Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 червня 2018 р. № 820/1834/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 820/1834/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :
- скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 130 від 10.05.2017.
- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради поновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ХК 142170392078, який належить до І-III категорії складності від 09 лютого 2017 року "Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно - офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1, м. Харків (61037)".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірний наказ ґрунтується на помилкових судженнях Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, що викладені в акті перевірки № 208-А від 27.03.2017.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача відповідач діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесений наказ є законним. Просив у позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
На підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 1 від 11.04.2016, направлення для проведення позапланової перевірки № 208-н від 15.03.2017 та листа Харківського ВРЕМ АК "Харківобленерго" від 13.01.2017 № 43 В/10-33 у період з 21.03.2017 по 27.03.2017 відповідачем проведено позапланову перевірку на об'єкті "Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно - офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1, м. Харків", за результатами якої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 27.03.2017 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 208-а від 27.03.2017.
Відповідно до вказаного акту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зроблено наступні висновки: порушення ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункт 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", пункт 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівнцтвом об'єктів", а саме, наведення недостовірних даних в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 № ХК 082163302377 та про готовність об'єкта до експлуатації від 09.02.2017 № ХК 142170392078 на об'єкт "Реконструкція нежитлової будівлі торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" щодо затвердженої проектної документації та інформації про здійснення авторського та технічного нагляду.
На підставі службової записки від 10.05.2017, складеної сектором інспекційної роботи за результатами позапланової перевірки (акт № 208-а від 27.03.2017) 10 травня 2017 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради винесено наказ № 130, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 № ХК 082163302377 по об'єкту "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" (замовник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ") та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІП категорії складності від 09.02.2017 № ХК 142170392078 на об'єкт "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" (замовник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ").
Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі-Закон), державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедурні питання під час проведення перевірки визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі-Порядок № 553).
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
Суд зазначає, що про проведення перевірки відповідач позивача не повідомляв, копій наказу про перевірку, направлення про проведення перевірки не надавав. Таким чином позбавивши позивача на надання будь-яких пояснень, документів, зауважень, виправлень чи інших даних.
Водночас, в даному випадку відповідач мав право застосувати вимоги п.14 Порядку № 553, в якому зазначено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Такого акту посадовою особою відповідача не складалось.
Таким чином, позапланова перевірка проведена з порушеннями Порядку № 553.
Щодо самого порушення, яке стало підставою для скасування декларацій - наведення недостовірних даних в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 № ХК 082163302377 та про готовність об'єкта до експлуатації 09.02.2017 № ХК 142170392078 на об'єкт "Реконструкція нежитлової будівлі торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" щодо затвердженої проектної документації, суд зазначає, що встановлене порушення спростовується тим, що у позивача наявний проект, який розроблений головним архітектором ОСОБА_3 та який надавався при реєстрації декларацій.
Відповідно проекту "Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1 м. Харків" шифр об'єкта - № 227-П/16, кваліфікаційний сертифікат архітектора - серії АА № 003057 від 03.06.2016, замовник - ОСОБА_4, проект розроблено ТОВ "Актуаль".
Згідно інформації, зазначеної в вищевказаних деклараціях № ХК 082163302377 та № ХК 142170392078 по об'єкту "Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічний 1, м. Харків" замовник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ" технічний нагляд - ОСОБА_5, сертифікат АТ № 004960; головний архітектор проекту та відповідальний за авторський нагляд - ОСОБА_3; проектна документація затверджена наказом ТОВ "Магазин № 13 МОБ" від 17.11.2016 № б/н; об'єкт другої категорії складності; генеральний підрядник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ", загальна площа будівлі - 423,2 кв.м. поверховість -1 поверх; будівельний об'єм - 1639, 5 м.куб.
Таким чином, позивачем не надавалися недостовірні дані, наведені в деклараціях.
Крім того, суд звертає увагу на те, що з аналізу вказаних норм також вбачається, що Порядок № 553 обмежує термін можливості перевірки відповідачем достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації строком в три місяці з дня подання зазначених документів (абз. 4 пункту 7 Порядку № 553).
При цьому, підставою перевірки відповідачем визначено лист Харківського ВРЕМ АК "Харківобленерго" від 13.01.2017 № 43 В/10-33, в той час як фактично здійснювалась перевірка достовірності даних, наведених в декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Як вбачається з матеріалів справи, декларація про початок виконання будівельних робіт № ХК 082163302377 зареєстрована відповідачем 28.11.2016, декларація про готовність до експлуатації об'єкта № ХК 142170392078 зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 09.02.2017. Вказаний факт не заперечується сторонами по справі.
