цивільним, а не публічно - правовим. Вимоги щодо скасування реєстрації та зобов'язання відновлення реєстрації прямо випливають із факту набуття прав на автомобіль за іншою особою та є похідними від цього факту.
Третя особа вважає, що справа не підсудна адміністративним судам, дану справу не слід розглядати за привалами адміністративного судочинства, оскільки по суті позивач оскаржує позбавлення його права власності та оскаржує його право власності, що є цивільно-правовими відносинами у сфері власності, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
20.06.2018 року, через канцелярію суду також надійшло клопотання від третьої особи, про закриття провадженні в справі, на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.
В обґрунтування зазначеного клопотання зазначається, що позовна вимога під № 2 сформована до Калуського ВРЕР при УДАІ УМВС України в ОСОБА_3 - Франківській області. При цьому, із відзиву на позовну заяву наданого РСЦ МВС ОСОБА_3 - Франківській області підтверджено, що вказаний орган не є правонаступником Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в ОСОБА_3 - Франківській області.
Калуський ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано- Франківській області не був відокремленою юридичною особою і станом на час подання клопотання є ліквідованим.
На думку третьої особи вимога про визнання дій Калуського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області протиправними є необґрунтованою, а її наявність свідчить про необхідність закриття провадження у справі, оскільки правонаступників у вказаного органу державної влади немає.
В судовому засіданні представник позивача заперечував, щодо задоволення клопотань про закриття провадження в справі, вказав що дана справа належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки в даному випадку відсутній спір про право на автомобіль. На даний час, як у позивача, так і іншої особи є наявні автомобілі, спір про право на які відсутній.
Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотань про закриття провадження в справі та просили відмовити в їх задоволенні.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, хоча про час, місце та дату судового засідання була належним чином повідомлена.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 4 статті 9 КАС України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно із частиною 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з приписів частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
З аналізу вказаних норм вбачається, що законодавець, окрім суб'єктного складу сторін, виокремив у правовідносинах з суб'єктом владних повноважень окреме поняття - адміністративна послуга цього суб'єкта.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 статтею 19 КАС України визначено перелік справ у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Суд зазначає, що при визначенні юрисдикції справи, перш за все необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач.
З матеріалів справи видно, що предметом оскарження є протиправність дій суб'єкта владних повноважень щодо зняття з обліку автомобіля, та зобов'язання вчинити дії.
Таким чином, в даній справі первинним є спір, який ґрунтується на протиправності дій суб'єкта владних повноважень, що наділений владними функціями приймати рішення про реєстрацію/зняття з обліку автомобіля, а не спір про право на вказаний автомобіль. А тому, у справі, що розглядається, спірні правовідносини не носять цивільно-правовий характер, не знаходяться на розгляді відповідного суду, не породжують спору про право, як вважає третя особа, а стосуються перевірки правомірності дій відповідача, який здійснює владні управлінські функції (надає адміністративні послуги), а тому цей спір є публічно-правовими та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Отже, твердження третьої особи про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства є безпідставними, а клопотання про закриття провадження в справі з вказаних вище підстав не підлягає задоволенню.
Щодо іншого клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі у разі припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", при визначенні процесуального правонаступництва судам слід виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, та враховувати, що якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то в такому випадку суду необхідно залучити до участі у справі їх правонаступників. У випадку ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.
У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі, як другий відповідач, судом залучається інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Виходячи з положень статей 55, 56 Конституції України у будь-якому разі в названих вище випадках спірні правовідносини допускають правонаступництво, а тому суди повинні враховувати, що відмова у відкритті або закриття провадження у такій справі з підстав ліквідації (припинення діяльності, позбавлення частини повноважень, звільнення з посади, скорочення посади) суб'єкта владних повноважень є неприпустимими.
Судом встановлено, відповідачами в даній справі є Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області та Регіональний сервісний центр МВС в Чернівецькій області, а одна із позовних вимог позивача викладена в такій редакції: "визнати протиправними дії Калуського ВРЕР при УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області щодо зняття з обліку автомобіля марки "ОСОБА_6 - Бенц С-250", 1997 року випуску, номер кузова WDB202128ІF476828, номер двигуна НОМЕР_1 з ОСОБА_4".
Згідно положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого наказом МВС України № 1646 від 29.12.2015 року, відповідачі в даній справі є діючими органами державної влади, виконують повноваження, які належить до їх компетенції та здійснюють управлінські функції, в тому числі зняття з обліку та реєстрація транспортних засобів.
Суд погоджується з доводами, третьої особи, щодо ліквідації державного органу Калуського ВРЕР при УДАІ УМВС, та з тим що відповідачі не є його правонаступниками, однак вони є органами державної влади до компетенції яких належить вирішення питання про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання третьої особи про закриття провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 238 КАС України.
З огляду на викладене та керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. В задоволенні клопотань третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 про закриття провадження в справі - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала в повному обсязі складена 23 червня 2018 р.
Суддя Боднарюк О.В.