Іменем України
Київ
20 червня 2018 року
справа №803/406/16
адміністративне провадження №К/9901/13204/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2016 року у складі судді Дмитрука В.В. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у складі колегії суддів Носа С.П., Кухтея Р.В., Яворського І.О. у справі №803/406/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у митному оформленні товарів,
У березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - декларант, позивач у справі) звернувся з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №205070000/2016/000007/2 від 10 березня 2016 року та картки відмови №2050770000/2016/00065 від 10 березня 2016 року.
В обгрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обгрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної ним митної вартості товарів, а також необгрунтовано застосував резервний метод визначення митної вартості товарів у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.
6 травня 2016 року постановою Волинського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 10 березня 2016 року №205070000/2016/000007/2 та картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 10 березня 2016 року №205070000/2016/00065.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.
22 листопада 2016 року митним органом подана касаційна скарга на судові рішення судів попередніх інстанцій, 30 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Мороз Л.Л.) відкрито касаційне провадження, витребувано справу №803/406/16 з Волинського окружного адміністративного суду.
31 січня 2018 року справу №803/406/16 передано до Верховного Суду.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме положень статей 53, 55 Митного кодексу України, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні ппозову. Наводить доводи, викладені рашіше у запереченнях на позов та в апеляційній скарзі на судове ріщення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що декларантом не надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору, а саме не надано прайс від виробника, фактуру на закупівлю у виробника, висновок про якісні і варстісні характеристики, наданий спеціалізовоною експертною організацією, а також посилається на наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах стосовно строків оплати за товар, стосовно ціни за товар, яка визначена в експортній декларації країни-відправника та у фактурі, а також щодо непропорційного, на думку митного органу, розподілення транспортних витрат, які є складовою митної вартості.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
10 березня 2016 року позивачем в електронному вигляді подано митну декларацію №205070000/2016/008143 для митного оформлення товарів: «лимони свіжі» - 5940 кг (торговельна марка - AGRO), «мандарини свіжі» - 1760 кг (торговельна марка - TRUST), «ківі свіжі» - 1600 кг (торговельна марка - KIWI), «імбир свіжий» - 1040 кг (торговельна марка - FRESH GINGER), «апельсини свіжі» - 3300 кг (торговельна марка - COPAL), «грейпфрути свіжі» - 1565 кг (торговельна марка - AKAN), «яблука свіжі» - 3900 кг (торговельна марка - FRESHFRUIT).
На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем додано: контракт від 18 вересня 2015 року №2, рахунок-фактура експортна від 8 березня 2016 року №/00095/2016/MG, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 8 березня 2016 року №059891, сертифікат походження товару від 8 березня 2016 року №/MF/AL 0012148, сертифікат відповідності стандартам ЄС для свіжих овочів і фруктів від 8 березня 2016 року № КО.8231.3.80.2016.10, копія митної декларації країни відправлення від 8 березня 2016 року № 16PL302010Е0029366, а також інші документи, зазначені в графі 44 вантажно-митної декларації. При цьому, як слідує із графи 43 зазначеної електронної митної декларації від 10 березня 2016 року №205070000/2016/008143 товар задекларовано за 1 методом, тобто за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів.
Посадовою особою митного органу витребувано додаткові документи на підтвердження заявленої вартості, а саме: прайс-лист від виробника товару, фактуру на закупівлю товару у виробника, висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Декларантом додатково подано експертний висновок №В-518 від 10 березня 2016 року, калькуляцію транспортних витрат №10-03/2016, курси валют згідно яких оформлялась експортна декларація від 1 березня 2016 року, курси валют згідно яких складалась фактура відправника від 7 березня 2016 року, заявку - договір на автоперевезення №1 від 7 березня 2016 року, акт №15 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 10 березня 2016 року, довідку про вартість перевезення від 9 березня 2016 року, прайс-лист від 7 березня 2016 року, фактура на закупівлю товару №/00095/2016/MG від 8 березня 2016 року.
10 березня 2016 року позивачу відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00065, з причин прийняття рішення про визначення митної вартості від 10 березня 2016 року № 205070000/2016/000007/2.
Згідно із графами 30 рішення про коригування митної вартості товару від 10 березня 2016 року №205070000/2016/000007/2 митним органом визначено митну вартість товарів: «мандарини свіжі», вагою 1760 кг за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,80 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «ківі свіжі», вагою 1600 кг за ціною 1,32 дол. США за 1 кг (замість 0,65 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом); «апельсини свіжі», вагою 3300 кг за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,65 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «грейпфрути свіжі», вагою 1565 кг за ціною 1,02 дол. США за 1 кг (замість 0,60 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом), «яблука свіжі», вагою 3900 кг за ціною 0,38 дол. США за 1 кг (замість 0,29 дол. США за 1 кг, що була заявлена декларантом).
Підставою для коригування заявленої митної вартості стало те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності та неточності.
З метою пропуску товару через митний кордон позивачем подано нову митну декларацію від 10 березня 2016 року №205070000/2016/008230. Митне оформлення проведено за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митного органу.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем до митного оформлення подано всі, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, крім того, надано оцінку доводам митного органу щодо розбіжностей в поданих документах щодо строків оплати за товар, зазначення ціни у експортній декларації та фактурі (що виникла в результаті коливань валютного курсу), включення до митної вартості підтверджених документально та понесених позивачем витрат за транспортні послуги. Необгрунтованими визнані вимоги митного органу щодо надання прайсу від виробника та фактури на закупівлю товару у виробника з огляду на те, що контракт укладено між позивачем та продавцем (який не є виробником), між якими і відбулись господарські відносини. Безпідставним визнане неприйняття митним органом експертного висновоку Волинської торгово-промислової палати щодо підтвердження рівня ціни на товар. З такими висновками погоджується Суд.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно до положень частини 6 статті 54 Митного кодексу України, підставами для відмови у коригуванні митної вартості, серед іншого, є неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу.
За змістом статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов, висновувалися з того, що позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до органу доходів і зборів документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.
Суди першої та апеляційної інстанцій, оцінюючи обставини справи, виходили з того, що відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій висновувалися з дослідження складу митного правопорушення з урахуванням усіх обставин справи, а не лише з факту наявності повноважень митного органу на здійснення контрольних функцій при митному оформленні товарів.
Суд вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо повноти дослідження складу митного правопорушення, його відсутності у спірних правовідносинах, доводить безпідставність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Суд касаційної інстанції, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Обгрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить. Наявність у митного органу обгрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Суд визнає, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 6 травня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2017 року у справі №803/406/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер