22 червня 2018 року справа № 823/1973/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області, ОСОБА_2 фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 (20001, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Турчака, 32, далі - ОСОБА_1, позивач) подав позов до Головного управління ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, далі - Головне управління, відповідач-1), ОСОБА_2 фонду України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, далі - ОСОБА_2 фонд, відповідач-2), в якому просить:
- визнати бездіяльність у розгляді та наданні відповіді на звернення позивача від 18.12.2017 на адресу голови ОСОБА_2 фонду України Головним управлінням ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області протиправною;
- зобов'язати ОСОБА_2 фонд України організувати та провести розгляд звернення у відповідності до Закону України “Про звернення громадян” та Закону України “Про державну службу”;
- стягнути з ОСОБА_2 фонду України на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 11169,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач 18.12.2017 звернувся до ОСОБА_2 фонду України із зверненням, на яке останній 27.12.2017 надіслав позивачеві лист № 24091/К-11, відповідно до якого звернення ОСОБА_1 надіслано до Головного управління ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області, однак на момент подачі позову відповіді на звернення від 18.12.2017 позивач не отримував, а отже всі строки для надання відповіді, передбачені Законом України “Про звернення громадян”, порушені і такі дії відповідачів нанесли позивачеві моральну шкоду.
В письмовому відзиві на адміністративний позов Головне управління ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області просило в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що Головним управлінням дотримані вимоги Закону України “Про звернення громадян”, своєчасно, об'єктивно та в повному обсязі розглянуто звернення позивача та направлено відповідь за результатами його розгляду № 2148/К-5 від 26.01.2018, а тому протиправна бездіяльність Головного управління щодо розгляду звернення позивача від 18.12.2017 відсутня.
В письмовому відзиві на адміністративний позов ОСОБА_2 фонд України просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що у відповідності до норм чинного законодавства звернення позивача від 18.12.2017 було надіслано за належністю для розгляду та надання відповіді до Головного управління ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області, про що було повідомлено позивача листом від 27.12.2017 № 24091/К-1, який ним отриманий.
Також, ОСОБА_2 фонд України наголосив, що законодавством про пенсійне забезпечення відшкодування моральної шкоди не передбачено. Моральна шкода з ОСОБА_2 фонду може бути стягнута лише у разі, якщо це передбачено спеціальним законом, а оскільки кошти ОСОБА_2 фонду України відповідно до статті 72 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не включаються до складу державного бюджету, використовуються лише виключно за призначенням і вилученню не підлягають, то підстави для задоволення даної позовної вимоги відсутні.
Окрім того, ОСОБА_2 фонду України звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження такої шкоди.
Отже позовні вимоги позивача є безпідставними, оскільки фактичні обставини засвідчують наявність належного виконання ОСОБА_2 фондом України обов'язку, передбаченого вимогами закону, щодо надання відповіді на звернення позивача із дотриманням встановленого порядку, а розрахунок і оцінка позивача його душевних страждань є теоретичними, не підтвердженими документами, іншими належними і допустимими доказами.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 18 грудня 2017 року ОСОБА_1 направив до ОСОБА_2 фонду звернення, яке просив розглянути і відповідності до Закону України “Про звернення громадян”.
У даному зверненні позивач просив: провести розрахунок призначеної пенсії на час початкового призначення та надання розрахунку на 01.10.2017, надати офіційну довідку про нарахування позивачу заборгованості за постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 15.07.2011 за станом на 01.01.2018. Дане звернення позивача ОСОБА_2 фонд отримав 22 грудня 2017 року.
27 грудня 2017 року ОСОБА_2 фонд супровідним листом № 24091/К-11 направив звернення ОСОБА_1 для розгляду та надання відповіді до Головного управління.
Відповідач-2 розглянув звернення позивача від 18.12.2017 відповідно до Закону України “Про звернення громадян” та надав відповідь за № 2148/К-5 від 26 січня 2018 року, відповідно до якої повідомлено позивача про результати розгляду його звернення і надані відомості на запитувану ним інформацію, а саме: повідомлено позивача про розрахунок пенсії ОСОБА_1 з часу призначення та з 01.10.2017, надані відомості про проведені перерахунки, в тому числі і на виконання рішення суду у справі № 2а-2865/11, а також з питань виконання рішення Європейського суду з прав людини рекомендовано звернутися до Департаменту державної виконавчої служби.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України “Про звернення громадян ” від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі статтею 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Статтями 5, 7 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Згідно статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Стаття 20 Закону № 393/96-ВР передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як свідчать матеріали справи, 22.12.2017 ОСОБА_2 фонд отримав звернення ОСОБА_1 від 18.12.2018. Оскільки, питання порушені у даному зверненні позивача стосуються пенсійних виплат ОСОБА_1 та враховуючи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області як одержувач пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, то відповідно до статті 7 Закону № 393/96-ВР 27.12.2017 ОСОБА_2 фонд направив звернення за належністю до Головного управління для розгляду та надання відповіді, про що повідомив позивача листом № 2409/К-11 від 27.12.2017.
Отже, ОСОБА_2 фонд України діяв в межах та у спосіб передбачений Законом № 393/96-ВР і жодної бездіяльності щодо позивача не проявив.
Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності у розгляді та наданні відповіді ОСОБА_2 фондом звернення ОСОБА_1 від 18.12.2017 та зобов'язання ОСОБА_2 фонд України організувати та провести розгляд звернення у відповідності до Закону України “Про звернення громадян не можуть бути задоволені. Як наслідок, у задоволенні похідної від вказаних позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід відмовити також.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності Головного управління ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області у розгляді та наданні відповіді на звернення позивача від 18.12.2017, суд зазначає таке.
Як свідчать матеріали справи, Головне управління, отримавши від ОСОБА_2 фонду звернення ОСОБА_1 від 18.12.2018, яке було направлене супровідним листом № 2409/К-11 від 27.12.2017, повідомило позивача про розгляд його звернення та надало відомості на запитувану ним інформацію, що підтверджується листом Головного управління ОСОБА_2 фонду України в Черкаській області № 2148/К-5 від 26.01.2018.
Зокрема, даним листом повідомлено позивача про розрахунок його пенсії з часу призначення та з 01.10.2017, надані відомості про проведені перерахунки, в тому числі і на виконання рішення суду у справі № 2а-2865/11, а також з питань виконання рішення Європейського суду з прав людини рекомендовано звернутися до Департаменту державної виконавчої служби.
Вказану відповідь Головне управління направило позивачеві засобами поштового зв'язку на адресу місця проживання позивача, за якою він взятий на облік в управлінні.
Суд, наголошує, що відповідно до статті 19 Закону № 393/96-ВР визначений обов'язок в даному випадку Головного управління розглянути звернення та письмово повідомити заявника про результати перевірки звернення і суть прийнятого рішення, що і було зроблено Головним управлінням листом № 2148/К-5 від 26.01.2018.
Отже, на думку суду, Головним управлінням дотримані вимоги Закону № 393/96-ВР, своєчасно, об'єктивно та в повному обсязі розглянуто звернення позивача від 18.12.2018 та направлено відповідь за результатом його розгляду, протиправна бездіяльність Головного управління щодо розгляду звернення позивача від 18.12.2018 відсутня.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 22.06.2018.
Суддя В.О. Гаврилюк