Справа № 316/1220/17
Провадження № 2-а/316/46/18
"21" червня 2018 р. м. Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі
головуючого судді: Вільямовської Н.О.
секретар судового засідання Рябуха О.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Енергодарі справу за адміністративним позовом Енергодарської міської ради Запорізької області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області - ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови від 19 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору,-
29.03.2018 року до Енергодарського міського суду Запорізької області, за підсудністю, з Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа за адміністративним позовом Енергодарської міської ради Запорізької області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області - ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови від 19 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 02.04.2018 року по справі було призначено підготовче судове засідання на 23 квітня 2018 року.
Представник позивача у судові засідання, призначені на 18.05.2018, 21.06.2018, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань або повідомлень, а ні на електронну адресу суду, ні за допомогою телефонного зв'язку, ні поштовим зв'язком або безпосередньо через канцелярію суду - не надав, про час та місце слухання справи позивач був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.80, 82, 91).
Порядок доставки поштових відправлень регламентований Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі за текстом - Правила).
В підготовче судове засідання також не з'явились відповідачі: представник Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області, Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Запорізькій області - ОСОБА_1, про причини неявки суд не повідомив, заяв про перенесення підготовчого слухання справи, або розгляд справи у свою відсутність, інших заяв або клопотань на адресу суду ні за допомогою поштового або телефонного зв'язку, ні на електронну адресу суду, або безпосередньо через канцелярію суду - не надали, про час та місце слухання справи відповідачі були повідомлені вчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.79, 81, 83, 84, 89, 90).
На підставі ч.4 ст.229 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:
Згідно ч.2 ст.131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до ст.7 КАС України, ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року ратифіковану Законом №475/97-ВР від 17.07.97 (далі - Конвенція), яка також згідно ч.1 ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом встановлено, що позивач був повідомлений належним чином про час та місце проведення підготовчого судового засідання, крім того відомості про судові засідання розміщуються у відповідному розділі на веб-сайті Судової влади.
Згідно ч.1 ст.179 КАС України, метою проведення підготовчого судового засідання є виконання завдань підготовчого провадження (ст.173 КАС України), під час якого суд з'ясовує і питання визначені ст.180 КАС України. Статтею 181 КАС України, передбачено підстави за яких підготовче судове засідання може бути перенесено.
Статтею 173 КАС України, визначено також і строки проведення підготовчого судового засідання.
Згідно ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У відсутність належним чином повідомленого позивача, за відсутності від нього заяв або клопотань про розгляд справи у відсутності, а також заяв або клопотань зі сторони відповідачів, яким б вони не заперечували про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача, суд позбавлений можливості з'ясувати усі необхідні обставини для вирішення питання про можливість закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, зважаючи також на предмет позову, обсяг позовних вимог та обраний позивачем спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналізуючи вищевикладене, а також те, що позивач не з'явився у підготовне судове засідання три рази не повідомивши про причини неявки суд та за відсутності будь-яких заяв або клопотань, при цьому будучи належним чином повідомлений паро час та місце проведення підготовчого судового засідання, відсутності згоди на проведення підготовчого судового засідання від відповідачів, суд вважає необхідним залишити адміністративну позовну заяву без розгляду.
Роз'яснити, що згідно ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 205, 240 КАС України, суд,-
Справу за адміністративним позовом Енергодарської міської ради Запорізької області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області - ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови від 19 липня 2017 року про стягнення виконавчого збору - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасниками справи.
Відповідно до положень ст.256 КАС України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку (ч.3 ст.240 КАС України).
Згідно ч.1 ст.295 та ч.1 ст.297 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII «Перехідні положення № КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Н. О. Вільямовська