22 червня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/186/18-а
Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позов, з урахуванням позовних вимог, в якому просить суд: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу щомісячну виплату пенсії в розмірі та обсязі, визначеному згідно проведеного перерахунку на підставі рішень Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року, залишеного без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року, починаючи з 20.12.2016 року з розрахунку 80% від середнього заробітку щомісячної заробітної плати відповідної посади працівника міліції; встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення; стягнути із відповідача витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року по справі № 722/903/17 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з розрахунку середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника поліції з 20.12.2016 року. 15.12.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з письмовою заявою про роз'яснення порядку виконання вказаних судових рішень. Однак, у відповіді на вказане звернення пенсійний орган зазначив, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено відповідно до судових рішень починаючи з 20.12.2016 року, при цьому виплата грошових виплат проводитись не буде. Крім того, згідно письмової відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, отриманої позивачем 29.01.2018 року, відповідач зазначив, що виплату перерахованої пенсії буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Позивач також зазначає, що 11.01.2018 року пред'явив до виконання у Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області виконавчий лист № 722/903/17, виданий 06.12.2017 року Новодністровським міським судом Чернівецької області. 02.02.2018 року позивач отримав постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із проведенням перерахунку пенсійних виплат ОСОБА_1, тобто у зв'язку із повним виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судового рішення.
Позивач зазначає про протиправність дій відповідача щодо невиплати перерахованої пенсії з 20.12.2016 року та зазначає, що відсутність коштів в Державному бюджеті Україні не може бути підставою для невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області визначених нормами чинного законодавства зобов'язань щодо виплати пенсійних нарахувань. Вказані дії пенсійного органу, на думку позивача, суперечать вимогам Конституції України щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1, а тому позивач просить суд сприяти відновленню порушеного права та зобов'язати відповідача забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1П в розмірі та обсязі, визначеному згідно проведеного перерахунку пенсії з 20.12.2016 року.
15.03.2018 р. до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на позов, в якому вказується, що на підставі рішень Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року по справі № 722/903/17 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії з розрахунку середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника поліції з 20.12.2016 року, що підтверджується розпорядженням № НОМЕР_1 від 04.12.2017 року.
Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до вимог постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” передбачено виплату пенсій, перерахованих з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України. Крім того, відповідачем, на виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року направлено лист до ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області зі списками осіб, пенсія яких підлягає перерахунку та виплаті для забезпечення реалізації виконання вказаної постанови. Таким чином, відповідач стверджує, що на даний час проводиться підготовча робота для забезпечення повної реалізації виконання постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року. Після надходження від ліквідаційної комісії УМВС України в Чернівецькій області додатково оформлених довідок, відповідач стверджує, що пенсійним органом буде здійснено проведення перерахунків та виплати пенсії позивачу. На підставі вказаного, відповідач стверджує про відсутність в діях Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області фактів порушення прав позивача.
19.03.2018 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, де вказується про відсутність підстав для застосування постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. до спірних правовідносин, які склались в період з 01.01.2016 року по 01.03.2018 року. Крім того, позивач робить висновки про неконституційність вказаного нормативно-правового акту, оскільки вказана постанова КМУ фактично скасовує додаткові види грошового забезпечення та відтверміновує їх виплату на три роки, що суперечить рішенням Конституційного Суду України. Також позивач зазначає, що постанова КМУ №103 від 21.02.2018 р. є підзаконним нормативно-правовим актом і прямо суперечить Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, а відтак слід застосовувати норми правового акта, що мають вищу юридичну силу, а саме Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Крім того, позивач зазначає, що 15.02.2018 року Верховним Судом України прийнято рішення, яке набрало чинності, у зразковій справі №Пз/9901/8/18820/6514/17, яким визначено обов'язок пенсійного органу провести перерахунок та виплатити пенсію, призначену відповідно до Закону України №2262-ХІІ, згідно Постанови КМУ №988 від 11.11.2015 року та Закону України №900 від 23.12.2015 року.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.
Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ”, що підтверджується посвідченням № 082414, виданим УМВС України в Чернівецькій області від 20.01.2009 року. (а. с. 16)
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. (а. с. 15)
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема: поданням про призначення пенсії від 20.01.2009 року № 13/73 визначено, що вислуга років ОСОБА_1 станом на 31.12.2008 року становить в календарному розрахунку 22 роки (повних), а в пільговому обчислені 30 років (повних).
Згідно рішення ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 27.02.2009 року видно, що вказаним рішенням визначено основний розмір пенсії грошового забезпечення із розрахунку 80%.
Рішенням ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 04.12.2017 року основний розмір пенсії грошового забезпечення визначено із розрахунку 80%.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1, видно що розпорядженням № НОМЕР_1 від 04.12.2017 року визначено основний розмір пенсії ОСОБА_1 80% грошового забезпечення (вислуга років 30).
06.09.2017 року постановою Новодністровського міського суду Чернівецької області № 722/903/17 (номер провадження 2-а/719/12/17) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов'язання суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату пенсії вимоги позивача задоволені часткова, зокрема: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VIII від 23.12.2015 року, ст. 63 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року, постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988 від 11.11.2015 року (із змінами і доповненнями), з розрахунку 80% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника поліції з 20.12.2016 року. (а. с. 18-21).
16.11.2017 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду постанову Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року залишено без змін. (а.с. 22-25).