Поряд з цим, жодних недостовірних відомостей у зазначених вище деклараціях позивачем подано не було. Та як наслідок, 06.03.2017 позивач зареєстрував своє право власності на об'єкт нерухомого майна літ "А", нежитлову будівлю загальною площею 423,2 кв.м.
Таким чином, на момент проведення позапланової перевірки та винесення оскаржуваного наказу, трьохмісячний строк, визначений Порядком № 553 закінчився для перевірки даних декларації про початок виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та той факт, що на підтвердження повідомлення позивача про проведення перевірки відповідачем не надано будь-яких доказів, що в свою чергу призвело до порушення права позивача на надання своїх доказів, суд приходить до висновку, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради проведено позапланову перевірку з порушенням норм діючого законодавства України.
Щодо посилань перевіряючих в акті перевірки № 208-А від 27.03.2017 на те, що наведено недостовірні дані в декларації про початок виконання будівельних робіт № ХК 082163302377 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ХК 142170392078 щодо інформації про здійснення авторського та технічного нагляду, суд зазначає наступне.
28.04.2018 ТОВ "Магазин № 13 МОБ" звернулось до директора ТОВ "Актуаль" для надання останнім підтверджень отримання відповідачем вихідних даних, зокрема, розроблення технічного проекту та здійснення на об'єкті авторського та технічного нагляду.
У відповіді № 25 від 04.05.2018 ТОВ "Актуаль" повідомило позивача про те, що немає можливості надати відповідь у зв'язку із відсутністю технічної документації, що була вилучена співробітниками Київського ВП ГУНП в Харківській області в рамках кримінального провадження № 42017221080000155 від 18.05.2017 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, № 42017221080000141 від 05.05.2017 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 365-2, ч.2 ст. 364, ст. 365 КК України.
У зв'язку з чим, ТОВ "Магазин № 13 МОБ" додатково уклало договір № 01/18 від 03.05.2018 на технічний нагляд та контроль БМР реконструкції нежитлової будівлі під магазин за адресою: провул. Електромеханічний,1, м. Харків, відповідальність за виконанням технічного нагляду залишено за інженером технічного нагляду ОСОБА_6 згідно наказу № 01/18 від 03.05.2018.
Також, позивач уклав договір № 16/05/18 від 14.05.2018 із ФОП ОСОБА_7 про здійснення авторського нагляду по об'єкту реконструкції нежитлової будівлі під магазин за адресою: провул. Електромеханічний,1, м. Харків та відповідно до наказу № 16/05/18 від 04.05.2018 покладено обов'язки з авторського нагляду на головного інженера проекту ОСОБА_7 по вказаному об'єкту.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2017 начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складено повідомлення на адресу підприємства та керівника підприємства за № 1237/0/200-17 та № 1238/0/250-17, в яких зазначено, що наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 130 від 10.05.2017 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 № ХК 082163302377 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить І-ІІІ категорії складності від 09.02.2017 № ХК 142170392078 по об'єкту "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків".
Також, в матеріалах справи містяться поштові відправлення від 11.05.2017, якими відповідачем направлялись вище вказані листи на адресу ТОВ "Магазин № 13 МОБ" та керівника підприємства.
Проте, судом під час судового розгляду встановлено, що докази отримання позивачем та керівником ТОВ " Магазин № 13 МОБ" листів № 1237/0/200-17 та № 1238/0/250-17 від 11.05.2017 в матеріалах справи відсутні, оскільки з зазначених поштових відправлень неможливо встановити, які документи були направлені відповідачем.
Таким чином, позивач не був повідомлений належним чином про оскаржуваний наказ, що в свою чергу є порушенням норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність викладених висновків в акті перевірки № 208-а від 27.03.2017, а відтак, і законності винесеного наказу № 130 від 10.05.2017.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" (місцезнаходження - пров. Електромеханічний, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код - 23915015) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (місцезнаходження - майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код - 04059243) про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 130 від 10.05.2017.
Зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради поновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ХК 142170392078, який належить до І-III категорії складності від 09 лютого 2017 року "Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно - офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1, м. Харків (61037)".
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" (ідентифікаційний код - 23915015) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (ідентифікаційний код - 04059243) судовий збір у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 22 червня 2018 року.
Суддя А.С. Мороко