Іменем України
Київ
20 червня 2018 року
справа №814/122/16
адміністративне провадження №К/9901/13079/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року у складі судді Середи О.Ф. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року у складі колегії суддів Градовського Ю.М., Кравченка К.В., Лук'янчук О.В. у справі №814/122/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (надалі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби (надалі - перший відповідач, митний орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області (надалі - казначейський орган), в якому просило суд визнати протиправною бездіяльність Миколаївської митниці Державної фіскальної служби щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку та зобов'язання скласти та надати висновок про повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» від 8 грудня 2015 року вих.№1301; зобов'язати Миколаївську митницю Державної фіскальної служби скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 54 496,98 грн за митною декларацією №504070000/2015/002282 від 21 травня 2015 року шляхом перерахування даних коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» п/р №26008140016, відкритий у ПАТ «Мегабанк», м.Харків, МФО 351629 для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава.
13 квітня 2016 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці Державної фіскальної служби щодо нескладання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви від 8 грудня 2015 року №1301, зобов'язано Миколаївську митницю Державної фіскальної служби скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 54 496, 98 грн. за митною декларацією №504070000/2015/002282 від 21 травня 2015 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» п/р №26008140016 відкритий у ПАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629.
2 листопада 2016 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду виправлено описку в судовому рішенні від 13 квітня 2016 року шляхом викладу третього абзацу його резолютивної частини наступним чином: «Зобов'язати Миколаївську митницю Державної фіскальної служби скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» надмірно сплаченого ввізного мита в сумі 14 341,32 грн., надмірно сплаченого додаткового імпортного збору в сумі 7170,65 грн. та надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 32 985,01 грн. за митною декларацією №504070000/2015/002282 від 21 травня 2015 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» п/р №26008140016 відкритий у ПАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629.»
30 вересня 2016 року митним органом подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України на судові рішення судів першої та апеляційної інстанції, провадження за якою відкрито ухвалою цього суду від 7 листопада 2016 року (суддя Стрелець Т.Г).
На підставі підпункту 4 пункту 1 розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2018 року) касаційну скаргу разом з матеріалами справи №814/122/16 передано до Верховного Суду.
У касаційній скарзі, посилаючись на необґрунтованість судових рішень внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, митний орган просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову у повному обсязі.
Скаржник наголошує на тому, що судові рішення у справі №814/1872/15 не можуть розцінюватись в якості документів, що підтверджують надмірно сплачені позивачем суми обов'язкових платежів, оскільки у них не визначені такі суми, а також з цих судових рішень не вбачається зобов'язання митного органу повернути з Державного бюджету України суми надмірно сплачених митних та інших платежів.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач вказує, що установлення у судовому рішенні від 13 липня 2015 року у справі №814/1872/15 факту сплати ним фінансової гарантії у сумі 54 496,98 грн, що також підтверджується аркушем коригування відповідача від 19 серпня 2015 року до митної декларації від 21 травня 2015 року №504070000/2015/002282, відповідно до якого відповідач сам визначив суму надмірно сплаченого податку - ввізне мито - 14 341,32 грн, додатковий імпортний збір - 7 170,65 грн та податок на додану вартість - 32 985,01 грн, є підставою для визнання такого судового рішення документом, який підтверджує і факт сплати і суми надмірно сплачених до Державного бюджету митних платежів. Крім того, оскільки митним органом не вказано на невідповідність поданих позивачем документів разом із відповідною заявою, а також на відсутність переплати, то митний орган безпідставно, всупереч встановленому законодавством порядку допустив протиправну бездіяльність щодо складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених до Державного бюджету обов'язкових платежів.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.
Зазначеним вимогам закону судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили.
За результатами наданого позивачем до митного оформлення товару митним органом прийнято рішення від 20 травня 2015 року №504070000/2015/000022/2 про коригування митної вартості товару, заявленої Товариством, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21 травня 2015 року №504070000/2015/0037.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі №814/1872/15, яка набрала законної сили, визнані протиправними та скасовані рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 20 травня 2015 року №504070000/2015/000022/2 та картка відмови від 21 травня 2015 року №504070000/2015/0037.
Оскільки оплата митних платежів проведена позивачем з урахуванням рішень митного органу, скасованих в судовому порядку, Товариство звернулось до відповідача із заявою від 8 грудня 2015 року №1301 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 54 496,98 грн.
Вказана заява залишена митним органом без задоволення, про що позивача повідомлено листом від 8 січня 2016 року №76/10/14-70-10-27.
Підставою для залишення заяви позивача без задоволення стала відсутність в рішенні суду визначеної суми надмірно сплачених митних платежів та факту встановлення рішенням суду обов'язку митниці повернути позивачу з Державного бюджету України будь-яких надмірно сплачених платежів.
Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги, Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають вимогам законодавства.
Судами попередніх інстанцій встановлений факт належного звернення позивача у встановленому порядку та за наявності передбачених законом підстав до митного органу для повернення з Державного бюджету України сплачених платежів під час митного оформлення товарів за розміром визначених митним органом, визначення якого в судовому порядку визнано протиправним. Зазначене, є обумовленою законом обставиною, яка вказує на те, що переплачені суми коштів з податку на додану вартість та митних платежів, є надмірно сплаченими сумами, які виникли за рахунок неправомірного обчислення з боку першого відповідача вартості товару ніж ті, які були задекларовані та підлягали до сплати Товариством. Доводи скаржника, що судові рішення у справі №814/1872/15 не підтверджують факту надмірної сплати обов'язкових платежів, є безпідставними. Суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку в цій частині.
Відповідно до частини першої статті 24 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа має право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у Митному кодексі України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.
Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.
Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.
Зокрема, згідно із частинами першою - четвертою статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Відповідно до пунктів 43.1 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
За правилами пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей Порядок на виконання вимог статті 43 Податкового кодексу України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.
Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3, 4 розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків-юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147, керівництвом відділу митних платежів митного органу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Згідно з пунктом 1 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися правилами цього Порядку.
За правилами пунктів 2, 3 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються.
Відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
Якщо суд визнає рішення або дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 43 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 № 618 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 № 611/147 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 25 листопада 2014 року у справі №21-207а14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркон» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що відповідачем за результатами отриманої заяви Товариства не вжито заходів та не вчинено дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, а тому їх висновок про наявність у спірному випадку підстав для зобов'язання митного органу їх вчинити ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2016 року у справі №814/122/16 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер