вСправа № 304/514/17 Провадження № 1-в/304/31/2018
18 червня 2018 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання -
ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про зарахування строку попереднього ув'язнення засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Перечин Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, українця, громадянина України, раніше судимого,
за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року, -
до Перечинського районного суду надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення за вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року. Заява мотивована тим, що ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2017 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок без змін. Так, судом першої інстанції на підставі ч. 5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання йому зараховано строк попереднього ув'язнення з 28 квітня по 20 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто застосовано до нього частину 5 статті 72 КК України частково. Тому просить перерахувати йому на підставі ч. 5 ст. 72 КК України один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з моменту його затримання, а саме з 21 березня 2017 року по 30 березня 2017 року та з 28 квітня 2017 року по 30 травня 2017 року.
У судовому засіданні прокурор проти задоволення заяви засудженого заперечив, оскільки період з 21 по 30 березня 2017 року не є попереднім ув'язненням, а період з 28 квітня по 30 травня 2017 року зараховано засудженому вироком суду від 22 червня 2017 року.
Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому суд відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України розглядає заяву у його відсутності.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
У судовому засіданні встановлено, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2017 року ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання (3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі) за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року, і за сукупністю вироків ОСОБА_4 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки і 1 (один) місяць. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України засудженому у строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув'язнення, починаючи з 28 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а. с. 96-99).
Також встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком два роки (а. с. 76, 77).
Разом з цим, ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року було задоволено подання інспектора Перечинського РВ з питань пробації та скасовано засудженому ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року і постановлено направити такого для відбування призначеного за вказаним вироком покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки (а. с. 76-80).
21 березня 2017 року засудженого ОСОБА_4 затримано, а 30 березня 2017 року він вибув з ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9» до Личаківської виправної колонії № 30 Львівської області для подальшого відбування покарання (а. с. 81, 96-99).
Згідно ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, чинній на час постановлення вироку) зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
У строк попереднього ув'язнення включається, зокрема: строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що період часу з 21 до 30 березня 2017 року засуджений ОСОБА_4 , перебуваючи в Закарпатській УВП № 9, вже відбував покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 вересня 2014 року, а не був попередньо ув'язнений, інших відомостей про те, що він знаходився в УВП № 9 в режимі особи, яка попередньо ув'язнена, у суду немає, а відтак зазначений період у строк попереднього ув'язнення зараховано бути не може.
Що стосується вимоги засудженого ОСОБА_4 про зарахування йому на підставі ч. 5 ст.72 КК України періоду з 28 квітня по 30 травня 2017 року, то така до задоволення також не підлягає, оскільки вироком Перечинського районного суду від 22 червня 2017 року йому у строк відбуття покарання зараховано строк попереднього ув'язнення, починаючи 28 квітня 2017 року (прибуття до ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9») по 20 червня 2017 року (останній день дії положень частини 5 статті 72 КК України в редакції Закону №838-VІІІ від 26 листопада 2015 року), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (а. с. 96-99).
Таким чином, заява засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 72 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд, -
у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_4 про зарахування строку попереднього ув'язнення - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через Перечинський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1