Головним управлінням ПФУ в Чернівецькій області виконано постанову Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року в повному обсязі, що підтверджується розпорядженням № НОМЕР_1 від 04.12.2017 року.
15.12.2017 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Чернівецькій області про виплату перерахованих, згідно рішень судів, грошових коштів. (а. с. 27-28).
22.12.2017 року відповідач у відповіді зазначив, що виплата перерахованих пенсій буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.(а.с. 29).
11.01.2018 року позивач звернувся з заявою до ГУ ПФУ в Чернівецькій області про виплату перерахованих, згідно рішень судів, грошових коштів. (а. с. 31).
11.01.2018 року позивач пред'явив до виконання в відділ примусовою виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, виконавчий лист № 722/903/17 виданий 06.12.2017 року Новодністровським міським судом Чернівецькій області. (а. с. 34).
15.01.2018 року відділом примусовою виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відкрито провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 722/903/17 виданого 06.12.2017 року Новодністровським міським судом Чернівецькій області. (а. с. 35-37).
29.01.2018 року відповідач у відповіді зазначив, що виплата перерахованих пенсій буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. (а. с. 32).
02.02.2018 року відділом примусовою виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 722/903/17 виданого 06.12.2017 року Новодністровським міським судом Чернівецькій області. (а. с. 38-39).
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд звертає увагу, що постановою Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року по справі №722/903/17, визначено право ОСОБА_1 на перерахунок та в подальшому отримання пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей” №900-VІІІ від 23.12.2015 року, ст. 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262), постанови КМУ “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” №988 від 11.11.2015 року (із змінами і доповненнями) з 20.12.2016 року.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання рішень Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року та Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року по справі №722/903/17 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у грудні 2017 року проведено ОСОБА_1 перерахунок раніше призначеної пенсії, що підтверджується розпорядженням № НОМЕР_1 від 04.12.2017 року. Крім того, підтвердженням виконання рішення суду є постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 02.02.2018 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 55523079.
Крім того, судом встановлено, що перераховані кошти позивачу виплачені не були. Як зазначив відповідач у відзиві на позов, підставою, що унеможливила виплату перерахованої пенсії позивачу стало відсутність коштів у Державному бюджеті України. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 р. “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова КМУ №103) врегульовано порядок виплати пенсій, перерахованих з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р., після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України. Проте, суд не погоджується з вказаною позицією пенсійного органу з наступних підстав.
Суд звертає увагу, що перерахунок пенсії позивачу проведено 04.12.2017 року, однак відповідачем не надано жодних доказів про вжиття з 04.12.2017 року заходів спрямованих на виплату ОСОБА_1, перерахованої пенсії. Водночас, в листах від 22.12.2017 року та від 29.01.2018 року пенсійний орган вказує про забезпечення виплати перерахованої пенсії після прийняття відповідних законодавчих актів та виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, ігноруючи вимоги Закону № 2262 та постанови КМУ “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” №988 від 11.11.2015 року.
Відповідно до положень ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Суд звертає увагу, що постанова КМУ № 103 прийнята 21.02.2018 року після виникнення спірних правовідносин і звернення позивача з позовом до суду та погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії, а відтак, не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах при прийнятті цього рішення.
Суд надає оцінку тим правовідносинам, які виникли на час звернення особи з позовом, відхиляючи ті, що виникли в процесі розгляду справи.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо відсутності предмету спору та порушеного права позивача.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до норм статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що 15.02.2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатами розгляду зразкової справи Пз/9901/8/18 №820/6514/17 прийняв рішення в адміністративній справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні зазначив, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови КМ України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", яка набрала чинності 02.12.2015 року.
З урахуванням вимог статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" видно, що позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Верховний Суд також зазначив, що посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує право мирно володіти своїм майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховний Суд дійшов висновку, посилаючись на рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд України в ухвалі спільного засідання Судової палати у цивільних справах і Військової судової колегії від 05.02.2003 року зазначив, що згідно ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, не допускається.
Зменшення розміру пенсії шляхом не включення в довідку для перерахунку пенсії певних складових грошового забезпечення, які вже були встановлені, або зменшення у відсотковому відношенні цих складових, виходячи із вимог Конституції та законодавчої баз України це звуження соціальних гарантій та скасування вже набутого права. (Вказана позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 1-.12.2013 року у справі № 21-348а13).
Згідно з абзацом 10 підпункту 2.2. пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 ст. 17 Конституції України.
У рішенні від 05.04.2011 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Отже, застосувавши відсоток -70 при визначені розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для їх обрахунку розмір 80 відсотків грошового забезпечення.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі № 308/11498/16-а.).
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність протиправних дій ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі та обсязі, визначеному згідно розпорядження № НОМЕР_1 від 04.12.2017 року.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З метою належного виконання рішення суду суд вважає за доцільне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263 КАС України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу ОСОБА_1 щомісячну виплату пенсії в розмірі та обсязі, визначеному згідно проведеного перерахунку на підставі рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.09.2017 року, залишеного без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 року, починаючи з 20.12.2016 року з розрахунку 80% від середнього заробітку щомісячної заробітної плати відповідної посади працівника поліції.
3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн., згідно з квитанцією № 21660426-1 від 20.02.2018р.
4. Зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, подати у 30 денний строк з дня отримання рішення суду звіт про виконання судового рішення.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Суддя П.Д. Дембіцький