19 червня 2018 року справа № 823/1492/18 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пруднікової В.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),
відповідача - ОСОБА_2 (за посадою),
представника третьої особи 2 - ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю “Ареон”, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування рішення.
встановив:
06.04.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Виконавчого комітету Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, далі - позивач) до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, далі - відповідач), в якому просить скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 від 01.12.2017 №1477.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач протиправно, за відсутності на те підстав, в порушення вимог норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства за №109 від 07.07.2011 скасував дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної (додаток до наказу департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 08.06.2017 №169).
Зокрема зазначив, що ними не порушено п. 1.2. Порядку та пп.5. 6. 7. 11 розділу «Містобудівні умови та обмеження» МУО, оскільки термінологія, яка застосовується в містобудівних умовах та обмеженнях в повній мірі відповідає термінам, визначення яких надано ст. 1 Закону та Порядку. В свою чергу, ні Законом, ні Порядком не встановлено додаткових вимог щодо змісту містобудівних умов та обмежень. Також не встановлено обов'язку зазначення в містобудівних умовах та обмеженнях положень нормативних актів, цифрових показників, тощо.
Щодо порушення п. 2.1. та 2.2. Порядку, зазначив, що порушення строку розгляду заяви на видачу МУО не може бути підставою для скасування МУО та тягне за собою інші правові наслідки, а саме відповідальність відповідно до ст. 96-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стосовно відповідності цільового призначення землі намірам забудови, позивач зазначив, що право власності земельної ділянки у третьої особи виникло на підставі договору оренди землі від 25.12.2013.
Щодо відповідності намірів забудови Плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2012 №2-513, позивач пояснив, що скасовуючи МУО відповідач не врахував рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.06.2015 у справі № 712/5912/15а, яким визнано протиправним та зобов'язано виконавчий комітет Черкаської міської ради і Департамент архітектури та містобудування надати ТОВ «Ареон» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, площею 5743,0 кв. м. по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечувала з мотивів викладених у відзиві, який обґрунтований тим, що у відповідача були наявні усі правові підстави для скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Добровольського, 5/1.
Зокрема зазначила, що під час перевірки в матеріалах справи був наявний містобудівний розрахунок, який містив план поверху будівлі, фасади будівлі, розрізи будівлі, креслення розпланування та не містив граничнодопустимих параметрів забудови, умов ув'язки архітектурно-планувального та об'ємно просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів..
Крім того, під час перевірки було встановлено, що замовником до заяви про видачу містобудівних умов було надано (наявне в справі наданій на перевірку) незасвідчені в установленому порядку копії документа про право власності (користування) земельною ділянкою (копія договору оренди землі від 25.12.2013, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права). Зазначені копії не містили підписів за відповідних реквізитів осіб, що видали зазначені документи або записів у відповідності до Закону України «Про нотаріат».
Використання земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси не відповідає умовам договору оренди землі від 25.12.2013. Згідно п.2 договору оренди земельна ділянка передається під нежитлове приміщення з підвалом. Враховуючи зазначене, на час підписання договору оренди від 25.12.2013 (та на час прийняття рішення Черкаської міської ради від 09.02.2012 №3-623, яке стало підставою укладення договору оренди землі) Генеральний план міста Черкаси діяв в повному обсязі та договір оренди містив обмеження, пов'язані з реалізацією генерального плану міста.
Станом на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси №1133 наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, та генерального плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505.
У судовому засіданні відповідач проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи 1 надав суду відзив на адміністративний позов, в якому просив позов задовольнити..
Представник третьої особи 2 у судовому засіданні підтримала позицію відповідача та просила позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи 2, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.
Право оренди земельної ділянки площею 0,5743 га у ТОВ «Ареон» виникло на підставі договору оренди землі від 25.12.2013. Земельна ділянка передана в оренду під нежитлове приміщення з підвалом, яке належить ТОВ «АРЕОН» на праві приватної власності (а.с.34-38).
13.07.2015 представник ТОВ «Ареон» звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою на видачу містобудівних умов та обмежень до якої додав документи згідно з описом (а.с.29).
16.10.2015 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради рішенням №1133 «Про надання ТОВ «Ареон» містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26», надав ТОВ ОСОБА_1» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 для будівництва складу (а.с.24-28).
22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.
За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017 (а.с.50-55).
01.12.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято рішення №1477 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.10.2015 №1133) (а.с.23). В даному рішенні зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки прийнятті з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.2 розділу І, п. 2.1, п. 2.2, п. 2.4 розділу ІІ, п. 3.6 розділу ІІІ, додаток «Поряду надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, пп. 4 п. 2.1, пп. 7, п. 2.2, пп. 3 п. 4.2, пп. 1 п. 5.1. Пояснювальної записки плану зонування території, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 24, ч. 6 ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно зі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).
Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2 Порядку №698).
Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.
Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.
22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно - будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та складено акт від 22.11.2017.
01.12.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято рішення №1477 про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (додаток до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.10.2015 №1133) (а.с.23).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Цією ж статтею передбачено, що містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
У силу положень частини 1 статті 2 Закону №3038-VI, планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; Відповідно до частини другої статті 2 Закону №3038-VI, інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів. 11) проведення моніторингу забудови; ведення містобудівного кадастру; здійснення контролю у сфері містобудування.
Частиною 1 статті 8 Закону №3038-VI встановлено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку (ч. 2 ст. 8 Закону №3038-VI).
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (ч. 3 ст. 8 Закону №3038-VI).
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до приписів частини 1 статті 17 Закону №3038-VI, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Частиною 1 статті 18 Закону №3038-VI встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
Таким чином, основним видом містобудівної документації на місцевому рівні є генеральний план населеного пункту на основі якого (у його складі або як окремий документ), з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, може розроблятися план зонування території відповідного населеного пункту.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 24 Закону №3038-VI, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
У відповідності до частини 1 статті 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.
Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів (ч. 2 ст. 26 Закону №3038-VI).
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (ч. 4 ст. 26 Закону №3038-VI).
Частиною 1 статті 29 Закону №3038-VI встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження.
Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону №3038-VI).
Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (ч. 4 ст. 29 Закону №3038-VI).
Згідно частиною 5 статті 29 Закону №3038-VI, розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Частиною 7 статті 29 Закону №3038-VI визначено, що склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за №912/19650 (далі - Порядок № 109, у редакції, чинній на момент видачі спірних містобудівних умов та обмежень).
Пунктом 2.1 Порядку №109 визначено, що містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно п. 2.2 Порядку №109, для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
Відповідно до п. 2.4 Порядку №109, розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Тобто, єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень згідно Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.
Суд зазначає, що на час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси №1133 наміри забудови земельної ділянки не відповідають положенням плану зонування території, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513 та генерального плану, затвердженого Рішенням сесії Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, а саме згідно плану зонування території земельна ділянка відноситься до чотирьох зон (та об'єкт розміщений у чотирьох зонах):
1) зони Ж-4 - зони змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови, переважні види використання: багатоквартирні вище ніж п'ять поверхів житлові будинки; супутні види використання: вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки; відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з розрахунку відповідно ДБН 360-92**; адміністративні споруди, офіси; комунальні підприємства по обслуговуванню та експлуатації житлового фонду; 1-4 поверхові індивідуальні житлові будинки, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу; багатоквартирні житлові будинки вище 9 поверхів, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу; гуртожитки; бібліотеки; виставкові тали, музеї; клубні приміщення багатоцільового та спеціалізованого призначення; приміщення для занять спортом; дитячі дошкільні установи; навчально-виховні комплекси; загальноосвітні школи; поліклініки, центри народної медицини, кабінети лікарів, що займаються практикою, аптеки; парки, сквери, бульвари; підприємства громадського харчування; підприємства побутового обслуговування: відділення банків; юридичні контори; відділення зв'язку, поштові відділення; магазини торговою площею до 200.0 м2; малі архітектурні форми декоративно-технологічного призначення; майданчики у внітрішньодворових просторах - дитячі, відпочинку, спортивні, господарські, допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження) спортивні зали; культові споруди; готелі; багатоповерхові гаражі; пожежні депо; тимчасові споруди для роздрібної торгівлі;
2) до зони Р-Зп - Рекреаційна зона озеленених територій загального користування. Переважні види використання: зелені насадження загального користування: міські парки, у т.ч. спеціалізовані: спортивні, дитячі, меморіальні, зоологічні, ботанічні, виставкові; лісопарки, гідропарки; сквери; доріжки, майданчики для відпочинку: набережні,; Супутні види використання: водні поверхні; допоміжні споруди та інфраструктура для відпочинку; ігрові майданчики; спортивні майданчики; пункти прокату ігрового та спортивного інвентарю; комплекси атракціонів; танцювальні майданчики, дискотеки; літні театри, естради; некапітальні відкриті заклади громадського харчування; малі архітектурні форми декоративно-технологічного призначення; скульптурні композиції, об'єкти декоративно-монументального мистецтва; допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): пункти надання першої медичної допомоги; підприємства громадського харчування (ресторани, кафе, бари); громадські вбиральні;
3) зони Ж-2п - Зона блокованої малоповерхової житлової забудови. Переважні види використання: житлові будинки блокованого типу з поверховістю до 3 поверхів; Супутні види використання: гаражі, вбудовані в житлові будинки; окремо розміщені гаражі або відкриті автостоянки (в межах присадибних ділянок без порушення принципів добросусідства); сади, городи; споруди для утримання дрібної худоби; бані, сауни за умов каналізування стоків; теплиці, оранжереї, парники та інші споруди, що пов'язані з вирощуванням квітів, фруктів та овочів; об'єкти пожежної охорони (гідранти, резервуари, протипожежні водойми); господарські майданчики; парки, сквери, бульвари; магазини торгівельною площею до 40 м2. без спеціалізованих магазинів будівельних матеріалів, магазинів з наявністю в них вибухонебезпечних речовин та матеріалів; допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): окремі багатоквартирні житлові будинки (лише за умови наявності містобудівних розрахунків або детального плану території); заклади дитячого дошкільного виховання; загальноосвітні школи (початкові, середні); спортивні зали, басейни; культові споруди; аптеки; пункти першої медичної допомоги, відділення сімейної медицини; підприємства побутового обслуговування; підприємства громадського харчування; громадські вбиральні; дільничні відділення управління внутрішніх справ; аптеки; об'єкти автомобільного сервісу (АЗС. СТО), при розміщенні вздовж магістральних вулиць; ветеринарні приймальні пункти; відділення зв'язку, поштові відділення;
4) до зони ТР-3 - Зона транспортної інфраструктур. Переважні види використання: території вулиць, майданів; зупинки громадського транспорту з кіосками продажу проїзних квитків; наземні пішохідні переходи; підземні пішохідні переходи. Супутні види використання: інформаційна реклама; малі архітектурні форми декоративно-технологічного призначення; велосипедні доріжки; тротуари, хідники; зелені насадження спеціального призначення; інженерне устаткування та устрої, що забезпечують безпеку руху (турнікети, освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітка проїзної частини, транспортні перетини в одному рівні; допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження): відкриті майданчики для стаціонарного та тимчасового зберігання транспортних засобів, але не більше 10 автомашин; стаціонарні малі архітектурні форми.
Згідно намірів будівництва та містобудівного розрахунку, поданого разом з заявою на видачу містобудівних умов і обмежень, об'єкт планують розмістити одночасно в чотирьох зонах; Ж-4п, Ж-2п, ТР-3 та Р-Зп. Суд зазначає, що жодна з зазначених зон не передбачає розміщення складу, що підтверджується планом зонування території міста Черкаси (а.с.136-142) та фрагментом плану зонування території міста Черкаси (а.с.107).
Згідно частин 5, 8 статті 18 Закону України №3038-VІ внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту. План зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи відсутні будь-які рішення про внесення змін до містобудівної документації.
За відсутності затвердження змін до генерального плану містобудівні умови додаток до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16.10.2015 №1133) є такими, що суперечать діючій містобудівній документації, тому є протиправними.
Щодо посилань позивача на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.06.2015 у справі № 712/5912/15а, яким визнано протиправним та зобов'язано виконавчий комітет Черкаської міської ради і Департамент архітектури та містобудування надати ТОВ «Ареон» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, площею 5743,0 кв. м. по вул. Чигиринській, 13/26 в м. Черкаси суд зазначає, що дане рішення жодним чином не спростовує висновки перевірки встановлені актом дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.11.2017 (а.с.50-55).
Суд погоджується з посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №521/4789/17, щодо врахування ним висновків касаційного суду при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, оскільки у вищевказаному рішенні Верховного Суду судом встановлено, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня); забудова здійснюється у нерозривному взаємозв'язку територій у місті з врахуванням оточуючих об'єктів і безумовно повинна відповідати містобудівній документації.
Таким чином, суд зазначає, що управління планування та архітектури Департаменту архітектури містобудування та інспектування Черкаської міської ради при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Чигиринській, 13/26, було зобов'язано перевірити відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації міста Черкаси.
Стосовно інших порушень, які виявлені проведеною перевіркою суд зазначає, що вони не є окремими підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Зокрема, щодо встановлення відповідачем не відповідності цільового призначення землі намірам забудови, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів частини четвертої ст. 29 №3038-VІ спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Таким чином, до повноважень органу містобудування та архітектури при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки віднесено виключно перевірку намірів забудови земельної ділянки містобудівній документації, а не цільовому призначенню земельної ділянки чи іншим законодавчим категоріям.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Виконавчого комітету Черкаської міської ради відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складене 23.06.2018.
Суддя В.П. Тимошенко